Хустський замок.
Відразу по виході чеського видання, його заходилися перекладати. Ще в 1938 році такий переклад здійснив ужгородський шкільний інспектор Степан Чегіль. Книжка готувалася до друку. Але, очевидно, політичні події, зокрема, окупація Карпатської України поставили хрест на цих планах.
І ось рукопис Степана Чегіля, який як реліквія зберігався у родині, нарешті побачив світ під назвою „Наш Хуст”. Окрім праці Яна Душанека, тут містяться ще й деякі новіші відомості.
Як не прикро констатувати, 70 років тому книжка була видана значно краще, ніж тепер – у твердій оправі, більшим форматом, не на газетному папері. Та й переклад викликає запитання. Наприклад, Душанека називають Іоаном (відповідно скорочено подають І.Душанек), коли в оригіналі він Ян. Але маємо те, що маємо.
Головне, що тепер є від чого відштовхуватися. Адже праця Яна Душанека переповнена сотнями дат, прізвищ, подій. Історію Хустського замку він детально досліджує від самого початку і аж до його зруйнування наприкінці ХVIII. Сто сторінок історії одного замку – таким не можуть похвалитися навіть Ужгородська та Мукачівська твердині.
Турки і татари, поляки і німці, австрійські імператори і угорські королі, трансільванські князі і скарані на горло марамороські бунтівники, відомі поети і знатні дами – усе тут переплелося в тугий вузол. Дивно, що ми так мало про себе знаємо.
Причина відома – не володіння іноземними мовами і брак системної роботи. Тому і через 70 років праця чеського дослідника залишається для нас актуальною.
Тоді виникає запитання: чим займалися протягом цього часу десятки наших кандидатів та докторів історичних наук, не враховуючи тисяч учителів історії, якщо нічого кращого за працю Яна Душанека поки що не створено?
На ФОТО АВТОРА: Так виглядав Хустський замок у минулому
Олександр ГАВРОШ, "Старий Замок "Паланок", Мукчаевo.net
24 травня 2007р.
Теги: