Розслідування трагедії в Сваляві: Особлива думка з приводу… трьох смертей

Ще б пак!  Фізично зношений й морально застарілий монстр, замість покірно піти на переплавку,  позбавив найціннішого – життя! – трьох закарпатців: 55-річного електрогазозварювальника з смт. Чинадієво Володимира Барановського, 48-річного різноробочого з с. Череївці Олександра Качура та 61-річного водія з м. Мукачево Миколу Рущака. Єдине, що можна закинути працелюбним закарпатцям - непереборне прагнення заробити. Єдине, чим можна виправдати їх безоглядність у досягненні поставленої мети – треба ж на щось жити, якось годувати родини... Звісно, загиблих до життя не повернути. Але аналіз детальних обставин та причин свалявської трагедії – корисний  живим. Ті, що завтра вишикуються у чергу за  смертельно небезпечною роботою вартістю у п'ятсот гривень на брата, повинні усвідомити: жодне відомство, жоден роботодавець не стануть на захист їхніх інтересів. Тож найперший обов'язок працівника  особисто дбати про власну виробничу долю, навчитись захищати її у найнеочікуваніших перипетіях "працевлаштування по-сучасному".

Загиблі, забувши, що нехай та мабуть до добра не доведуть, полювали за "ласим" ( день-другий роботи – й півтисячі в кишені!)  шматком роботи. ТзОВ "Іселі" ( директор Михайло Цанько) за 20 тис. грн. з задоволенням позбувається крана - "птеродактиля", відчужуючи його на користь ТзОВ "Сольва-еко" (директор Ігор Голонич). Останній вирішує "підзаробити", здавши "непридатний до експлуатації козловий кран ЛТ-62 через деформацію рами, що не підлягає відновленню, та ймовірність руйнування і падіння". Черговим ланцюжком прибуткової оборудки стає ТзОВ "Максфер" (директор Валерій Павлюк), що береться приймати від "Сольво- Еко" сплави,  брухт та відходи кольорових і чорних металів і своєчасно здійснювати оплату за них. Справа стає за малим: відшукати та залучити фірму, що надасть послуги з демонтажу крана, тобто порізки його на частини на території колишнього Свалявського лісокомбінату. Тут і з'являється на авансцені вистави подій ПП "Карпат-Буд" ( в.о. директора Василь Голод) та самодіяльна бригада з трьох відтак загиблих, що шукає можливості підзаробити. Між ТзОВ "Максфер" та ПП "Карпат-Буд" 6 липня укладається угода, згідно з якою останнє зобов'язується надати послуги з виконання зазначених робіт. Як пише в поясненні Василь Голод, "між  ПП "Карпат-Буд" та самодіяльною бригадою цивільно - правові угоди недооформлені у зв'язку з  його власними сімейними обставинами  та проханням  Володимира Барановського з огляду на завантаженість роботою відтермінувати підписання угод. Роботи з демонтажу повинні були розпочатись після передачі крана згідно з актом від ТзОВ "Максфер" ПП "Карпат-Буд" та узгодження між сторонами календарного плану виконання. Ні першого, ні другого зроблено не було, як ні ПП "Карпат-Буд, ні фізичною особою Володимиром Барановським не було отримано дозвіл відповідно до вимог чинного законодавства від Держгірпромнагнляду на роботи з демонтажу. Не складено й акту огляду металевих конструкцій, обладнання крана, кріпильних виробів з метою оцінки їх стану. Не розроблено проект виконання робіт з демонтажу, що повинен розроблятися з врахуванням документації на встановлення вантажопідіймальних споруд.  8 липня бригада під керівництвом Володимира Барановського та  двоє працівників ПП "Карпат-Буд" ( підсобники Василь Коневич та Василь Ганькович) під контролем виконроба підприємства Миколи Лавкая   розпочали роботи з демонтажу крана. А 13 липня сталася трагедія. Роботи проводилися вже без присутності виконроба і , звісно, на розсуд безпосередніх виконавців. Розслідування встановило кожен їх крок і ще раз переконало: численні порушення, що переслідували сумнівну оборудку від самого її початку,  не могли не призвести до сумного фіналу - падіння крану, який масою своєю втиснув у землю трьох працівників...
Але найцікавіше розпочалося вже по тому, як біда сталася. Загинуло троє людей, проте  кожен з учасників цієї сумної оборудки, аби уникнути відповідальності, зайняв позицію "моя хата скраю - нічого не знаю". Довелося продовжувати термін спеціального розслідування групового смертельного нещасного випадку, аби  достеменно з'ясувати усі перипетії та "внесок" кожного в  свалявську трагедію. Врешті-решт, як повідомив голова комісії з розслідування, заступник начальника  Управлінням Держгірпромнагляду по Закарпатській області Богдан Дорош, комісія, керуючись зібраними матеріалами, пов'язала нещасний випадок з виробництвом.  Допоміг й висновок Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області, в якому, зокрема, наголошено: "згідно зі ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і без юридичного оформлення, якщо працівників було допущено до роботи, тобто вони фактично перебували у трудових відносинах з ПП "Карпат-Буд". Спричинилися до нещасного випадку  відсутність проекту виконання робіт з демонтажу козлового крана ЛТ-62 та дозволу Держгірпромнагляду на монтаж вантажопідіймальних кранів й залучення до роботи працівників не за спеціальністю. Комісія визначила також осіб, котрі допустили порушення вимог нормативних актів з охорони праці, що призвело до групового нещасного випадку. Виконуючий обов'язки директора ПП "Карпат-Буд" Василь Голод не розробив проект з демонтажу козлового кран, не одержав дозвіл Держгірпромнагляду та допустив до роботи працівників, що не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці.  Виконроб ПП "Карпат-Буд" Микола Лавкай не вжив заходів проти випадкового падіння елементів конструкцій крана та спеціальних заходів, які б забезпечували безпеку працюючих. Директор ТОВ "Максфер" Валерій Павлюк, котрий уклав угоду на демонтаж козлового крана ЛТ-62 та порізку його на частини з підприємством, яке не мало права на виконання зазначених робіт...
Проте на перешкоді до справедливої розв'язки цієї прикрої історії - адже за кожним  загиблим стоїть родина, що вправі розраховувати на гарантований соціальний захист! - стала, як це не дивно, особлива думка. Висловив її член комісії, страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Мукачево Микола Гребінь.  Він наполягає, що укладений загиблими та ПП "Карпат-Буд" договір є цивільно-правовою угодою і має всі її ознаки: встановлений порядок розрахунків між сторонами і те, що вони проводяться на підставі виконаних робіт; сторони договору поіменовані "замовником" і "виконавцем", а не "роботодавцем" і "робітником"; виконавець робіт зобов'язався виконувати роботи на власний ризик та нести відповідальність за порушення правил безпеки й охорони праці. Тож  наявний договір підряду, який регулюється виключно нормами цивільного законодавства і не має жодного стосунку до трудового. Отже свалявська трагедія, на думку Миколи Гребіня, "взагалі не підлягає розслідуванню згідно з "Порядком...", а тим більше за результатами розслідування не може бути складений акт про нещасний випадок, пов'язаний із виробництвом".

Теги: трагедія. кран, смерть, Свалява

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати