За словами В. Карася, ділянка на українсько-словацькому кордоні становить всього 98,5 км. Разом з тим, практично усі потоки незаконної міграції, особливо – громадяни південно-східної Азії, а в останній час і громадян СНД (Молдови, Російської Федерації, Грузії, Вірменії), сходяться якраз на цій ділянці. «Це можна пояснити тим, що на сьогодні законодавство Словаччини є найбільш лояльним до тих, хто незаконно потрапляє на їхню території. Особливо це стосується таких категорій громадян як громадяни Російської Федерації, Чечні, Іраку, яким створено певні умови, аби вони могли звернутися за наданням їм статусу біженця, отримати легалізацію і мігрувати далі на Захід. При цьому сам процес звернення за набуттям статусу біженця у Словаччині триває півроку. За цей час цим громадянам, які потрапили на території Словаччини надається лояльний режим перебування на території цієї країни», – сказав В. Карась.
Проте така ситуація не задовольняє Словаччину, а тому вона вживає відповідні заходи з «ужорсточення» свого законодавства щодо нелегальних мігрантів, і насамперед проти тих, хто займається організацією нелегальної переправи мігрантів.
Крім того, як зазначає В. Карась, якщо раніше ділянка українсько-польського кордону була більш спокійною у цьому плані, то зараз нелегальних мігрантів побільшало, оскільки уся увага була звернена на ділянку кордону зі Словаччиною. «До речі, є випадки, коли місцеві мешканці прикордонних території Закарпаття та Львівщини організовують нелегальним мігрантам перехід через українсько-польський кордон і за це отримують гроші. Особливо це стосується мешканців віддалених населених пунктів, де практично немає заробітків» , – сказав він.
23 травня 2006р.
Теги: