Захід проходив з ініціативи активу громадської організації «Поклик нації», за підтримки керівництва Івано-Франківської ОДА. Участь в ньому взяли провідні прикарпатські вчені-філологи, вчителі-україністи, представники місцевої влади, громадські волонтери.
Зі слів пана Гриценка, на сьогоднішній день Гуцульщина – незорена цілина в сенсі лінгвістичних досліджень, проте вивченню гуцульської мови чи то гуцульського діалекту бракує системного і комплексного підходу до вивчення як лінгвістичного, так і багатого ономастичного матеріалу. Є окремі доробки в цьому напрямку, в тому числі і на Прикарпатті, де вказаною проблемою вже тривалий час займається доцент Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника кандидат філологічних наук Михайло Бігусяк. Втім, цього вочевидь замало, оскільки ні гуцульського діалектного словника, ані повного лінгвістичного атласу регіону Гуцульщини ще досі не створено. «Ми постійно говоримо, - коментує директор Інституту української мови, - Наступає російська мова, наступає польська мова. Поцікавився: сьогодні в Російській Федерації існує стільки словників діалектів, що не для них не вистачить місця у цій залі. Є словники на 40 томів. Є словник тільки однієї Архангельської області на 14 томів і укладачі дійшли тільки до літери «Н». А в Томську взяли одну жіночку і з нею говорили. Говорили і говорили – декілька років поспіль приїжджали і говорили. І коли склали словник однієї лише жінки – Віри Вершиніної – словник на 4 томи, який виявився в кілька разів більшим, ніж у Пушкіна. Це так званий вершинінський феномен».
Зі слів Павла Юхимовича, сьогодні час грає не на руку дослідникам, адже оті дідусі та бабусі, які ще володіють давніми говірками, поступово відходять в небуття, а відтак сьогодні необхідно об’єднати зусилля науковців Прикарпатського національного університету, шкіл, місцевої влади, ГО «Поклик нації» та інших громадських ініціатив у єдиний рух за гуцульську мову, найпершим завданням якого буде пошук отих інформаторів, які можуть сьогодні дати унікальний матеріал для досліджень. «Якщо ми самі не запишемо своїх дідусів, бабусь, близьких і знайомих, то хто за нас зможе це зробити? – зазначає П.Гриценко, - І тут на вчителях-україністах лежить значна відповідальність».
При цьому вже за півтора року виникне перша нагода представити матеріали наукових пошуків на міжнародному рівні. Адже в серпні 2013 року в білоруському Мінську зберуться на свій черговий з’їзд найвідоміші вчені-славісти з 60 країн світу. До цього часу, - вважає науковець, - в доробку українських має бути хоча б кілька компакт-дисків з записами мови карпатських горян, «щоб гуцульська мова зазвучала на світовому рівні».
Учасники круглого столу вирішили створити робочу групу з розробки гуцульського словника, куди увійшли провідні науковці, вчителі-україністи та громадські волонтери. В свою чергу керівництво ГО «Поклик нації» вже внесло перший вагомий внесок в її діяльність, передавши учасникам робочої групи десяток цифрових диктофонів, придбаних коштом організації.
БРІЗ
KK 2011-12-01 / 17:42:03
Мабуть таку саму підставу би не пошкодило щодо долинянсьских діалектів української мови на закарпатті - замість спроби творіння там окремої якосїсь там нації....