Верхове болото “Глуханя” (ФОТО)

Наприклад, болота! Адже водно-болотні угіддя і здорову екосистему підтримують, і повені стримують, і допомагають адаптації до змін клімату.

Крім того, частина рослин нашої планети – наприклад, журавлина звичайна, шейхцерія болотна, лікоподіелла заплавна, росичка круглолиста – є особливо водолюбними і потребують не просто дощу чи вологи, а загалом болотяного середовища. 

За даними Всесвітнього фонду дикої природи, у Євросоюзі триває проєкт вартістю 23 мільйони євро з відновлення цінних боліт, оскільки за останні пів століття у світі було втрачено 35% усієї території водно-болотних угідь.

Натомість у Міжгірському районі на Закарпатті, поблизу села Негровець є унікальне Болото Глуханя.

Йому понад 6 тисяч років!

Сьогодні це гідрологічно-ботанічний заказник загальною площею природоохоронної території 23 га. Створений він ще 1980 року. Всесвітній фонд природи WWF-Україна розпочав спостереження за цим водно-болотним угіддям кілька років тому та оголосив про намір підготувати детальний план обводнення та відновлення Глухані.

На жаль, і це – найбільше з боліт масиву Ґорґан – щороку втрачає 5% вологи через господарську діяльність. Без належної уваги до його збереження болото могло б бути втрачене протягом найближчого десятиліття, застерігають фахівці. 

Глуханя – це найбільше сфагнове (вид моху) оліготрофне (утворюється за рахунок винятково дощових опадів) болото в Ґорґанах, яке має суттєве водорегулююче значення.

Воно має дуже різноманітний рослинний покрив, у тому числі з червонокнижних видів рослин. А серед його мохів переважає сфагнум гостролистий, сфагнум магеланський, сфагнум рожевий та зозулин льон. 

До слова, на болоті мешкає цікава рослина, яка є улюбленицею творців мультфільмів про природу як “рослина-хижак”.  Це росичка круглолиста. Вона може живитися дрібними комахами. Для Закарпаття це рідкість. Росичка росте серед моху та може “полювати” на комах. На її листочках є дрібні щупальця з крапельками клейкої рідини. Захопивши ними комаху, що сіла на листок, росичка виділяє травні ферменти, які розкладають тіло комахи на поживні речовини (переважно азот і фосфор). Таким чином, рослина “їсть” комах не для енергії, а щоб отримати мінеральні речовини, яких не вистачає на болотному ґрунті.

Верхове болото Глуханя є частиною Національного природного парку “Синевир” і розташоване на висоті 620 м над рівнем моря.

Науковці щомісяця здійснюють спостереження за розвитком рідкісної рослинності Глухані на трьох постійних пробних майданчиках болота.

А для відвідувачів, які хотіли б помилуватися верховим болотом, його флорою і мальовничим ландшафтом, тут звели двоповерховий дерев'яний будиночок – візит-центр з оглядовим майданчиком.

Теги: Глуханя, болото, Зелені скарби Карпат, Людмила Сорока

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати