Ірина Гармасій. «Стражадати і кохати в ріднім слові»

22 березня у Відні відбулась презентація поетичної збірки Ірини Гармасій «Бароковий напій». Частування організатори розпочали проте з іншого закарпатського напою – Ужгородського коньяку. Модератором виступив керівник УСІМ Міжнародної громадської організації «Четверта хвиля» Дмитро Славов.

Ірина Гармасій. «Стражадати і кохати в ріднім слові»

«Поетичному» ж частуванню передував фільм «Втікачі у безсмертя», автором якого теж є Ірина Гармасій, відомий закарпатський журналіст. Це вже не перший документальний фільм пані Гармасій, у якому вона звертається до трагічних, забутих чи, як у випадку «Втікачів у безсмертя», невідомих сторінок історії України і зокрема Закарпаття. На Севастопольському телерадіофестивалі (2009) документальний фільм відзначений дипломом першого ступеня у номінації «Світ без тероризму».

Історично і геополітично склалось так, що закарпатський край перебував у політичному чотирикутнику: Румунія, Угорщина, Словаччина (Чехо-Словаччина) і Україна (Радянський Союз). До Першої світової війни Закарпаття було частиною Австро-Угорщини, після закінчення війни увійшло до складу Чехо-Словаччини. Коли Гітлерівська Німеччина оголосила війну Польщі, а за тим і іншим європейським державам, геополітичні зміни не оминули і закарпатський край та його сусідів (радянські війська 1939 року окупували Галичину, а 1940 – Буковину). 1939 року на Закарпаття входять угорські війська і починають мобілізацію населення. Карпатська мололь, а подекуди і цілі сім’ї русинів-українців покидають рідний край і втікають у маловідомий їм Радянський Союз, до інших українців, утікають від війни у пошуках роботи. Що з цими людьми відбувається далі, радянська історіографія замовчує. Ірина Гармасій розповідає про долю людей у документальному фільмі «Втікачі у безсмертя».

У Радянській Україні карпаторусинів арештовують за нелегальний перехід кордону, засуджують до 3-5 років ув’язнення і засилають на каторжні роботи на Колиму. 1942 року Гітлер оголошує війну Радянському Союзу. Закарпатських каторжників «звільняють» і вони стають «добровольцями» на війні Радянської імперії проти Гітлерівської Німеччини. Після війни вони повертаються в рідні села. Повертаються ветеранами війни і  «визволителями», проте їм не вільно розповідати, якими шляхами вони шість років «блукали», щоби повернутисьб у рідне село. Трьох синевирців віднайшла Ірина Гармасій , вони розповіли їй про своє минуле, 70 років по тому, уже на порозі смерті (сьогодні усі троє вже мертві). Проте своїм фільмом і поезією Ірина Гармасій намагається зберегти у нашій пам’яті їхні імена і їхню долю – долю села Синевир, долю Закарпаття, долю України.

Один з віршів «Барокового напою» присвячений пам’яті Федора Бобонича – героя фільму «Втікачі»:

Відспівав дідусь, відчаркувався,

Відбідив в ГУЛАЗі (люті дні були).

Втікачем в Союзі побивався,

А з війни медалі, ордени…

Інша поезія збірки звертається до Красного Поля поблизу Хуста, місця загибелі карпатських січовиків у нерівному бою з угорськими військовими частинами 1939 року. Відвачу карпатських січовиків, які ні озброєнням, ні чисельністю не могли протистояти угорцям, історики неодноразово порівнювали з відчайдушністю героїв Крут. 70 років після битви біля Красного Поля Ірина Гармасій пише вірш:

Хуст сьогодні радіє, не плаче,

І на Красному Полі, дивись,

По-звитяжному, гордо неначе

Синьо-жовті прапори увись

Пломеніють!..

Проте за спиною радости – тривога, неспокій та переживання ліричного героя:

Ми радіємо нині, освячені стяги.

Але сумно, так сумно в серцях.

Без моралі й лиця політичні бравади,

І нерівний вкраїнський ще шлях.

У своїх роздумах про майбутнє батьківщини, ліричний герой збірки звертається з молитвою до Отця небесного:

Храни нас, Господи,

Від всякої імперії.

Бо ми топтали в них триклятий шлях.

Австро-Угорська чи Романовська –

Не треба бути генієм,

Щоб осягнути вартість плах.

Тривога ліричного героя пов’язана з сучасністю України, розчаруванням в політичному та суспільному устрої, вона оповита сумнівами: «То ця земля, / Спопелена не раз, / Розквітне правдою на відгомін?», болем за долю українських жінок-заробітчан: «Нема шляхів, (які такі жадані)/ На Україну, що з охотою ведуть.»

Проте віри у правду, надії на Господа і любови як найважливішої заповіді ліричний герой не втрачає і у своєму заповіті передає наступному поколінню настанову:

Закажу дітям жити по любові,

Яку в дитинстві спили з молоком.

Стражадати і кохати в ріднім слові.

Із Господом померти над чолом.

Проте не лише історичній пам’яті карпатського краю і долі України, минулої і сучасної, поетеса присвячує свою нову збірку. Читач знайде у ній і любовну лірику, і звернення до природи, і духовну поезію.. Як сама Ірина Гармасій зазначила,: «Тому що душа повинна теж якось напуватися. Можливо, це вишукане вино, і кожен знайде у ньому свій смак: хтось – солодкий, хтось – терпкуватий чи навіть гіркий.»

Вінцем збірки є однойменна поезія «Бароковий напій» – гімн весні, де березневі чари у своїй райській красі запрошують ліричного героя на п’янкий бенкет у Карпатські Бескиди:

Блакить біблейська. Божа благодать.

Погейкують Бескиди. О, блаженство!..

Бруньок тільця напружені бринять –

Перед бенкетом – нетерпляче престо!

П’янкі чари весни дозволяють нам забути про буденні клопоти, труднощі і хвилювання: «Бувалий березень – бароковий напій./ Брунатний будень скоро захмеліє…» Адже весна – це воскресіння мертвої природи, нове життя, новий початок, нова сторінка, ще не списана. Проте і вона колись увійде в історію нашого життя, літопис нашого краю…

 

Підготувала Уляна Добріка,

вчитель молодших класів Міжнародної української школи ім. Івана Франка у Відні,

газета «Український Промінчик» від 31 березня 2012 р.

Збережено мову оригіналу.

13 квітня 2012р.

Теги: Гармасій, вірш, поезія

Коментарі

авт 2012-04-26 / 00:46:12
На мала ніякого наміру комусь нагрубити. Читачів шаную, не інакше. Поезія приводить в гармонію людину - її кожному варто читати, кому яка до вподоби.

один із нас 2012-04-21 / 14:37:07
автор 2012-04-17 / 12:29:20
Не прагну шанувальників, прагну мати свою послідовну думку.
Кому не подобається - не читайте. Шукайте свого автора в літературі, їх багато. А вдосконалення триває все життя.
ірино, читачів треба шанувати і прививати любов до своєї творчості, а не відштовхувати їх, тим паче так грубо.
Самі пишете, отож і самі читайте. а не пропонуйте свою писанину людьом

читач 2012-04-18 / 16:23:55
Хіба зміст визначається категоріями кількості? Він є або його нема. У віршах присутня неймовірно вишукана барокова форма насолоди дарунками природи. Їх слід ще читати вголос.

автор 2012-04-17 / 12:29:20
Не прагну шанувальників, прагну мати свою послідовну думку.
Кому не подобається - не читайте. Шукайте свого автора в літературі, їх багато. А вдосконалення триває все життя.

гість 2012-04-14 / 15:28:40
та ще й безграмотні:((((

ужгородка 2012-04-14 / 15:27:28
такі слабенькі вірші... багато пафосу, а мало змісту

НОВИНИ: Культура

15:38
Завершується прийом творів на Конкурс малої прози імені Івана Чендея
12:11
Дерев'яні церкви Закарпаття – національна спадщина
16:04
Вийшов друком четвертий випуск наукового щорічника "Етніка Карпат"
02:23
/ 4
Не тільки Україна повинна вшанувати Уласа Самчука
11:33
Закарпатки, що проживають нині в Будапешті, влаштували поетичний флешмоб до дня народження Ліни Костенко
09:25
Письменниця Тетяна П’янкова презентувала в Ужгороді роман "Чужі гріхи"
11:11
Через карантин Мукачівський драмтеатр транслюватиме свої вистави онлайн
15:04
/ 2
В Ужгороді представлять нові видання про Карпатську Україну
11:36
У Зняцеві на Мукачівщині представлять книжку до сторіччя Юрія Гойди
02:51
Зірки балету Катерина Кухар та Олександр Стоянов везуть в Ужгород "Кармен-сюїту" і "Шехерезаду"
14:05
"Максимум хітів" презентували в Ужгороді
09:36
Виставу "Думи мої, думи" до Шевченківських днів показали в Ужгороді
09:23
Концерт до Міжнародного жіночого дня відбувся в Ужгороді
01:03
Ще п'ятеро закарпатських письменників стали членами НСПУ
02:56
У Виноградові відкрилася виставка художниці Гелени Матій
13:02
Дмитро Кешеля презентував школярам в Ужгороді свою нову книгу "Весільна феєрія"
10:44
/ 1
Закарпатську шевченкіану на сцені Закарпатського муздрамтеатру продовжить вистава "Думи мої, думи..."
09:16
В Ужгороді відкрили фотовиставку "Вона"
09:20
До ювілею Ужгородської дитячої музичної школи ім. Чайковського викладачі влаштували "весняний" концерт
18:06
206-у річницю від дня народження Тараса Шевченка відзначили сьогодні в Ужгороді концертом "У нашім раї на землі”
11:42
У скансені в Ужгороді відкрилася "весняна" виставка "Заквітчані"
11:17
/ 1
В Ужгород із концертом завітає Народна артистка України Людмила Марцевич
03:59
/ 1
В Ужгороді звучала "Весна на вулиці Волошина"
15:28
У Міжгір'ї на початку липня відбудеться фестиваль "Рекітське сузір'я"
12:13
Закарпатський муздрамтеатр готує виставу про Тараса Шевченка
» Всі новини