Почали зі спорту, закінчили юридичним захистом
Зробити людині документ і відкрити їй дорогу у подальше життя – ось лише одна із багатьох цілей, котрі поставило собі за мету Закарпатське обласне молодіжне ромське об’єднання «Романі черхень». На українську ця назва перекладається як Ромська зірка.
Це сьогодні активісти організації дбають про юридичний захист ромської меншини. А вже далекого тепер 2000 року вони починали свою роботу зі спорту.
«Якось виникла ідея – молодь не повинна сидіти дома чи вештатися вулицями, – пригадує голова «Романі черхень» Мирослав Горват. – Люди мають займатися спортом, бути фізично активними». Відтак у вересні 2000 року в Ужгороді 86 ромів з обласного центру, Ужгородського району, а також з Мукачева, Перечина та Берегова провели установчі збори та заснували нову громадську організацію. Тоді вона називалася не об’єднанням, а клубом. Відтак роми почали організовувати спортивні змагання, серед іншого – створили й свою футбольну команду – «Радванка».
«Потім з’явилося більше ідей, більше напрямків роботи, – каже пан Мирослав. – Я зрозумів, що свою роботу не варто обмежувати лише питаннями спорту. Ми стали працювати, так би мовити, гуманітарніше. Адже питань було хоч відбавляй: це і освіта ромів, і їх юридичний захист, і соціальна допомога… Тому наші активісти почали долучатися як партнери до різних правозахисних проектів, в тому числі і загальноукраїнських. Я ж поступив на юридичний факультет Міжрегіональної академії управління персоналом в Ужгороді. До правозахисних проектів став долучатися уже як юрист».
Відтак ромська організація значно розширила напрямки своєї роботи. Серед поставлених завдань, крім культурної та спортивної роботи, стало й розвиток дружніх контактів з іншими подібними організаціями; і юридичний захист прав та свобод ромської молоді; і розвиток волонтерського руху в регіоні; і розвиток ромських засобів інформації; і проведення масових заходів, присвячених відзначенню свят ромського календаря (до слова, 2 серпня вшановується пам’ять жертв Ромського Голокосту); і проведення мистецьких фестивалів ромської молоді; і різні освітні заходи, сприяння навчанню ромської молоді тощо.
«У 2006 році я подався у волонтери – продовжує розповідь Мирослав Горват. – Був координатором Європейської волонтерської програми «Рома – гадже» від України. Спочатку працював у Будапешті, а загалом за роки волонтерства – із 2006 по 2009 роки, побував у всій Європі. Це стало найбільшим практичним досвідом моєї громадської роботи. Тоді я зрозумів, що такі речі, як комп’ютер, мережа Інтернет, знання англійської – те, що для наших ромів просто далеко, просто необхідні у повсякденному житті. Я зрозумів, які цілі перед собою ставити, аби роми досягали цього всього».
Під час волонтерської роботи Мирослава Горвата з ним ще працювало 15 чоловік-ромів. Вони на території Європи допомагали різним громадським організаціям, а також волонтерили й у лікарнях – допомагали людям з обмеженими фізичними можливостями.
Повернувшись до України, Мирослав разом з колегами із «Романі черхень» зосередились на такій проблемі, як відсутність у ромів паспортів.
«Це дуже болюче питання для ромського населення, – відзначає пан Горват. – За її вирішення ми взялися вже у 2008 році. Але більш предметну роботу почали із 2009-го. Зібралась ефективна команда – Іван Балог, Петро Габрин, Євгенія Навроцька, Ружена Горват та інші. Крім паспортизації, ми взялися надавати ромам безкоштовну юридичну допомогу. Це і відстоювання прав ромів в різних державних установах, це й захист у правоохоронних органах. На жаль, нині має місце фактор, що до міліції наша людина може потрапити лише за свою національність. Мовляв ром – то вже потенційний злодій».
За захистом і на навчання – в один центр
Розпочати роботу із паспортизацією в організації вийшло завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження». «Сьогодні уже 54 роми з нашою допомогою отримали головний документ, – каже Мирослав Горват. – Найбільше людей до нас почало звертатися із 2010 року. Зараз працюємо над документами для 75 людей. За останні 2 дні до нас звернулося 8 чоловік. За нашим офіційним моніторингом, паспорт треба оформити ще 350-400 ромам в Ужгороді. А реальна цифра, хто немає цього документу по всій Закарпатській області, досягає до 5000 чоловік. Серед них як підлітки, так і дорослі».
Ромські сім’ї Рац та Токар – одні з останніх, чиї 17-річні сини отримали паспорт. Їх батьки були дуже вдячні активістам організації, адже для їх дітей документ став чудовим подарунком до повноліття.
«Крім допомоги з паспортом, ми даємо людям й інші юридичні консультації, – додає волонтер «Романі черхень» Іван Балог. – Наприклад, допомагаємо матерям з оформленням документів у різних державних установах на їх дітей. Почасти вони й слова не можуть сказати в кабінетах чиновників, оскільки не знають законодавства та своїх елементарних прав. Їм приємно, що у нас є людина, яка може їм все пояснити. Якщо людина помре – теж юридично допомагаємо оформити усі документи. Адже там теж треба купу паперів, і людина може розгубитися».
До слова, терміни виготовлення документу для різних людей різні. Все залежить від того, які документи чоловік має вже (свідоцтво про народження, довідка зі школи чи роботи тощо). Інколи є випадки, коли рішення про отримання має право приймати лише суд. Для людей це досить накладно, оскільки, як відомо, з листопада зріс збір – якщо раніше за позов треба було дати 37 гривень, то зараз – 140.
Приймають людей волонтери у затишному офісі громадської організації, що в мікрорайоні Радванка. До речі, там же, завдяки підтримці Фонду «Відродження», розміщені закуплені 6 нових комп’ютерів, за якими роми навчаються. Одне заняття триває півтори години. Серед учнів – і школярі, і ті, кому вже за 50.
Ромське завтра залежить від сьогоднішнього покоління
Медичне забезпечення, житло і працевлаштування – ще одні напрямки, які є пріоритетом у діяльності організації «Романі черхень». Один із найближчих проектів, котрі вже намічено розпочати, – це оздоровлення дітей, що мають туберкульоз.
До слова, в Ужгороді сьогодні живе близько 5 тисяч ромів, в Ужгородському районі – ще 5 тисяч, стільки ж у Берегові, у Мукачеві – 6 тисяч, в області – від 45-50 тисяч ромів.
І волонтери щодня працюють, аби проблем у середовищі цієї народності поменшало. До слова, активісти намагаються, у контексті співпраці із державними органами влади, не лише просити для своєї народності щось, а й бути безпосередніми реалізаторами поставлених завдань.
«Влада повинна зрозуміти, – констатує Мирослав Горват, – що вирішити проблеми ромів можливо лише силами самих ромів. Адже нашим активістам із середини, а не з боку, краще видно, які кроки треба робити першочергово, а які можуть й почекати». Пан Роберт каже, що таким шляхом у Європі пішли уже давно – саме у співпраці із активістами тамтешня влада вирішувала проблеми місцевого ромського населення. Його представники були представлені не лише в громадських організаціях, а й в органах місцевого самоврядування й навіть у законодавчій гілці влади.
«Я вірю, що майбутнє українських ромів залежить від цього покоління, і уже майбутнім ромам буде краще, – каже Мирослав Горват. – Вони будуть мати своїх представників у радах, в тому числі і у парламенті. З нагоди Дня ромів хотілося б побажати їм хорошої роботи, молоді – аби вона здобувала освіту, відвідувала школу. Тому що знання – це дуже важливо, це – ключ у краще життя. Старшим людям бажаю, щоб мали кращу пенсію. І вірю в Бога. Вірю, що все залежить від самих ромів».
До слова, щодо питань освіти пан Мирослав сам може бути прикладом для своєї народності. Закінчивши юридичний факультет у МАУП, нині він знову навчається – здобуває спеціальність політолога в Ужгородському національному університеті. Крім громадської діяльності, працює журналістом на обласному телеканалі «Тиса-1», де веде програму для ромів. Віднедавна він ще й радник голови Закарпатської ОДА. Виховує двох дітей – 12-річну доньку та 6-річного сина. Тож у молодшого покоління ромів є на кого рівнятися.
P.S. З нагоди Міжнародного дня ромів Мирослав Горват побажав усім краянам, насамперед ромам, миру і затишку в їхніх оселях, міцного здоров’я, благополуччя.
Олександр Світлицький для Закарпаття онлайн