Сергій Федака: Хоч нас і один князь хрестив, але...

Попри всі намагання українських переговірників збити ціну на російський газ, Кремль вперто заявляє, що існуюча формула розрахунків його цілком влаштовує. Мовляв, хочете дешевше, то вступайте у Митний союз. Але в такому випадку Євросоюз обкладатиме більшим митом український метал (головна стаття нашого експорту) і він може втратити конкурентноздатність на західних ринках. Металургія же поки першою виходить із кількарічної кризи і здатна витягти за собою всю економіку. Якщо збанкрутує вона, нам із ями взагалі не вибратися. Тож у двосторонніх стосунках запановує максимальний прагматизм, який поволі охоплює не тільки зовнішньоекономічні контакти, а й усі напрямки взаємин.

Події цього дня максимально окреслили нові тенденції. Україна ні з ким не збирається поривати, але на всяке недружнє слово чи жест має свою симетричну відповідь, за якою у кишеню не лізе. Наприклад, патріарх Кирилл говорив, що Володимир прийняв хрещення через особисту прихильність до релігії, а не з якихось політичних чи економічних міркувань. Проте сам патріарх щораз збивався на суто політичні заяви.  Він постійно закликав до єдності східних слов'ян. Cправа гарна і не викликає жодних заперечень, якщо під єднанням розуміти солідарність і взаємну підтримку у вирішенні спільних проблем. Коли ж під єдністю розуміється повернення у безперспективний  колгосп (той же Митний союз), то, як мовиться, "такий футбол нам не потрібен". 

Через це телебачення уперше так широко висвітлило святкування, які паралельно проводив Київський патріархат. Окрім прямої трансляції з Володимирського собору, було показано і репортаж зі хресної ходи від собору до Володимирської гірки, куди прийшли тисячі і тисячі киян. Раніше подібні заходи ігнорувалися владою і піддавалися інформаційній блокаді. Зараз же відбувається дуже характерний поворот. Коментарі телевізійників мали зовсім не конфронтаційний, але підкреслено національно-державницький характер. Взагалі, державний  телеканал і його новини стають все цікавішими. Якщо ще півроку тому вони були максимально прісними, зараз у них починає з'являтися інтрига.

      Чи не найбільшою інтригою стало ексклюзивне інтерв'ю Ілії ІІ. Не вживаючи слова "Росія", він заявив, що не можна боротися проти сепаратистів у власній країні і підтримувати сепаратизм за кордоном, засудив кровопролиття в Абхазії і Південній Осетії. Такої гострої, але при цьому спокійної  і виваженої заяви з наших екранів давно вже не звучало. То ж якщо десь планували зробити 28 липня гру в одні ворота, це не вдалося. Україна продемонструвала реальну багатовекторність. Не випадково у той же день на Яворівському полігоні відбулася навчальна антитерористична операція за участю курсантів з 13 країн – як НАТО, так і СНД, котра теж  широко висвітлювалася. Як відомо, Україна задекларувала свій позаблоковий статус, але "наш бронепоїзд стоїть на запасній путі". Україна далеко не повертається спиною до Сходу (про Кирилла теж мовилося багато і детально), але демонструє, що сонце світить не тільки там.

Україна готова вести діалог з двома найбільш етнічно близькими державами, але тільки на рівних (поступка за поступку, а не в односторонньому порядку). Того вечора було організовано відповідні концерти у трьох столицях – Києві, Москві і Мінську. Судячи з телекартинки, кожний з  трьох був по-своєму цікавим, але наш був таки наймасштабнішим – і за кількістю глядачів, і за рівнем виступаючих. Це, очевидно, влетіло у добру копієчку, але на престижі держави економити не доводиться.

Теги: рівноапостольний, хрещення, патріарх, Кирилл, багатовекторність

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати