Днем народження каплиці-бювету можна вважати той день, коли на одній з урочистостей в Єпископській резиденції Мукачівської греко-католицької єпархії головний лікар дитячої лікарні Ігор Рошко запропонував присутнім у вільний час відвідати парк Лаудона і спільно подумати над можливістю відродження джерела. Тоді ж один з активних членів благодійного фонду Блаженного Теодора Ромжі одразу погодився фінансово сприяти цій благородній справі.
З часом ініціативна група розширилась, в її роботу активно включилися фахівці єпархіальної архітектурно-мистецької ради та о. Петро Береш.
Після чергової зустрічі робочої групи та обговорення концепції внутрішнього оздоблення каплиці було висловлено пропозицію подумати над можливістю створення кам'яного престолу. Відтак почався етап проектування, заданий двома вимогами: по-перше, престол мав створюватись у відповідності до існуючих канонів і пропорційних співвідношень, по-друге, мала бути врахована паралельна функція престолу як повноцінного бювету. Гармонійна форма, поглиблений зміст і вишуканий природний камінь - це ті три основні складові , що їх автору належало поєднати в кінцевому результаті.
Активно включився в процес відродження бювету заступник міського голови Володимир Фленько. За його ініціативи та сприяння відбулася робоча поїздка на каменеобробне підприємство в Тернополі, яке, зрештою, і взяло замовленя на виготовленя елементів камяного престолу у повній відповідності до проекту і оригінал-макету.
Паралельно розпочалася робота над вітражним оздобленням каплиці. Автором проекту і виконавцем став Ігор Сідун - відомий іконописець , майстер з вишуканим смаком і досконалою мистецькою каліграфією.
Здавалося, ще трішки, от-от, і плани-мрії втіляться в життя - на обрії навіть почали вимальовуватися конкретні терміни урочистого відкриття каплиці-бювету. Але свої корективи вносили життєві реалії: виявилося, що кам'яні елементи престолу, замовлені в Тернополі, було виготовлено пізніше від домовлених термінів, а одна з ікон, створюваних на склі, несподівано тріснула навпіл і вимагала повторної роботи. Але основною несподіванкою була невідповідність реальних розмірів кам'яних елементів майбутнього престолу замовленим, а це означало, що доведеться коригувати майже весь процес роботи над престолом.
На цьому етапі в словах і емоціях людей, чия роль в проекті була виключно презентативною, починало проявлятися нетерпіння. Тоді як тим, хто займався безпосереднім втілненням проекту, було важко пояснити, чому необхідно витратити ще стільки додаткових часу і зусиль до того, аби наблизити урочистостий момент відкриття.
Ілише тоді, коли інтер'єр каплиці став наповнюватись окремими елементами оформлення, нервозність почасти спала. Але напруга, зумовлена стислими термінами втілення проекту, супроводжували його аж до самого моменту освячення. Тому на завершальному етапі було вирішено відмовитися від елементів бронзового литва ( ядра і чаш престолу) і вирізьбити чаші в граніті, а решту елементів виконати з листової латуні.
Деякі особливості складності виконання можна побачити на фото, наданих редакції Закарпаття онлайн автором - Василем Романом.
Сьогодні, в день урочистого відкриття каплиці-бювету, можна спокійно і легко розповідати про особливості цього незвичного проекту, про процес творчого пошуку та надзвичайну радість від результатів спільної роботи, з вдячністю згадувати всіх, хто тією чи іншою мірою долучився до цієї доброї справи. Натомість, понад усе хочеться, аби саме такий рівень реалізації справді важливих і знакових для Ужгорода проектів став камертоном в здійсненні наступних задумів, які стартують під опікою міської влади. А бажання відновлювати подальші бювети не звелось до звичної формули - "дешево і сердито" .
Любити рідне місто можна ніжно і щиро. Нехай з кожним ковтком чистої джерельної води ця думка вкорінюється в наших думках і серцях .
Зі святом Тебе , Ужгороде !