Гей, слов'яни!
Серед слов'ян пальма першості спочатку належала ужгородському Чехословацькому спортивному клубові (ЧсСК). Сформований переважно з чехословацьких вояків, він вісім разів вигравав слов'янську першість. Шість перемог − в активі СК "Русь", який у 1937 році виступав навіть в елітному дивізіоні − загальнонаціональній лізі Чехословацької республіки. По два титули здобули мукачівський СК "Слов'янин" і СК "Русь" (Хуст). Серед угорських колективів можна виокремити Ужгородський гімнастичний клуб (УТК), який шість разів ставав чемпіоном у своїй лізі, а в 1926 році, єдиний раз, коли проводився спільний чемпіонат Підкарпатської Русі, виграв і цей турнір.
На заваді стала війна
За підсумками останнього чемпіонату чехословацького періоду − 1937/38 рр. − в Східнословацькій-Підкарпаторуській дивізії право боротися за звання чемпіона Словаччини здобули вісім клубів: представники Закарпаття СК "Русь", ЧсСК (Ужгород), МШЕ (Мукачево) та БФТК (Берегово), а також квартет із Східнословацького регіону − ЧсСК та КАК (Кошице), АС (Спіська Нова Вес) та Славія (Пряшів). Але через розпад ЧСР цей турнір провести не вдалося. А ось чемпіонату утвореної після Віденського арбітражу 1939 року Карпатської України, в якому мали брати участь десять команд, завадила відбутися Друга світова війна.
Гегемонія "Динамо"
Змагання на першість області були поновлені в 1945 році. Прем'єра залишилася за ужгородським "Спартаком", а друге місце посіла знаменита "Русь", для якої цей успіх став лебединою піснею − провідні її виконавці невдовзі перебралися під спартаківські прапори. Наступні шість сезонів на закарпатській арені домінувало мукачівське "Динамо", кольори якого захищали, зокрема, й майбутні зірки радянського футболу Іван Мозер та Тиберій Попович. Це досягнення вдасться повторити свалявському "Авангарду", який розпочав із шести послідовних перемог нове тисячоліття.
Конкуренція − запорука успіху
Але такі серії − нехарактерні для регіону, де для чемпіона вважалося неабияким досягненням хоча б захистити завойований титул наступного сезону. Напрочуд широка й географія переможців змагань. Серед них − представники більшості районів краю. В різні роки тріумфували колективи з Виноградова та Хуста, Берегового та Буштина, Рахова та Іршави тощо. Першість 1962 року виграв мукачівський "Приладист" − єдиний, окрім ужгородського "Закарпаття", клуб області, котрий сягнув майстрівських висот, згодом пробившись у другу союзну лігу.
У погоні за "хет-триком"
Наразі чемпіонат області в проводиться у двох лігах: вища нараховує 12 команд, перша − 13. Чемпіон двох останніх років − берегівський "Берегвідейк" − прагнутиме до "хет-трику", навіть втративши свого провідного півзахисника Юрія Чонку, котрий поповнив лави харківського "Металіста". Востаннє три титули поспіль удалося здобути виноградівському "Кераміку" в 1988-1990 рр. "Берегвідейк" традиційно є одним із фаворитів розіграшу Кубку Закарпаття й рекордсменом турніру, який проводиться з 1946 року. Берегівці вигравали його сім разів. Чотири розіграші залишилися за виноградівським "Пластмасовиком", по три − за мукачівськими "Динамо" та "Приладистом".
Від "Колгоспника" − до "Берегвідейка"
Сезон 2010 року для "Берегвідейка" вийшов абсолютно вдалим − берегівський колектив завоював Кубок Закарпаття, виграв чемпіонат області, а в листопаді став володарем Кубка України серед аматорів. Для представників регіону це перша перемога у змаганнях національного рівня! До слова, історія "Берегвідейка" пишеться ось уже понад 80 років. Під назвою "Колгоспник" колектив іще у 1950-х вигравав Кубок Радянського Союзу серед колгоспних команд. Зараз же серед лідерів закарпатського футболу не тільки перша команда клубу, а й юнаки, отже славні традиції підкріплюються переможними амбіціями.
Чемпіони Закарпаття (1946-2010)
7 разів
"Берегвідейк" Берегово ("Колгоспник", "Кооператор", "Віжибу", "Лінет"): 1961, 1969, 1997, 1998 (в), 1998 (о), 2009, 2010.
"Авангард" Свалява: 1983, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006.
6 разів
"Динамо" Мукачево: 1946, 1947, 1948, 1949, 1950, 1951.
4 рази
"Будівельник" Хуст ("Авангард"): 1959, 1960, 1964, 1965.
3 рази
"Аваль" Довге ("Авангард"): 1958, 1992, 1994.
"Скала" Кольчино: 1977, 1979, 1993.
"Керамік" Виноградів: 1988, 1989, 1990.
2 рази
"Спартак" Ужгород: 1945, 1953 (в).
"Буревісник" Виноградів ("Іскра"): 1954, 1955 (о).
"Карпати" Буштино ("Червона Зірка"): 1955 (в), 1978.
ФМК "Ужгород" ("Червона Зірка"): 1956, 1963.
СК "Перечин" ("Хімік"): 1967, 2000.
"Латориця" Мукачево: 1970, 1971.
"Пластмасовик" Виноградів: 1974, 1976.
"Колос" Нове Давидково: 1980, 1981.
"Кооператор" Хуст: 1982, 1987.
ФК "Мукачево": 2007, 2008.
1 раз
"Червона Зірка" Чинадієво: 1952.
"Міськторг" Мукачево: 1953 (о).
"Буревісник" Солотвино: 1957.
"Приладист" Мукачево: 1962.
"Колгоспник" Сторожниця: 1966.
"Меблевик" Хуст: 1968.
"Шахтар" Ільниця: 1972.
"Деревообробник" Вилок: 1973.
"Радванка" Ужгород: 1975.
"Керамік" Виноградів: 1984.
"Колос" Заставне: 1985.
"Колос" Вишково: 1986.
"Тиса" Петрово: 1991.
"Бужора" Іршава: 1995.
"Карпати" Рахів: 1996.
СКА-"Паланок" Мукачево: 1999.
Юрій Корзаченко, Роман Сенишин, ФФУ