Аби встигнути виткати екзаменаційну роботу, залишаються навіть після уроків. Раніше, щоб вирізнятися з-поміж інших, майстрині ніколи і нікому не розголошували таємниць мереживного ткацтва. Через це чимало способів втрачено назавжди. Учні намагаються їх відтворити за старими взірцями, або ж зі слів тих, хто ще пам’ятає, як ткали бабусі.
Зараз побутове ткацтво не надто поширене: немає попиту на ткані речі, нитки надто дорогі і не завжди якісні. Скажімо, щоб ткацькі верстати у школі не простоювали, на кожен треба щонайменше 500 гривень на місяць. Поки що допомагають спонсори. Якщо і цих грошей не вистачатиме, почнуть продавати роботи туристам. Про те, щоб відмовитися від такого дорогого навчання, у Великих Берегах навіть і не думають.
ТСН, 1+1
16 травня 2006р.
Теги: