Перечинщина і Великоберезнянщина: Анатомія грантопаду

Ще кілька років тому ставлення до цієї підмоги на Перечинщині і Великоберезнянщині було якимось насторожено-скептичним, упередженим. Керівники окремих сільських громад відмахувались руками: «Тут далеко не розженешся…» Пригадую, скільки зусиль витратило керівництво Перечинського району, аби крок за кроком доводити, що міні-гранти Програми розвитку ООН – надзвичайно вигідна стартова справа, котра дає поштовх для подальшої роботи з реконструкції, облаштування важливих об’єктів. Після теоретичного, роз’яснювального періоду була підписана угода про партнерство з районом, відбувся відбір сільських рад для участі в проекті, створено форум місцевого розвитку і районний ресурсний центр громад. Тепер вже нікого не треба переконувати у вигідності такої форми залучення до населеного пункту вкрай необхідних коштів: керівники органів місцевого самоврядування і громадських організацій самі шукають можливості, яким чином «вклинитися» у черговий проект і впорядкувати той чи інший заклад на селі таким консолідованим чином.   

Торік, як розповів начальник управління економіки Перечинської РДА Петро Доброцький, в районі успішно завершено впровадження аж восьми проектів ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-1» (так звана перша фаза). На перших п’яти (за квотою «40») новостворені громадські організації, члени яких безпосередньо брали участь у реалізації проектів і вносили свою дольову участь в оплату за виконані роботи, зуміли проявити активність і порозуміння з органами місцевого самоврядування. «ДП Добробут» успішно реконструював вуличне освітлення у Дубриничах; «Агенція розвитку» закупила сміттєзбірники для Перечина; «Джерело» збудувало 1-шу чергу сучасного водогону в Зарічові; «Імені Августина Штефана с.Порошково» реконструювало котельню дільничної лікарні у найбільшому селі Перечинщини; «Тур’я-Реметівська мрія» облаштувало дах дільничної лікарні, вкривши її металочерепицею.

Цей успіх, дотримання всіх вимог  і строків реалізації проекту дозволили отримати за квотою «40+» додатково ще 2 гранти, які реалізовувались громадськими організаціями «Скалка» с.Новоселиця та «Крок у майбутнє с.Сімерки»  – енергозберігаючі заходи в школі (заміна вікон та дверей).

А вдалі ці обидва кроки, бездоганне дотримання всіх умов дозволили отримати ще один «бонус» –  грант для ГО «Туряночка» с.Т.-Бистра на капітальний ремонт місцевого дитсадка по енергозбереженню, довівши загальну вартість впроваджених у районі всіх мікропроектів до 1281104,00 грн., із них кошти ГО – 81595,00 грн., ПРООН – 575486,00 грн., райдержадміністрації – 459094,00 грн., сільських і міської рад – 166192,00 грн.

 Дотримання всім умов участі в проектах, гарантійних зобов’язань райдержадміністрацією та райрадою щодо співфінансування, вчасно подані  заявки та відповідні соціально-економічні показники зробили своє: комісія Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІ» відібрала район як пілотний для впровадження методології з розвитку місцевих громад. Нинішнього року Перечинщина готується до реалізації наразі ще чотирьох проектів.

Усе готове, приміром, до енергозберігаючих заходів у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів високогірного села Вільшинки. Як розповів сільський голова Іван Цубина, на експертизі у столиці перебуває проектно-кошторисна документація на реконструкцію їдальні (споруджена в 1961 році), заміну тут старих вікон та дверей на металопластикові-вакуумні. Громада села надзвичайно дружна, у її послужному списку котрої корисних справ. Разом зі своїм керівником вільшинківці впорядковували дороги, розчищали сільські пасовища, обладнували тут джерела питної води. Спільні дії, відсутність принципу «моя хата скраю» дозволили звести за допомоги благодійників каплиці, впорядкувати важливі споруди, прибрати засмічени частини села. Тепер Вільшинки мають і громадську організацію з багатообіцяючою назвою «Надія Вільшинок», котра займатиматиметься реконструкцією їдальні для школярів, а згодом, всі сподіваються, новими проектами. Очолив це добровільне об’єднання вчитель Юрій Гапак. Буде освоєно 179,5 тис.грн. (80 тис. – кошти ПР ООН, 9 тис. – жителів села, решта – з районного бюджету).

Інші три цьогорічні проекти дозволять реконструювати дахи дошкільних навчальних закладів у селах Сімер та Т.-Ремета, а також  виконати енергозберігаючі заходи в школі села Полянська Гута.

Всім громадським організаціям різноманітну допомогу надає районна влада. І таке взаєморозуміння влади і громади приносять відчутний результат –  великим вийшов би перелік оновлених за останні роки соціально-культурних закладів вздовж Ужанської і Турянської долин.

Від «Молочної ріки» до «Зеленої світлиці»

У Великоберезнянському район з проектами ПРООН не було такого успіху як у сусідів, але все-таки п’ятьом сільрадам вдалося вирішити за рахунок міні-грантів насамперед питання з вуличним освітленням. Радує щорічним освоєнням грантів Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Ужанський національний природний парк. Початки тут також були несміливими, нерішучими, але вже в 2010 році в другому конкурсі взяли участь чотири громадські організації в рамках програми «Дунай-Карпати» (проект “Збереження та стале використання природних ресурсів Українських Карпат”, зокрема його важливий компонент “Підвищення інституційних можливостей неурядових організацій та громад з метою забезпечення життєдіяльності заходів з охорони природи та місцевого розвитку”). Саме тоді громадський благодійний фонд «Ужанська долина» (Ольга Копач) започаткував тепер вже знаний і популярний на Закарпатті фестиваль великоберезнянського сиру «Молочна ріка» у селі Стужиця. А всього за три роки громадські організації території УНПП виграли 12 грантів WWF.

Нинішнього року до 1 червня також буде реалізовано кілька поектів на кошти грантів. ГО «Агенція розвитку територіальної громади с. Стужиця» вже почала втілювати проект «Через будинок природоохоронця – до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат». Як розповіла керівник цікавого задуму Олена Васильняк, намічено прокласти навчально-пізнавальну 4-кілометрову стежку до туристичного маршруту, що веде на гору Кременець – стик трьох держав: Словаччини, Польщі та України. На початку маршруту буде встановлено гарний інформаційний стенд з картою-схемою і детальною інформацією для мандрівників. Для їх потреб готується і спеціальне ламіноване видання з описом маршруту, букових пралісів, всіх принад та перспектив розвитку Новостужицького природного науково-дослідного відділення національного парку і села Стужиця. Але головна частина робіт – переобладнання за кошти гранту і національного парку будиночку природоохоронця, розташованого на висоті 850 м н.р.м. Буде насамперед поновлено входи, добудовано другий поверх, замінено дах, зроблено внутрішній ремонт. Згідно технічно-проектної документації для туристів, науковців, студентів, учнів намічено створити гарні умови для відпочинку і плодотворної роботи.

Агентство місцевого розвитку та інформаційних ресурсів «Європоліс» (Ростислав Мусій) за кошти WWF встановить сонячні теплові повітряні колектори українського виробництва у дерев’яних церквах Великоберезнянщини, що поліпшить збереження унікальних експонатів дерев’яних церков – архітектурних пам’яток 17-18 століття.

Проектом передбачено також роз’яснення та популяризація серед населення можливостей використання альтернативних джерел енергії (сонячні системи) та їх переваг.

Громадський благодійний фонд екологічного та туристичного розвитку «Ужанська долина» цього разу реалізовуватиме на кошти виграного гранту проект по спорудженню еколого-освітнього центру Ужанського національного природного парку «Зелена світлиця», де проведитимуться екологічні  заняття зі школярами, поширюватиметься інформація про природні та культурні цінності природно-заповідної території серед відвідувачів, туристів та місцевого населення.   

Словом, грантова крига скресла, починається грантопад. Адже маємо багато невирішених питань, маємо цікаві ідеї і людей, спроможних перетворити їх у ділові проекти.

Теги: грант

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати