Тетяна ШАПОВАЛОВА: "Почуваюся достойно, бо не пішла проти власних переконань"

Відпочивши й "охолонувши", Тетяна Михайлівна погодилася зустрітися з журналістом газети "Новини Закарпаття" і дещо пролила світло на цю темну історію....

— Тетяно Михайлівно, чесно кажучи, так і не зрозуміло, за що вас звільнили?

— Я сама дотепер не розібралася і думаю над цим. У вересні мене попросили написати заяву на звільнення. Я відмовилася, і відтоді все закрутилося. Почалися перевірки, хоча не було зрозуміло, яка їхня мета, бо тільки в квітні завершилася комплексна ревізія, котра вивчила роботу органів державної податкової служби області за три роки. Але треба було, очевидно, показати якісь недоліки в роботі...

У грудні винесли догану. Причину знайшли в оформленні наказів. Спеціалісти дивувалися, що десять років поспіль до них претензій не було, все влаштовувало керівництво, а тут раптом виникли зауваження. Це наштовхнуло на думку, що мене хочуть позбутися. Але я не розуміла чому, бо серйозних проблем у нас не виникало, а під час перевірки чогось більш-менш серйозного "накопати" не вдалось. Те, що є певні недоліки — зрозуміло, вони були і будуть, особливо в такій системі, як наша, де багато наказів видається без посилання на норми законодавства.

— До речі, про накази. Повідомлялося, що вас звільнено за невиконання наказів ДПА та розпоряджень уряду. А перед тим, пригадую, ви казали, що не виконуватимете наказів, які виходять за межі закону. Що ж вам таке наказували, що ви не зробили і поплатилися посадою?

— Нам доводяться певні показники, які теоретично визначені ДПА України, але не передбачені жодним
законодавством. Більше того, нема якоїсь методики їхнього розрахунку, обгрунтування. Скажімо, один із недоліків, який вписано в наказі про моє звільнення, — погіршення ефективності контрольно-перевірочної роботи порівняно з 2005 роком. Це — суб'єктивний показник. Якщо в 2005 році ми спрацювали добре і виявили багато порушень, то це не означає, що в наступному році їх має бути більше. Бо якщо підприємства відповідальніше ставляться до своїх обов'язків, кількість порушень не зросте.

Є багато інших показників, що не обумовлені законодавчо, які дуже важко обгрунтувати: як з їхнього {ДПА України. — Авт.) боку — і чому нам доведені саме такі цифри, так і з нашого — чому ми їх не виконали. Така ситуація, скажімо, була по показниках планування доходів державного бюджету. Крім того, що є розпис Мінфіну, ДПА України з серпня взяла собі за практику доводити свій показник. І він був набагато вищий за мінфінівський.

Знову ж таки, ніяких розрахунків, обгрунтувань, мотивацій, чому одній області встановлений один показник, а другій — інший. В наказі про звільнення згадується, що ми не забезпечили виконання цього показника за січень нинішнього року. Та скільки в нас того січня, коли всі підприємства святкують ще з кінця грудня? А показник доведений 180% росту надходжень до факту січня 2005 року! Дати 180% росту в січні просто неможливо — от вам готовий недолік роботи.

— Ви кажете, що ці показники були різними для різних областей. Чому? — Нам пояснювали, що вони формуються залежно від резерву області. В Києві завжди дорікали: як, ви не можете виконати план, коли у вашій області такі резерви! і в той же час ми не мали інформації про резерви інших регіонів, хоча було б цікаво подивитися, які вони. Скажімо, у Донецької області, щоб можна було порівняти і зрозуміти, чи ми дійсно недопрацьовували? За такої ситуації просто руки опускалися. Але я не могла опуститися до того, коли треба телефонувати на те чи інше підприємство і просити проавансувати сплату платежів, аби просто виконати якийсь київський план. Ми до цієї практики не вдавалися ніколи.

Можу навести вам кілька цифр, що свідчать про нашу роботу за результатами 2006 року. Давайте, скажімо, порівняємо показники переплати до бюджету по податку на прибуток. Якщо загалом по Україні він зріс на 17,2%, то по області зменшився на 32,7%. Або ж візьмемо ПДВ по внесених платежах без відшкодування: якщо по державі маємо ріст на 42,5%, то в нас цей показник зменшився на 55%. Це свідчить про те, що ми не йшли тим шляхом, аби вилучити з обігу підприємства кошти, а брали тільки те, що належить по деклараціях та встановлених термінах. Ми працювали сумлінно і в межах закону. Не застосовували адміністративні, ручні режими тільки заради того, щоб виконати якийсь показник. Бо він для платника не є законом.

— Чим, як вважаєте, все-таки не сподобалися новому керівництву?

— Краще би його спитати. А чому не написала сама заяву? Річ у тім, що до податкової я пропрацювала 24 роки в фінансовій системі, при різних владах і
урядах. У період першого прем'єрства В.Януковича навіть була нагороджена грамотою Кабінету Міністрів, яку він вручив особисто. Тому для мене справді є багато чого тут незрозумілого. Тим паче, що завжди відсторонювалася від політики і старалася чесно робити свою справу. Думаю, що не погіршила імідж жодного губернатора, нашої області загалом. Тому можна тільки здогадуватися, що, напевно, керівництво хотіло бачити на цій посаді якусь "свою" людину, яка буде більш керованою.

— Вам близько півроку вдавалося стримувати натиск нового столичного керівництва, хоча багато ваших колег з інших областей позбулися своїх посад майже одразу після заклику Азарова повертати старі кадри податкову. Як вдалося пропрацювати ще стільки часу?

— Оскільки я не написала цю заяву сама, то, відповідно, їм був потрібен час для перевірок, доган, звернень до Генеральної прокуратури, щоб через якісь дрібниці все це закінчилося порушенням кримінальної справи. Але не вийшло, бо і перша судова інстанція, й апеляційний суд скасували постанову про її порушення, тому що насправді там навіть не було про що говорити.

— Мер Ужгорода Сергій Ратушняк розцінив ваше звільнення як "перемогу над кланом "Барви". Його не влаштовувала ваша робота чи особисто ви?

— Не знаю. Я практично не знайома з Сергієм Ратушняком. Коли він працював перший раз мером, безпосередньо не спілкувалися. Під час моєї роботи в податковій він один раз мені телефонував, це було суто робоче питання.

Ніяких конфліктів у нас не було. Сергій Миколайович також, напевно, полінувався ознайомитися з моєю трудовою біографією, а тому зробив висновок: «Хто не зі мною, той проти мене». До речі, хочу зняти це питання раз і назавжди, бо як би хтось не хотів прив'язати мене до якоїсь структури, може заспокоїтися: з цього нічого не вийде. Тоді просто обставини склалися так, що в умовах трансформації влади мені довелося перейти з однієї роботи на іншу. І все.

— Коли тільки почала заварюватися ця каша, закарпатці виступили на вашу підтримку. Було приємно?

— Можливо, я щось пропустила, не все читала і не все бачила, але чогось подібного не пригадую. Бо коли працювала, в мене не було ні хвилини вільного часу.

— Тоді, повірте на слові — на вашу адресу прозвучало багато добрих слів.

— І слава Богу. Бо зайти до мене в кабінет і обговорити проблему, якщо якась виникала, могли всі...

— Зараз багато розмов про те, що ПДВ відшкодовується за політичною ознакою, передусім для "своїх". Закарпаття також обділяють?

— У 2005 році ми відшкодували ПДВ на майже 100 млн. грн., з яких 60 млн. — старі борги, що накопичилися. У 2006 році теж нормально працювали, але вже давалися взнаки ті процеси, які почалися після зміни керівництва ДПА.

Тому на початок нинішнього року знову виникли борги. Ми досить часто бачили, що нашим підприємствам із Києва приходила відмова у відшкодуванні ПДВ, йшов процес затягування розгляду справ. Судіть із цифр: якщо в 2005 році ми відшкодували 100 млн., то в 2006-му при серйозному зростанні обсягів експорту-імпорту — тільки 96 мільйонів.

А якщо порівнювати дані по Україні, то в деяких східних областях значно вищі відсотки відшкодування, ніж у нашій області.

— Чи цікавитеся тепер роботою закарпатської податкової? Щось змінилося?

— Цікавлюся, хвилююся. Рада, що показник березня, на який служба починала працювати ще зі мною, виконано. Але нинішня ситуація все-таки тривожить. Озвучувалося, що серйозних кадрових змін не буде, але вже маю інформацію, що стоїть питання про зміну керівників в деяких районах. У цьому немає необхідності, бо більшість із них — люди із системи, професіонали. Тому я не звільнила жодного з них.

— Чи сильно переживали власне звільнення?

— Я віруюча людина, і вважаю, якщо так сталося, значить це краще для мене. Але, зізнаюся, боляче було читати в наказі, що тебе звільняють за несумлінне виконання обов'язків. Хоча, з іншого боку, я розумію, що люди знають, що насправді це не так. Зараз почуваюся достойно. Якби написала ту заяву, було б по-іншому. А так я не пішла проти своїх переконань. (Тривала пауза. — Авт.). Коли звільняли, була спокійною, бо ніколи за посаду і за крісло не трималася. Мала інші емоції. За ці два роки я робила все, аби змінити обличчя служби, на якому було чимало негативу. Коли я йшла на цю роботу, то запитала у свого попередника Ігоря Кріля: «Від того, що прийде чесний Кріль і чесна Шаповалова, вдасться все змінити?». Адже, розумієте, в податкову приходить нині багато молоді, а вона, як кажуть на Закарпатті, хоче все і нараз. Тому я міняла обличчя служби, психологію працівників, пояснювала людям, що завтра ми можемо бути з того боку — платниками податків. Щось таки вдалося змінити. І буде дуже прикро, коли все це буде втрачено.

— Що думаєте робити далі?

— Поки що відпочиваю. Трохи втомилася. Важко було працювати, бо не могла собі дозволити на півдня кудись поїхати, оскільки, повертаючись, на мене вже чекали стоси листів і різних документів. Можливо, так було ще й через те, що в останні півроку в мене не було за плечима сильної команди, яка б підтримувала. Вільного часу не мала не те що на відпочинок — а й на важливі домашні справи. Тепер я собі розписала наперед, що маю зробити. А
ще, коли зацвів Ужгород, відчула, що життя може бути іншим: можна вийти в місто, зустрітися зі знайомими, випити спокійно кави. Розумію, що це буде недовго, що треба приймати якесь рішення, визначатися, де далі працювати. Бо, знаю, що не зможу сидіти, склавши руки.

— Стрілки на вашому будильнику перевели на пізніше після того, як залишили податкову?

— Встаю так само рано, бо мушу відправляти дитину до школи. Але ввечері часу в мене з'явилося більше, бо якщо раніше затримувалася на роботі, то тепер можу собі дозволити, забравши дитину зі школи, піти з нею на гуртки, в яких вона займається. Є можливість й почитати книжку...

— Чи отримали вже якісь пропозиції з працевлаштування?

— Так. Але вирішила не поспішати з прийняттям рішень. І досвід роботи, і вік у мене такі, що не варто хапатися за будь-що. Це по-перше. По-друге, треба прийняти виважене рішення, дуже добре все обмізкувати.

— Якщо б вам запропонували на вибір роботу керівника приватної структури і державну посаду, що обрали б?

— Могла б спробувати себе в приватному бізнесі. Але люди, які мене знають, часто кажуть, що я настільки "людина закону", що мені важко було б там працювати. У мене більше чиновницьких здібностей. Тому важко відповісти. Але якщо не матиму вибору, можливо, подамся в якусь приватну структуру. Тоді й розповім вам, який з мене бізнесмен. (Тетяна Михайлівна щиро засміялася. — Авт.).

— За політикою слідкуєте?

— Слідкую. Але, зізнаюся, мені важко в цьому всьому розібратися. Вважаю, що треба об'єднувати достойних людей, які зможуть керувати країною, різної політичної орієнтації. Я прихильниця сильних, спроможних, професійних лідерів. У Біблії сказано: «Підбери людей здібних, справедливих, богобоязнених і ненавидящих зиск». Варто піти цим шляхом і нічого нового нам не треба вигадувати...

— Уявімо, що вам запропонували податися в політику. Погодилися б?

— Зарікатися не буду, бо все в житті можливе. Але на минулих виборах до обласної ради три партії пропонували мені місце в прохідній частині своїх списків, і я відмовилася.

— Читачі не пробачать, якщо не спитаю, чи не маєте бажання оскаржувати своє звільнення в суді?

— Якщо оскаржувати, значить треба поновлюватися на роботі. Не впевнена, що змогла б зараз нормально працювати через ставлення керівництва. Та й колективу було б непросто. Треба бути реалістом...

— А серце не щемить, коли гортаєте свою трудову книжку?

— Я її закрила і стараюся туди не заглядати. Відпочину, подумаю і прийму якесь рішення. Час лікує, він же усе і розставить на свої місця.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати