Закарпатці у Верховній Раді - один закон, мінімум виступів із трибуни, лобіювання інтересів Мукачева та Сваляви

Оскільки обранці потрапили до парламенту від єдиного загальнодержавного округу, говорити про їх відповідальність за конкретний регіон країни де-юре не вірно. Проте де-факто кожен з них має свою вотчину. Багато з нинішніх парламентарів уже заявили про готовність знову балотуватися до Верховної Ради саме від округів на своїй «маленькій батьківщині».

Що стосується Закарпаття, то уже публічно підтвердив про намір йти до парламенту від нашої області Сергій Мошак. Передвиборчу активність в Рахівському та Тячівському районах ще з минулого року проявляє Василь Петьовка – там час од часу проводяться різні акції із врученням подарунків, а наближені до Єдиного Центру ЗМІ регулярно це висвітлюють. Щодо Станіслава Аржевітіна, Ігоря Кріля та Олександра Кеменяша, то поки від них не чути чіткого месиджу про намір балотуватися. Але все ще попереду.

Втім, які б розклади не склалися у майбутньому, ми оглянулися у минуле. А саме – ми подивилися, чим саме займалися наші земляки у парламенті.

Благо, інформація про це є відкритою, усе знаходиться на офіційному сайті Верховної Ради України. Усі описані нами дані стосуються терміну від 23 листопада 2007 року – часу початку роботи нинішньої каденції нардепів і до моменту, коли, власне, писався матеріал – 10 січня 2012 року.

Партія Регіонів – закарпатець виступив із місця аж… 3 рази

Сергій Мошак – обраний за списком Партії Регіонів, його номер 123 виявися «прохідним». Його вотчиною на Закарпатті вважається Перечинський район. Хоча офіційно пан Мошак проживає у Києві. І, до слова, є безпартійним. Принаймні так значиться на сайті парламенту.

У Верховній Раді нардеп трудиться у Комітеті з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. А ще він є членом груп міжпарламентських зв’язків з Нідерландами, Австралією та Великобританією.

За майже 5 років каденції депутат Мошак ні разу не вийшов на трибуну, зате у 2010 році 3 рази виступив із місця.

Щодо законотворчої діяльності, то із 5-ти, поданих Сергієм Мошаком в авторстві або співавторстві, лише один законопроект став чинним актом. До слова, він стосується культурної сфери Закарпатської області. Це – Постанова про відзначення 120-річчя з дня народження засновників закарпатської школи живопису Адальберта Михайловича Ерделі та Йосипа Йосиповича Бокшая, котру прийняли 21 квітня минулого року. Співавторами документу є ще троє чоловік, серед яких і інший нардеп-закарпатець – Олександр Кеменяш.

За свою каденцію Сергій Мошак подав 22 депутатські запити. Із них, судячи із назв документів, лише один мав безпосереднє відношення до Закарпаття. 12 лютого 2010 року пан Мошак звертався до Генерального прокурора із запитом щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Перечинської районної ради.

На колишньому рейтингу «Нашої України» до парламенту «заїхали» 3 депутати

Станіслав Аржевітін – виходець із міжгірської Колочави, – у списку блоку «Наша Україна-Народна Самооборона» посів 63 місце, котре стало «прохідним».

Трудиться пан Аржевітін у Комітеті з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Є членом груп міжпарламентських зв’язків із сусідніми Словаччиною та Угорщиною, а також із Чехією. Офіційно проживає у Києві, є членом партії «Народний Союз Наша Україна».

За свою каденцію пан Аржевітін 167 разів виступав з трибуни, 322 рази – з місця.

У законотворчій діяльності значиться автором або ж співавтором 22 законопроектів, із яких лише 2 стали чинні. Перший документ стосується питань фінансів, другий – програмного забезпечення.

Станіслав Аржевітін подав всього 2 депутатських запити. Один із них стосувався переліку шкіл, які планують закрити із 2010 по 2012 рік, інший – щодо надання інформації від Прокуратури Київської області.

Василь Петьовка – у списку НУ-НС займав «прохідне» 60 місце. Місцем проживання на момент обрання на сайті ВРУ значиться Мукачево. Входить до складу фракції НУ-НС.

У парламенті пан Петьовка є колегою депутата Аржевітіна по Комітету. А ще цей депутат є членом груп із міжпарламентських зв’язків з Канадою, Великобританією, Нідерландами, Казахстаном та Словаччиною. А групою міжпарламентських зв’язків із Угорщиною пан Петьовка керує.

За свою каденцію нардеп жодного разу не виступив з-за трибуни, зате порадував колег і виборців 6 виступами з місця. Із них 4 припали на один день, а саме – на 18 грудня 2007 року. В історію України цей день ввійшов тим, що нардепи індивідуально підняттям рук затверджували Юлію Тимошенко вдруге на посаді прем’єр-міністра.

У співавторстві Василь Петьовка розробив 3 законопроекти, жоден з яких так і не став чинним актом.

Зате у депутатських запитах нардеп-виходець з Мукачева випередив свої колег-земляків – подав їх аж 45. Більшість їх стосувалася саме Закарпатської області. Цікавили пана Василя і ситуація з тепловими підприємствами Ужгорода та Мукачева, і робота Закарпатського лісового та мисливського господарства, і стан державних підприємств в агропромисловому комплексі нашого краю, і питання Солотвинського солерудника, і ситуація на Батьовському хлібокомбінаті тощо.

В окремих запитах нардеп лобіював інтереси Мукачева. Зокрема, ще у 2008 року Василь Петьовка направляв на ім’я прем’єра Юлії Тимошенко запит стосовно виконання робіт по капітальному ремонту квартир та будинків інвалідів війни, що мешкають у місці над Латорицею.

А у 2011 році на ім’я прем’єра Азарова Василь Петьовка відправив запит щодо включення Мукачева до переліку об’єктів для організації спортивно-тренувальних та рекреаційних баз в рамках проведення «Євро-2012».

Для Ігоря Кріля щасливим «прохідним» місцем виявилося 40 у списку НУ-НС. Він входить до того ж Комітету, що й Петьовка та Аржевітін. Належить до групи, що відповідає за міжпарламентські зв’язки із Німеччиною, Казахстаном, Угорщиною, Канадою, Великобританією, Нідерландами та Словаччиною. Згідно із відомостями, на момент обрання проживав у Мукачеві.

Пан Кріль в історію 6 депутатського скликання також ввійде як обранець, котрий жодного разу не звертався до колег-депутатів із парламентської трибуни. Натомість Ігор Кріль 4 рази виступив із місця. Усі ці виступи були в один день – в уже згадане 18 грудня 2007 року, коли в парламентів відбувалося голосування за друге прем’єрство Юлії Тимошенко.

У законотворчій діяльності Ігор Кріль відзначився в авторстві або ж співавторстві 12 законопроектів, жоден з яких так і не став Законом.

Пан Кріль подав 5 депутатських запитів, жоден з яких не мав відношення до Закарпаття.

3 запити Ігоря Кріля стосувалися питання про недопущення закриття Львівської дитячої залізниці. Водночас питання закриття такого ж об’єкта в Ужгороді нардепа-закарпатця, як бачимо, не хвилювало…

Кеменяш турбував Азарова залізничним переїздом

Від БЮТу у Верховній Раді представлений один закарпатський депутат – Олександр Кеменяш, вотчиною якого є Свалява. Прохідним місцем для нардепа стало 67 у списку БЮТ. Нині пан Кеменяш трудиться у Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Є членом Постійної делегації у Міжпарламентській асамблеї Православ’я. Належить до груп з міжпарламентських зв’язків із Францією, Великобританією, Японією, Чехією, Польщею та Хорватією. На момент обрання рахувався жителем Сваляви.

За свою депутатську каденцію Олександр Кеменяш також жодного разу не виступив із трибуни, натомість, як і його колега Ігор Кріль, – 4 рази говорив із місця того ж 18 грудня 2007 року.

Пан Кеменяш у своєму авторстві або ж співавторстві розробив 6 законопроектів, із яких лише один, як уже було згадано, набрав чинності – постанова Верховної Ради «Про відзначення 120-річчя з дня народження засновників закарпатської школи живопису Адальберта Михайловича Ерделі та Йосипа Йосиповича Бокшая».

Олександр Кеменяш встиг подати 33 депутатські запити. Багато з них стосувалися як Закарпаття у цілому, так і Сваляви зокрема.

Так, нардеп цікавився необхідністю відселення людей рахівського села Чорна Тиса через зсув; проблемами реорганізації у нашому краї митниці; долею військового містечка у мукачівському селі Дерцен; дитсадком у тячівському селищі Тересва; проблемами Солотвинського солерудника; інвентаризацією земель парку «Синевир». Темою депутатських запитів пана Кеменяша стали і події у Баранинській сільраді (викрадення звідтіля документів), і неналежне реагування на злочин, котрий нібито скоїли стосовно однієї із родин мукачівського Кольчина.

Щодо питань Сваляви, то пан Кеменяш турбував Азарова запитом відносно облаштування у місті альтернативного залізничного переїзду, а також просив вжити термінові заходи через закриття у Сваляві сектору митного оформлення. 

Післямова

Як бачимо, лише один із 5 парламентаріїв із закарпатськими коріннями активно виступав із трибуни. Решта 4 чомусь вирішили бути не публічними.

Водночас жодного закону, котрий би стосувався покращення життя у Закарпатській області, наші обранці так і не пролобіювали.

Всього наші 5 нардепів стали авторами або ж співавторами 48 законопроектів, із яких 3 набуло чинності: один Закон та дві постанови. Закарпатські обранці виступили 339 раз з місця, із яких 322 припало на Станіслава Аржевітіна. Останній – єдиний із закарпатців, хто виступав із трибуни – 167 раз.

На п’ятьох нардепи із закарпатським корінням подали 107 депутатських запитів, із яких 45 належить Василеві Петьовці.

Тепер же слово щодо майбутнього парламенту буде за виборцем. І якщо закарпатець не купиться на «гречку», оцінка діяльності крайових нардепів може бути й цілком об’єктивною.

Теги: депутати, вибори, Верховна Рада

35 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати