Олександр Шеба: „Воля і бажання виправити архітектурні помилки в міської ради є” (ФОТО)

У четвер у прес-центрі „Закарпаття” відбулася друга частина „круглого столу”, присвяченого збереженню історичного обличчя Ужгорода.

Олександр Шеба: „Воля і бажання виправити архітектурні помилки в міської ради є” (ФОТО)

Головними учасниками розмови цього разу стали Віктор Щадей, секретар Ужгородської міської ради та Олександр Шеба, головний архітектор Ужгорода. Саме до них була прикута основна увага, оскільки саме інформації про дії влади передусім бракує громадськості, через що частіше всього доводиться чути докори про її бездіяльність.

Долучилися до диспуту й учасники попереднього обговорення цієї болючої теми: мистецтвознавець Михайло Сирохман, журналістка Вікторія Рижова, зав кафедрою туризму УжНУ Федір Шандор та історик, професор УжНУ Роман Офіцинський. 

Олександр Шеба
одразу ж окреслив схему вирішення проблемних ситуацій: „треба спочатку зрозуміти, чому вона виникла, напрацювати певний план дій з метою її вирішення і потім поступово і планомірно їх здійснювати". Щодо історичного обличчя Ужгорода, то тут пан Олександр окреслив кілька руйнівних етапів в історії міста: після '44 року спотворила старі будівлі соціалістична епоха, далі, вже після '94 року, коли почалася шалена приватизація, „весь історичний центр міста розійшовся по приватним рукам і, відповідно, місто втратило можливість контролювати усі подальші руйнівні процеси", і завершальним ударом стали неконтрольовані реконструкції.


Віктор Щадей наголосив на можливості обговорення практичних шляхів вирішення проблемних точок у місті. Він розповів про протистояння, яке виникло між громадськістю міста та підприємцями: „З одного боку громадськість вимагає від нас якихось кроків і ми готові йти назустріч, та натикаємося на те, що підприємці звертаються в прокуратуру, використовують різні важелі юридичного впливу, аби захистити, як їм здається, правильне розташування тих же білбордів". 


Переходячи безпосередньо до конкретних випадків, зокрема вивісок, які спотворюють історичну частину міста, Олександр Шеба розповів, що міською архітектурою вже підготоване положення про порядок розміщення вивісок. Положення увібрало в себе найкращі рішення в цьому питанні, як є по Україні і чекає на своє прийняття на сесії міськради. Та ще перед прийняттям це проект положення протягом тижня буде опубліковано на сайті міськради і ужгородці зможуть з ним ознайомитися. Та до цього часу влада протистояла вивіскам, які псують картину міста, в „ручному режимі": шляхом переконання було знято доволі багато вивісок, до прикладу вивіску на вул Волошина про „Горящі тури". І наголосив на тому, що „міська влада не вправі якимось чином ревізувати закони, які діють на рівні держави. На рівні держави органом, який захищає культурну спадщину, є орган охорони культурної спадщини".

Стосовно білбордів, зокрема подвійного білборду на площі Петефі, головний архітектор сказав, що білборди розташовуються на певний час. Після закінчення терміну оренди земельною ділянкою білборд демонтують, „продовжувати термін того рекламоносія ніхто не буде", – додав він. За останні 6 місяців, як додав Віктор Щадей, жодного дозволу на нові білборди видано не було.

Найважчим завданням Олександр Шеба назвав позбавлення історичного серця міста наслідків „туалетної архітектури". „Поки що є тільки один об'єкт, по якому ми домовилися з власниками і вони підписали охоронні зобов'язання, Під час реконструкції фони повертатимуть будинку згідно фотофіксації старий вигляд фасаду. Та це була просто домовленість, а якихось важелів впливу у нас поки що нема", – сказав пан Шеба. Сьогодні актуальною є проблема повернути старі обличчя фасадів, які були реконструйовано та облицьовано туалетною плиткою, і зробити це згідно абсолютно всіх дозволів. „На щастя, – додав пан Шеба, – немає таких будівель, які б не міняли власників... і на цьому етапі ми можемо висувати певні вимоги. А у нас, на щастя, фотофіксація майже всіх об'єктів є". Наші підприємці, переконаний головний архітектор, повинн зрозуміти те, що давно зрозуміли підприємці в Європі: гарно відреставрований історичний об'єкт є набагато дорожчим і престижнішим за недолугу реконструкцію з пластиковими вікнами та модною венеціанською штукатуркою. „Воля міської ради і бажання виправити помилки, які досягли наші попедники, та й ми десь допустили, є", – додав Олександр Шеба.



До слова, Олександр Шеба сказав, що місту вдалося відстояти старий район міста Галагов від таких популярних нині реконструкцій першого поверху будинку. „В 2000 році ми прийняли закон про повну заборону на реконстукції перших поверхів на весь Галагов. Ми його визначили пам'яткою архітектури і це його врятувало.Якби цього не було зпроблено, повірте, він би сьогодні виглядав так само, як і проспект", – сказав архітектор.

Насамкінець учасники зістрічі домовилися запросити на третій етап обговорення до прес-центру представників обласної влади, аби, з проекцією на обласний центр Закарпаття, почути від неї, що можливо зробити і що вже реально робиться в плані збереження його історичного обличчя...

27 травня 2011р.

Теги: круглий стіл, історичний, архітектура, старе місто, білборди, Ужгород, прес-центр "Закарпаття"

Коментарі

2011-05-30 / 12:54:00
На засідання корисно було би запросити Руснака. Він добре знає історію края.

Антон 2011-05-30 / 01:57:00
Аноніме, краєзнавцем чи істориком себе не вважаю, як і жертвою більшовицької міфології. Бачу, Вам кортить протестувати незнайомців по краєзнавчій тематиці. Вимушений розчарувати Вас: я не знаю, куди подівся пам’ятник Друґету – здається, він простояв трохи більше року. Так вже повелось, що нова влада, і не лише на наших теренах, намагається «застовбити» себе через пам’ятники. Тому, наприклад, угорці знесли пам’ятник Масарику в Ужгороді після поділу ЧСР, як радянська влада знесла пам’ятник Друґету – і повстановлювали інші. Якщо для Вас відновлення пам’ятника Друґету принципове (можливо, я помиляюсь), не думаю, що хтось буде проти. Це ж не Ленін врешті-решт. Можете ображатись, але я бачу більш нагальні проблеми – наприклад, збереження ЩЕ ІСНУЮЧИХ фасадів, дерев, будівель тощо. Але це зовсім не заперечує відновлення того, що вже зруйновано – якщо воно, звісно, має естетичну цінність, а не є ширпотребом, як демонтовані монументи Сталіну чи Леніну.

Вибачте, що справді не маю часу і наснаги дискутувати. Єдине, хотів би наголосити, що я не применшую ролі історії. І будь ласка, не зараховуйте мене до прихильників комуністів чи сучасної держави олігархів і корупціонерів. Мій коментар був про інше: треба шукати і застосовувати механізму захисту і відновлення історичного обличчя міста – Ваш же коментар, як на мене, зовсім не про це. Він про історію – хто будував і хто не будував. Те, що історичне обличчя створювалось у минулому – це зрозуміло за визначенням. Гаразд, будували чехи, угорці тощо. Ну яке це має значення у контексті статті, яку ми, нібито, коментуємо? Що тепер – якось по іншому треба зберігати й відновлювати історичне обличчя? Чи заборонити неугорцям, нечехам тощо брати участь у таких круглих столах?

PS. Так, я вважаю, що «чехи, словаки, русини-подкарпатці, росіяни-емігранти, які мешкали в Унгварі або перебували тут про- або наїздом справляли свою природну потребу один-одному у кишеню»:) А як інакше? Якщо серйозно, то я мав на увазі те, що русини-підкарпатці становили в Ужгороді етнічну й станову меншину. Навіть офіційна назва міста була неслов’янською до створення ЧСР. Можливо, угорське та чехословацьке суспільства у ХІХ-ХХ ст.ст. були супер-егaлітарними, але все ж думаю, що, для прикладу, у Ґалаґові, який будувала чехословацька влада, жили і працювали не русини-підкарпатці чи росіяни-емігранти. Можливо, я не правий, тому заздалегідь даруйте моє словоблуддя.
PPS. Я не є аполоґетом радянської влади, але оскільки тема туалетів проходить червоною ниткою, згадався ще один громадський туалет – на розі вул. Добрянського і Острівної, а під завіс радянська влада збудувала ще й новісінький на «Аванґарді»:) За вимогою часу у незалежній Україні збудували туалет у новому місці концентрації населення – на Краснодонців:) Але якщо серйозно, я сподіваюсь, що тему туалетів ми закрили. Вважаю, що Ужгороду потрібні десятки громадських туалетів – але я би не прив’язував цю проблему до теми історичного обличчя містя.
Ледь не забув. Якщо комусь соромно за мене, мені приємно, що ще є сумлінні люди, яким відоме почуття сорому.

*анонім* 2011-05-30 / 00:17:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Ознайомтеся з "Правилами...", дотримуйтеся їх і ніхто не буде видаляти ваші коментарі. Адмін

п. Тамара 2011-05-29 / 16:53:00
Шановний Аноніме, я теж багато чого не знаю і рахую. що хизуватись своїми знаннями не потрібно. Якщо тема обговорення історичного обличчя міста, то давайте обговорювати цю тему.
А то любу тему можно звести на "що у кого болить, той про те і говорить".

2011-05-29 / 12:26:00
2 пю Тамара, 29.05.2011 12:03

Анонім,
"Можете відповісти де росте ясень Масарика " (с)

не знаю достеменно, але може у скверику (колишньоу альпінарію ) біля будівлі жупанату ?
готовий вчитись від Вас паніко ; )

" і хто зібрав черепки з скрижалів синагоги? " (с)

не я ...

"Щось цікавіше задати не по темі можно? " (с)

думаю, можете, кидь Адмін. не заперечуватиме ...

пю Тамара 2011-05-29 / 12:03:00
Іванна, а як вам виступи по ТВ Чорі?
Про долю зниклої бруківки він не розповідав?
Анонім підтримує аноніма. Браво!

Анонім,
Можете відповісти де росте ясень Масарика і хто зібрав черепки з скрижалів синагоги? Щось цікавіше задати не по темі можно?

2011-05-29 / 11:53:00
якщо допис від
Антон, 28.05.2011 00:17

не є коментарем Антона Симковича - випускника Кембріджу, тоді наперед

ПРОШУ У НЬОГО ВИБАЧЕННЯ І БЕРУ ВСІ НИЖЧЕ НАВЕДЕНІ СЛОВА СТОСОВНО А.СИМКОВИЧА Н А З А Д !!

2011-05-29 / 11:48:00
2 777, 28.05.2011 15:16

"Чомусь мені здається,що анонім має доступ до архіву ужгородської бібліотеці. Зі знаннями позиченими з архівів можно виступати і на ТВ, і визивати на дуель."

якщо знаєте де кладязь знань, то чому не хоснуєте його і бажано за призначенням ?

2 777, 29.05.2011 11:22

на вашу думку криміналісти з Кембріджу потребують тут такого вашого "адвокатства" ?!

777 2011-05-29 / 11:22:00
Здорово Антон наступив комусь на хвіст. Аноніми пішли верзти якусь галімат"ю. На ці провокаціі не треба звертати уваги, не те щоби відповідати.

2011-05-29 / 10:49:00
+ до мого допису

"анонім, 28.05.2011 13:07
2 Антон, 28.05.2011 00:17"

У КОМЕНТАРІ *анонім*, 29.05.2011 01:38

НАТЯКАЄ, ЩО ДОПИСУВАЧ Антон, 28.05.2011 00:17 НАВЧАЄТЬСЯ НІБИ У КЕМБРІДЖІ.
ТОДІ ЦЕ - МАБУТЬ БЛОГЕР ЦЬОГО САЙТУ АНТОН СИМКОВИЧ !?

Симковичу! Зголосіться !!!

Якщо це дійсно - так, тоді мені просто соромно за таких випускників Кембріджу. Заради того , щоб продукувати такі "інтелектуальні" перли, як Антон, 28.05.2011 00:17", зовсім не обовязково було їхати набиратися декаденства до Кембріджу.

Ганьба !!

Коментар від *анонім*, 29.05.2011 01:38 підтримую цілком і повністю !!!

2011-05-29 / 08:25:00
далі, вже після '94 року, коли почалася шалена приватизація, „весь історичний центр міста розійшовся по приватним рукам

-------
Ну й що тепер зробиш? Приватна власність. Руки преч. Будете позерати і ганяти дрібних підприєців з їх вивісками. На все інше сил не вистачить.

2011-05-29 / 08:19:00
Олександр Шеба: „Воля і бажання виправити архітектурні помилки в міської ради є”
------
Як ти можеш за всю міську раду відповідати чи щось гарантувати? Маєш свій участок роботи - працюй...

*анонім* 2011-05-29 / 01:38:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Ви перебрали міру з антиукраїнством і розпалюванням міжнаціональної ворожнечі. Можете повторити свій коментар в руслі здорової дискусії, без декларування своїх політичних симпатій чи антипатій. Адмін

п.....Тамара 2011-05-28 / 16:56:00
Я упомянула про необходимость благоустройства оставшегося в единственном числе туалета в центре города.А тут зашел разговор про платаны , про Людвига Ферстера,таблички.Филиппа Другета и т.д.
Пора вернутсься к общественной НУЖДЕ. Может, действительно, обратитсься к ст. 31 и вернуть городу все , когда-то принадлежащие ему туалеты? А заодно уже и бассейн.
Нет, серьезно. туалеты нужны всем, иметь их -это признак цивилизованности. Сейчас по набережным ходят толпами туристы с эскурсоводами. А порой им не до архитектуры Крупки: они шарят глазами в поиске указателя WC.

777 2011-05-28 / 15:16:00
Чомусь мені здається,що анонім має доступ до архіву ужгородської бібліотеці. Зі знаннями позиченими з архівів можно виступати і на ТВ, і визивати на дуель.

2011-05-28 / 13:07:00

Антон, 28.05.2011 00:17

Полуночний наш, Антоне!

Уважно ознайомився із Вашим дописом. Головний висновок, щодо вашого «історичного екскурсу» – ви абсолютно перебуваєте у полоні хибних уявлень про історію краю в якому живете. Уявлень побудованих все ще на міфологемах більшовицької ідеології, головною метою якої була «обґрунтувати», і бажано назавжди, перебування більшовицького панування на Подкарпатті. Цим отруйним демагогічним спадком активно користується окремі заангажовані політичні утворення …..
Далі дискутувати і углиблюватись в цьому напрямку не буду, адже це відхиляє нас від теми статті.

А тепер декілька питань Антоне, ( і не тільки до вас) :

1. По перше, спробуйте з’ясувати для себе власне саме поняття «історичне обличчя» Унгвару (цікаво, чи зробили це власне учасники вже другого «круглого столу» ?). Сподіваюсь, спадок соцреалізму та економічної і моральної руїни нуворишівського ньюукраїнства останніх 19 років сюди не відносите ?

2. Як ви збираєтесь зберегти , а тим паче відновлювати ІСТОРИЧНЕ обличчя Унгвару не звертаючись, і бажано із пошаною, до тих часів коли власне це обличчя і створювалося (а воно створювалося саме у МИНУЛОМУ, у минулих століттях ) ?!

3. Раз ви, Антоне, - такий «фахівець з минулого» міста, дайте відповідь, чи стояв колись в Унгварі пам’ятник представнику роду графів Другетів, роду який безпосереднього формував обличчя міста понад 300 років споряд (посаджений одним з Другетів платан на сьогодні залишається найстарішим деревом міста !)? Якщо так, то - якому з Другетів, де стояв, як виглядав і куди, за яких обставин подівся ? Чи можемо той пам’ятник віднести до органічної частини історичного обличчя Унгвару ?
Якщо наведене отримає відповідь «так», то, чи не варта той пам’ятник нарешті відновити на його споконвічному місці, і, що заважає це зробити сучасним уповноваженим фахівцям унгварського муніципалітету?

4. Чи була ще зовсім недавно на фасаді колишньої унгварської ортодоксальної синагоги (тепер - філармонія) латунна табличка з іменами проектувальника та архітектора-виконавця проекту будови ? Якою мовою була виконана ? Чи важливою є з точки зору збереження та відтворення історичного обличчя Унгвару інформація, що містила та пам’ятна табличка? Якщо так, то назвіть ті імена зодчих, і вкажіть, куди і за яких обставин власне ділась та табличка під час останньої «реконструкції» фасаду будівлі ?

5. Чи є бруківка на підході до пішохідного моста Унгвару (недалеко від того туалету про який згадує Тамара) зі сторони пл. Петефі, де під завісу каденції Ратушняка планували натикати ті кіоски, частиною історичного обличчя міста ? Якщо так, тоді вже понад рік власне що заважає актуальним компетентним працівникам муніципалітету відновити ті 30 квадратних метрів в їх первинному стані, покласти лавиці (зараз на тому місці туристів зустрічає картина, що цілковито відповідає стану туалету)?! Та рядом може висадити поміж старих дерев декілька невибагливих молодих саджанців, щоб років через п’ять також давали тінь та прикрашали зеленню? Доречі, цього року квіти на ліхтарних стовпах цього моста мабуть так і не побачимо ?

«… І про туалети на останок. Будували їх аж ніяк не для місцевого слов'янського населення, як і сам Ґалаґов -- а для чиновництва з Праги та Будапешта….»
: )))

Це убоге словоблуддя не можу оминути. Вибачте.
Тоді за вашою логікою в ті часи при наявності продуманої мережі громадських туалетів «місцеве слов’янське населення», а це - чехи, словаки, русини-подкарпатці, росіяни-емігранти, які мешкали в Унгварі або перебували тут про- або наїздом по власним справам на вашу думку саме куди і як справляли свою природну потребу ?! Може один-одному до кишені ?? Мабуть так ви ї вважаєте.

Мабуть саме так і вважала радянська влада, яка за 40 років свого панування, розбудовуючи цілі нові райони, спромоглась у місті всього на ОДИН громадський туалет і то в історичній частині міста.
І тим паче, мабуть так вважає влада «неньки», яка не дала жодного, тільки руйнувала , ба навіть зруйнувала радянський туалет.
Цікава квінтесенція з цими туалетами виходить, вам не здається, Антоне ?!

Якщо, за вашою логікою, мадярська та чехословацька влада, будуючи громадські туалети, турбувалась про всіх, тільки і тільки НЕ про «місцевих слов’ян», тоді про кого ВЛАСНЕ турбується влада «неньки» не будуючи ЖОДНОГО, а тільки руйнуючи отриманий від попередників спадок ?!

Шануймося, Антоне !

Іванна 2011-05-28 / 11:45:00
Передачі Шандор на місцевому ТВ "Тиса" кращі ніж політичні шоу. тому Шандор навпаки формує нормальне сприйняття Ужгорода. і багато робить для Ужгорода з командою однодумців. справжній патріот

Антон 2011-05-28 / 00:17:00
І як завжди, українці головою у минулому. Хоч як вечірній анонім і хоче себе відмежувати від українців, але у цьому питанні -- він типовий українець. Перечитайте, цімборе/борате, про що стаття: як зберегти/відновити обличчя міста. А Вас по накатаному понесло в минуле сторіччя. Ще згадайте, що Ваші предки-троглодити наголошували, що вони окремішне племя від східних українців. А чим Вам слов'янська назва міста не до вподоби? І чому тоді Львів, а не Лемберґ?
І про туалети на останок. Будували їх аж ніяк не для місцевого слов'янського населення, як і сам Ґалаґов -- а для чиновництва з Праги та Будапешта. А русинам-українцям відводилось місце трохи інше в чехословацькому чи угорському сyспільстві. Тому може й сталось так, що архітектуру створювали іноземні правителі, а місцеві на полонинах вівці пасли та кромплі копали. У мене відчуття, що Ви живите у полоні міфів від Шандора. Цікаво, чи Ваші предки "за чехів" і "за мадярів" відпочивали у вишуканих кав'ярнях та на променадах міста, чи для них той період все ж був не таким "Золотим віком", як для Вас зараз. Чи був Ужгород для українців (русинів) до приходу радянської влади? Думаю, не більше, ніж сьогодні для циган. А тепер, аноніме, Ваші думки по темі статті, будь ласка.

2011-05-27 / 23:48:00
2 сорри, 27.05.2011 23:05

"А взагалі, хіба суть даної проблеми в національностях?"

значною мірою так, адже суть даної проблеми в культурі (в національній теж) , зокрема у ставленні влади до підвладних їй людей !!!

і не плутайте, я принаймні для себе розрізняю, "українську владу" (влада в державному утворенні Україна, де українці як національність перебувають у переважній більшості вважаються титульним народом, ця влада є те , що називається "маємо те , що нас имеет")

із владою українців (це - те, що український народ як національність вічно бажає досягти на державному рівні і на своє горе постійно втрачає свої шанси, які трапляються йому на істориччному шляху, останній приклад кінець 2004 - початок 2005 року).

" ... відбулася друга частина „круглого столу”, присвяченого збереженню історичного обличчя Ужгорода"

цією цитатою нагадаю , сорри, що

історичне обличчя Унгвару, про втрату якого із сумом спостерігаємо, створене до 1944 року саме мадярами, німцями, італійцями, євреями, чехами, словаками, поляками, русинами-подкарпатцями, руськими-росіянами - білими емігрантами, а вот власне українців я тут назвати не можу !

Картина значно , але не цілком, схожа до ситуації із Львовом, історичне обличчя якого також створювали не українці.

Загалом на Україні (Західній і Східній) в результаті особливостей історичного розвитку історичне обличчя більшості міст формували власне саме не українці, це - загальновідомий факт.

Порівняно із невтішною ситуацією Унгвару, у Львові справу за міжнародної допомоги дещо вдалося покращити.

А вот хто або що допоможе Унгвару ?

сорри 2011-05-27 / 23:05:00
анонім, 27.05.2011 21:01
...за рішенням ньюукраїнської влади хапуг і люди щодня можуть спостерігати спостерігати це досягнення української влади... (с)

Не грішіть, аноніме. Бо попередня влада, яка найбільше і найдовше наслідила в Ужгороді, жодного відношення до українців не має, бо була представлена Ратушняком, який повсякчас розпинався на користь "русинства", наголошуючи, що його мама - русинка з Великих Лучок. Ну а тато його, як ми знаємо, був за національністю "юристом" з Вінниччини.

Ниніщня теж не має ані краплі української крові. Тому не грішіть на Україну та українців, як би сильно ви їх не ненавиділи.

А взагалі, хіба суть даної проблеми в національностях?

НОВИНИ: Соціо

13:51
У Нижньому Солотвині на Ужгородщині ужгородка на Peugeot травмувала на "зебрі" 15-річну дівчину і перекинулася в кювет
10:59
Відключень електроенергії на Закарпатті у четвер не передбачається, "до окремої команди" – "Закарпаттяобленерго"
23:55
В Ужгороді пожежні навчалися ліквідовувати загорання у 16-поверхівці
19:23
"Закарпаттяобленерго" повідомило про відміну раніше "анонсованих" відключень електроенергії 20 листопада з 19:00 до 22:00
17:06
"Закарпаттяобленерго" повідомило про застосування графіка погодинних відключень електроенергії 20 листопада з 16:30 до 22:00
11:18
В Ужгороді рятувальники 2 дні планово навчатимуться ліквідовувати НС на 16-поверхівках
11:12
/ 1
У середу на Закарпатті електроенергію не відключатимуть – "Закарпаттяобленерго"
17:58
В ужгородському скансені та мукачівському замку відкриють резиденції святого Миколая
14:43
/ 4
У Мукачеві у 37 локаціях висадили 570 сакур, закуплених коштом мера
11:00
/ 1
У середу в Ужгороді прощатимуться з полеглим захисником Михайлом Шишкою
09:27
У вівторок на Закарпатті електроенергію не відключатимуть – "Закарпаттяобленерго"
21:39
/ 3
З понеділка на Закарпатті впроваджуються графіки погодинних відключень електроенергії
20:18
/ 1
Стало відомо про загибель Івана Савули з Дубового, що з червня вважався зниклим безвісти
19:32
Закарпатський сир "Лопта" здобув "срібло" на міжнародному конкурсі сирів у Португалії
18:09
У понеділок тимчасово не працюватиме ПП "Убля – Малий Березний" на кордоні зі Словаччиною
16:26
/ 6
На Закарпатті відбулася Всеукраїнська конференція військових капеланів УГКЦ
15:05
Годинник капітана пароплава Carpathia, що врятував пасажирів "Титаніка", продали за рекордні $2 млн
22:29
/ 1
Майже половина мукачівців їздять у громадському транспорті безкоштовно
14:53
Держдеп США знизив рівень ризиків для подорожей до 9 областей України, серед яких – Закарпаття
00:03
/ 2
Україна та ЄС розпочинають модернізацію пункту пропуску "Лужанка-Берегшурань" на кордоні з Угорщиною
23:56
Найстаріша жителька Іршавської громади Ганна Фечка відзначила 103-й день народження
23:14
/ 2
Із Закарпаття за час повномасштабної війни емігрували 300 тисяч місцевих жителів – Білецький
23:52
/ 28
"Я бізнес робила з митницею та прокуратурою": мама екскерівника Закарпатської МСЕК Веклинця про майно сина
20:49
/ 13
У позашляховику, що вночі в лісі біля Великої Угольки перекинувся в урвище, загинув настоятель тамтешнього скиту УПЦ МП Артемій (Пацкан)
19:22
/ 1
Зупиняючи московську орду на Донеччині поліг Руслан Капітан з Підгірного Іршавської громади
» Всі новини