Люди роззуваються, тупотять близько 5 хв. Рухаються за годинниковою стрілкою. Роблять три кола і переходять на доріжку з розпеченого вугілля. Жарини з вогнищ розкидали на 4 м. Що крупніше вугілля, то більший жар.
— Ух ти, відчуття класні. Навіть не думала, — тішиться після першого кола 39-річна Марія Кривос. — Про методику почула від друга-каратиста. Він знається на цих штуках. Я алергік, нічого не допомагає.
49-річний Йосип Шипішак приїхав із міста Мукачеве Закарпатської області. Готується ходити по вугіллю восьмий раз.
— У жовтні торік спробував уперше. Мав по тілі сильні прищі. Лікарі не знали, від чого вони. Як перший раз став на грань, стопи щипало, як у кип'ятку, коли париш ноги. Інші рази було приємніше. Через місяць походив ще раз — прищі зійшли. Мені 49, а відчуваю себе на 20 років.
— На стопах людини розташовані всі енергетичні закінчення. Ходьба по вугіллю їх стимулює. Це і веде до загального оздоровлення організму, — пояснює Богдан Дикий. — Розробляти методику я почав рік тому. Перед тим хворів бронхіальною астмою. Лікарі казали — невиліковно. Хотілося доказати протилежне. От і довів — зараз повністю здоровий, чую себе прекрасно, забув про ліки. Вуглеходінням я не лікую, а реабілітую та оздоровлюю. Так допоміг своєму синові. Він у мене мав постійні проблеми з носом, горлом, вухами. Походив по жаринах — пройшло. Приходили до мене з варикозами, запаленнями суглобів, із хворою печінкою — зараз одужують.
Зазвичай після другого сеансу починається загострення.
— Дехто температурить, інші проносять. Це нормально, оздоровлення без загострення не приходить. Після третьої процедури легшає. Новачкам слід починати ходити по вугіллю з берези. Такі жарини тримають температуру до 200 градусів. Для досвідчених вуглеходів палимо граба, він розжарюється до температури плюс 400. Ходити по вугіллю треба з інструктором. Тоді ніхто не попечеться. Учені досі не дійшли висновку, що за феномен — така температура, а опіків на тілі немає.
50-річна Оксана Заячківська, професор кафедри нормальної фізіології Львівського медичного університету, каже, вуглеходіння — метод теплового шоку. Він підвищує адаптаційні процеси в організмі людини. Під дією тепла розширюються кровоносні судини, підвищується температура шкіри. У результаті прискорюються процеси обміну речовин, регенерації, активізуються біологічно активні процеси. Теплотерапія попереджує онкозахворювання.
Вуглеходіння не рекомендують хворим на гіпертонію, вегето-судинну дистонію та при цукровому діабеті. Перед лікування жаром слід порадитися з лікарем.
— Корисно кілька годин у день просто походити босоніж, — говорить Оксана Заячківська. — Тоді будете менше мерзнути і потіти. Підвищується імунітет, зміцнюються зв'язки, кістки і м'язи стоп. Для дітей це профілактика і лікування плоскостопості та ортопедичних порушень. Після ходіння босоніж поліпшується еластичність кровоносних судин нижніх кінцівок і кровообіг у ногах. Жінкам, які носять каблуки, треба ходити босими, щоб не мати варикозу та проблем із хребтом. Офісним працівникам раджу купувати килимки під ноги, час від часу ставати на них на кілька хвилин, розминати стопи.
Вікторія ЦИМБАЛІСТА, Gazeta.ua
ГАВРИЛО 2011-06-23 / 21:58:00
Відколи Дикий є закарпатцем? Тобто, галичанин вчив галичан по вогню ходити...