Окрім дивовижного виконання народних пісень вражає й сам репертуар кобзаря. Деякі твори сягають часів гомерівської «Іліади», що свідчить про древню історію кобзарства та українського етносу. Своїми піснями В.Нечепа наставляє молодь любити і берегти свою Батьківщину, бореться за припинення війн на Землі.
Історія кобзарства нараховує уже не одне століття. Побутує навіть думка, що кобзарство існує вже не перше тисячоліття, зокрема так вважає й сам Василь Нечепа – народний артист України, лауреат Національної премії імені Т.Г.Шевченка. Він також є автором кількох книжок з історії цього мистецтва.
З давніх-давен, коли ще людство не знало засобів масової інформації, правду про те, що діється у світі, несли людям з одного куточка України до іншого піснярі-кобзарі. Нерідко вони згуртовували народ до боротьби як із зовнішнім, так і внутрішнім ворогом. Кобзарів любив і поважав простий люд і люто ненавиділи можновладці. Серйозного, могутнього удару по кобзарству завдала більшовицько-сталінська влада на початку ХХ століття, яка підло, по-ієзуїтськи розправилася з кобзарями. Десятки їх були розстріляні енкаведистами, сотні відправлені у табори смерті. Але, попри все, знищили не всіх. Завдяки тим, що залишилися, традиція не перервалася і живе до нині.
Володимир Мишанич, для Закарпаття онлайн