Про це Закарпаття онлайн повідомили у прес-службі УжНУ.
Розробка авторського колективу (Я.І.Студеняк, М.В.Фершал, Л.М.Кушнір, О.М.Котик) не має аналогів серед іонометричних способів визначення бору в країні. Порівняно з закордонним аналогом, розроблений спосіб дозволяє проводити аналіз за 30-40 хвилин замість 1-2 годин, не використовувати спеціальні борспецифічні смоли, що значно скорочує час підготовки проб до аналізу, не застосовувати в процесі підготовки проб агресивні концентровані кислоти і в цілому здешевити собівартість аналізу без втрати точності результату. Довговічність сенсора, створеного за розробленим методом,становить 24 місяці замість 18 для закордонного аналога.
Спосіб за винаходом введений в дослідне виробництво. Він може широко використовуватися у заводських, науково-дослідних та хіміко-аналітичних лабораторіях.
Автори винаходу створили спосіб визначення бору, який відзначається підвищеною селективністю, спрощеним процесом підготовки проб, зменшеною тривалістю аналізу боровмісних матеріалів. Для вимірювання активності іонів тетрафторборату у розчині, чутливий елемент якого містить електродно-активну речовину, використовується хімічний сенсор.
Винахід відноситься до аналітичної хімії, а саме до іонометрії. На відміну від інших методів аналізу, що дозволяють визначити тільки загальну концентрацію речовин, іонометрія дає можливість оцінити активність вільних іонів.
Бор є поширеним елементом у гідротермальних, морських, питних та стічних водах, склі, продуктах харчування. Важливий він у виробництві сталі, де концентрація бору в металі дуже впливає на механічні та експлуатаційні характеристики готового продукту. Бор є ефективним поглиначем нейтронів, тому воду з підвищеним вмістом цього елементу використовують як засіб безпеки на АЕС.