Будапештський вузол українських проблем

Думаю, що кожен українець, який приїжджає до Будапешту, одразу ж пригадує історію Карпатської України, коли у березні 1939 року депутати українського сейму в Хусті, на першому ж його засіданні, дізналися, що у столиці сусідньої країни – Угорщині, віддано наказ окупувати молоду Українську державу. Правда, в пам’яті також виринають інші спогади. Саме офіційний Будапешт один з перших визнав незалежність України в 1991 році. В 2003 р. парламент Угорщини одностайним голосуванням визнав Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу. А в 2007 тут встановлено величний пам’ятнику Т.Г.Шевченку. Отже, розібратися у власних почуттях не так просто, але необхідно.

Будапештський вузол українських проблем

Добрим приводом для цього стала учать у засіданні Змішаної українського-угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин, яка відбулася у Будапешті.

Сказати, що над членами комісії висів тягар спільних історичних проблем, це нічого не сказати. Складна, драматична, а подекуди трагічна доля двох народів міцно переплилася у сучасний вузол українського-угорських проблем.
Очевидно, що в епіцентрі уваги знаходиться питання національних меншин: українців в Угорщині та угорців в Україні.

За переписом 2001 року в Україні нараховувалося 156 600 угорців. Майже всі вони проживають на території Закарпатської області й становлять добре організовану, хоч і не монолітну меншину, яка активно добивається максимального задоволення своїх культурних, освітніх та релігійних прав, а віднедавна політичних вимог.

Не секрет, що українські угорці, як в Україні так і за її межами декларують, принаймні дві, неприйнятні для Української держави вимоги: утворення на території Закарпаття окремої адміністративної одиниці – району угорців та надання преференції угорцям на виборах, зокрема до Верховної Ради України. При цьому вони мають повну підтримку в Угорщині, і не лише в окремих політичних колах, а й з боку угорського уряду і парламенту.

Така підтримка стимулює інші вкрай небезпечні для суверенітету України угорські «ініціативи», зокрема будівництво на Верецькому перевалі монумента з нагоди 1100-ліття завоювання угорцями «нової» батьківщини, тобто території сучасної України і саме в тому місці, де з угорськими фашистами воювали воїни Карпатської Січі; вивішування на державних установах Закарпаття угорських національних прапорів; виконання угорського гімну на сесіях місцевих рад, запровадження подвійного громадянства тощо.

Зрозуміло, що «угорський прецедент» вкрай небезпечний, а будь-які поступки української сторони можуть дестабілізувати ситуацію не лише на Закарпатті, а й в цілому в Україні. Проте саме цей «прецедент» має стати уроком для всіх українців, які проживають за межами своєї історичної батьківщини. Виявляється, що можна, проживаючи в іншій державі, обстоювати не лише свої культурні, а й політичні права. Цього українці, як правило, не роблять з різних причин, але в основному через брак відповідних національних амбіцій.

Українська меншина в Угорщині скромна. На території цієї держави проживає понад 5 тисяч наших земляків. Серед існуючих етнічних меншин українська знаходиться на шостому місці з тринадцяти наявних. Тут діє Товариство Української культури в Угорщині, а також Державне самоврядування українців. Річ у тім, що в Угорщині запроваджена цікава і, на мій погляд, доволі ефективна система, яка, з одного боку, дозволяє задовольняти бодай мінімальні культурні права національних меншин, а, з другого - тримати ці меншини під угорським державним контролем.

Так, чинне законодавство Угорщини передбачає одночасно з виборами органів місцевого самоврядування, вибори органів самоврядування національних меншин, в тому числі українців. Вперше наші земляки взяли участь у виборах Державного самоврядування українців у 1998 році. Участь у таких виборчих кампаніях дозволяє сформувати самоврядні керівні органи та отримувати незначне, але стабільне бюджетне фінансування на проведення своїх заходів. А тому не треба дивуватися лояльності українців до угорської влади. Варто подумати, чи не можна подібний досвід запровадити у нас.

Несподівано на перший план вийшла церковно-релігійна проблематика. Тут слід відзначити, що Угорщина в основному католицько-протестантська країна, але в Будапешті також діють православні і греко-католицькі церкви.

Справжня окраса Будапешту - базиліка Святого Іштвана, де зберігаються мощі першого короля Угорщини Іштвана (Стефана) з династії Арпадовичів. Щодня цей величний собор відвідують тисячі туристів з усього світу. А тому приємно було дізнатися, що в головному католицькому храмі країни з великим успіхом виступила Державна академічна чоловіча хорова капела зі Львова «Дударик», яка в буквальному розумінні цього слова – підкорила вибагливу європейську публіку.
Українці, в основному, відвідують греко-католицькі і православні церкви. При цьому треба наголосити, що йдеться передусім про Угорську греко-католицьку церкву, яка перебуває у повній духовній і літургійній єдності зі Святим Престолом. Оскільки богослужіння у цій Церкві здійснюються угорською і церковно-словянською мовами, українцями час від часу піднімається питання про богослужіння українською. Як стверджує голова Державного самоврядування українців Ярослава Хортяні, це питання принципове для української громади, а тому вона вітає домовленість між главою УГКЦ патріархом Святославом та предстоятелем Угорської греко-католицької церкви єпископом Фюлепом Кочішем про те, що в деяких храмах Будапешту богослужіння будуть відбуватися українською мовою. Здається, що на сьогодні, це найрадикальніша «вимога» українців Угорщини.

Прийнято вважати, що серйозні проблеми міжнаціонального характеру існують лише в Криму. Не меш серйозні вони на Західній Україні, зокрема на Закарпатті. Але як у першому так і в другому випадках їх вирішення на користь України залежить виключно від послідовної і принципової позиції Києва.

Богдан Червак, Київ-Будапешт-Київ, для Закарпаття онлайн
 

30 грудня 2011р.

Теги: Угорщина, угорський

Коментарі

ярослав орос 2011-12-31 / 09:21:22
рєбята, богдан червак, єто такоє фе, что рабоя всєгда во всєх правтєльствах, обстоюєт на словах хто зна що... гадость, етот червак... повірте мені...

Це я 2011-12-30 / 20:19:57
От тепер я зрозумів що я не українець. Бо при приїзду до Будапешту ще жлдного разу не прийшло в голову згадати про парламентарів Карпатської України.
Не розкрито тему, чому неприйнятні для України вимоги угорців щодо свого району та надання преференцій на виборах.
Не згадується про існування в Угорщині поряд з українською громадою органу місцевого самоврядування русинів.
Перше говориться про неприйнятність надання преференцій українським угорцям на виборах, пізніше пишеться "варто подумати, чи не можна подібний досвід запровадити у нас". Якось не серйозно.

Пан Баклажан 2011-12-30 / 13:31:40
Видається бажане за дійсне:
"Думаю, що кожен українець, який приїжджає до Будапешту, одразу ж пригадує історію Карпатської України"
Навряд чи навіть кожен десятий закарпатець по прибутті в Будапешт згадує ту історію, не кажучи вже про киян чи східняків, які за неї взагалі не знають. А "Сабачнік" ще й з підручників її видалив...

P. jegyző 2011-12-30 / 12:52:56
"Зрозуміло, що «угорський прецедент» вкрай небезпечний, а будь-які поступки української сторони можуть дестабілізувати ситуацію не лише на Закарпатті, а й в цілому в Україні. Проте саме цей «прецедент» має стати уроком для всіх українців, які проживають за межами своєї історичної батьківщини. Виявляється, що можна, проживаючи в іншій державі, обстоювати не лише свої культурні, а й політичні права."

Оказывается, "дестабілізувати ситуацію" в чужой стране не только допустимо, но даже желательно.

НОВИНИ: Політика

12:56
У Мукачеві за добу – 2 нових випадки захворювання на COVID-19
01:16
/ 1
Профільний комітет ВР погодив створення на Закарпатті 6-ти районів, включно з Берегівським і Рахівським
15:41
/ 16
Гетманенка на посаді першого заступника голови Закарпатської ОДА замінив генерал СБУ Коцюба
02:58
/ 4
Рух ЧЕСНО спростував заяву першого віцеспікера ВР про розгляд справи закарпатського нардепа-кнопкодава Поляка у суді
03:21
/ 4
Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 7
02:51
/ 1
Справа закарпатського нардепа-кнопкодава Поляка розглядається у суді
15:14
/ 6
Для зустрічі президентів України та Угорщини потрібні ще два елементи – Кулеба
15:06
/ 3
Сіярто: Угорщина зніме вето на проведення засідань, коли будуть вирішені питання освіти угорців на Закарпатті
14:56
/ 11
Угорщина просить зберегти Берегівський район на Закарпатті у нинішніх межах
16:49
/ 2
Політичні трансформації Закарпаття. Ч. 6
04:07
/ 14
У Києві вперше за 7 років збереться міжурядова українсько-угорська комісія
21:22
/ 8
Подарунок до Тріанона: чому Берегівський район, а не Виноградівський?
14:29
/ 12
Ексзаступник голови Укроборонпрому працюватиме радником голови Закарпатської ОДА
00:26
/ 1
Політичні трансформації Закарпаття. Ч.5
17:05
/ 8
Зеленський звільнив голів Мукачівщини та Виноградівщини
11:25
/ 4
У МЗС вандалізм у Свалявському меморіальному парку назвали "провокацією для дестабілізації ситуації з Угорщиною"
21:16
/ 13
У "Слузі народу" обрали голову осередку партії в Закарпатській області
20:43
/ 2
Чергова провокація: Вандали пошкодили інформаційне панно в Свалявсьому меморіальному парку
04:06
Кулеба: Ми не змінюватимемо закон "Про освіту" через Угорщину
02:36
/ 5
Джерело проблеми треба шукати не в Берегові, а в Будапешті – Кравчук
18:04
/ 13
Депутати Виноградівської райради виступили проти "політичного" приєднання вдвічі більшого району до Берегівського (ДОКУМЕНТ)
11:18
/ 4
Голова Верховної Ради Разумков прибув на Закарпаття
02:26
/ 9
Кулеба не пояснив, звідки в уточненому плані взявся п'ятий, "угорський" район
21:43
/ 2
Департамент економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА очолив Андрій Давидов
14:41
/ 10
ЄС і НАТО не дозволять Угорщині нагнітати сепаратизм на Закарпатті – історик
» Всі новини