У ніч Воскресіння Христа у храмах пройшли святкові великодні богослужіння, після чого віруючі освячували паски.
Довідка
Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор в Нікеї 325 року. До цього в різних помісних Церквах святкували Великдень у різні дні. Цей собор постановив, що дата Великодня має випадати, згідно з постановою Собору, на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення.
Наприкінці IV сторіччя щорічні послання Олександрійських єпископів, було замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така пасхалія була оголошена 388 року Патріархом Тимофієм Олександрійським. В 436 році пасхалія була видана вже на 95 років наперед (з 436 по 531 роки) одним із його наступників, святим Кирилом Олександрійським.
Від 1582 року Церкви Західної та Східної традиції святкують Великдень за різними календарями. Православна та Греко-Католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються і пасхалії. Римо-Католицька Церква 1582 року перейшла на новий календар, запроваджений Папою Григорієм XIII і відомий під назвою "григоріанського", або "нового стилю".
У зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в Католицькій Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді - навіть і скоріше від неї.
За традицією Папа Римський Бенедикт XVI у Воскресіння Христове звертається до пастви з традиційним посланням і благословенням "Urbi et Orbi" ("Місту і Світу") 65 мовами народів світу.
Урочиста великодня відправа на площі Святого Петра закінчується завжди спеціальним Апостольським благословенням.
Разом із римо-католиками святкують Великдень за новою пасхалією і протестанти у Європі та США. Українські протестанти святкують Великдень за Юліанським календарем, разом з православними та греко-католиками.