Пащенко: Штучно нічого розпалити не можна. Ситуація тліла

virjan 2011-03-10 / 22:06:00
vsevdo evropejtsi.do vidoma..persij konzentracijnij tabir na pidkarparpatji buv stvorenij na polonini domnij u 1938 rozi za nakasom volosina. joho mati bula madjarkoju,joo brat buv polkovnikom uhurskoji korolivskoji rosvidki,buv osobisto znajomij z Horthy Miklosom.zvali joho vitéz Nagylucskai Sándor.buv spravznim rusino i mav chest i pered madjarami i rusinami.

mekk 2011-03-09 / 16:50:00

"Правилами коментування" на сайті Закарпаття онлайн заборонено розміщувати розлогі цитати чи цілі матеріали інших авторів, замість яких рекомендуємться давати посилання на ці інформації в мережі. Адмін

ІВАН 2011-03-01 / 08:26:00
Spectator, 28.02.2011 09:34
"...а потом и Венгерской республик."
Хоч би цей мадярнацик хоч власну історію знав.Нам їх власної історії треба вчити, тож повідомляю його, що до 1945 р. Угорщина була королівством, а не республікою. Регентом (до 1944 р.) королівства був адмірал (без виходу до моря) М. Горті.

бандеровець 2011-03-01 / 01:03:00

Українські етнічні землі і межі


Етнічні межі — кордони, що відділяють одна від одної етнічні землі.


Етнічні землі — території, де історично сформувалися групи людей, які характеризуються спільністю мови, традицій, культури, побуту, особливостями психічного складу тощо. Словом, етнічні землі — це території, де живуть етнічні групи (спільності) людей — народи, нації, народності, окремі племена та їх групи.


Межі, що відокремлюють певні етнічні землі, є досить стабільними і змінюються переважно під впливом політичних факторів, нерідко із застосуванням військової сили, шляхом етноциду.


Ця трагічна закономірність є особливо властивою історії розвитку і занепаду українських етнічних земель.


Так, з чисто політичних причин у XIV–XX ст. чимало етнічних українських земель було включено до складу Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Румунії. Зокрема, до названих країн відійшли значні українські історико-географічні території (Східна Галичина, Волинь, Полісся, Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя -до Польщі; Південна і Північна Буковина; Північна і Південна Бессарабія, Мармарощина — до Румунії; Закарпаття, Пряшівщина — до Чехо-Словаччини). Частина цих земель є західною окраїною українських етнічних земель (Східна Галичина, Волинь, Полісся, Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя, Буковина, Мармарощина, Пряшівщина).


Етнічні українські території поділяються на суцільні, де в національній структурі населення українці переважають, та на змішані, де українці становлять 10-25-50 % усіх жителів. Причому етнічні території бувають старими, де українці як автохтони (корінні жителі) живуть чи жили десятки століть (Київщина, Чернігівщина, Галичина, Волинь, Поділля, Буковина, Закарпаття, Холмщина, Надсяння, Лемківщина, Слобожанщина та ін.), а також новими, де вони поселилися упродовж останніх декількох століть (Кубань, Зелений Клин, Сірий Клин).


(...)


Етнічна межа українських земель в Угорщині пролягає по Закарпаттю. Вона тягнеться південніше від лінії Виноградів-Мукачіва-Ужгород. До складу України увійшла невелика прикордонна угорська етнічна територія з центром у м. Берегові.


Межа українських етнічних земель у Словакії починається поблизу Ужгорода. Звідси вона повертає на північний захід (до Яблінки), потім — на північ (до Зборова), а далі продовжується до Ольшаниці та Липника, тобто до кордону з Польщею.


http://www.gloriousukraine.pp.net.ua/2/etnozemli.html


"Правилами коментування" на сайті "заборонено розміщувати розлогі цитати чи цілі матеріали інших авторів, замість яких рекомендуємться давати посилання на ці інформації в мережі". Не зловживайте довір'ям Адміністрації ресурсу. Адмін

2011-03-01 / 00:52:00
Як того пана звати?

сорри 2011-02-28 / 22:52:00
Опа, "глазам нє вєрю"... "Русиносрач" припинився. Як "па камандє із Центра". Всі сепаратисти пропали в кліп ока. "Ушлі арґанізованна, дружнимі шерєнгамі"... І скажіть тепер, що це не керовано з-за кордону... :))

гуцул з Рахівщини 2011-02-28 / 14:16:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Якщо можна - те саме, але без хамства. Адмін

вуйко з полонини 2011-02-28 / 14:12:00
СВОБОДУ ЗДОБУВАЮТЬ!
А не обирають голосуванням
“О, люди, люди небораки.
Нащо здалися вам царі,
Нащо здалися вам псарі?
Ви ж таки Люди – не собаки…”

“Жоден народ не буде вільним, поки не звільниться сам!”

Доки українці бу-дуть заручниками віри “в доброго царя-ба-тюшку”, котрий вирішить за них усі їхні злободенні турботи, доти в Україні пануватимуть крутії і пройдисвіти, лицедії від політики й обіцяльники різних мастей, облудні пророки й фальшиві благодійники. Доти народ України буде жити в духовних і матеріальних злиднях, в умовах правової незахищеності, а корінна нація – українці – ще й в атмосфері тотального національного гноблення.

У країні діє антиукраїнська антинародна система внутрішньої окупації. Володіючи значними засобами інформаційного впливу, вона втовкмачує в голову електорату, що єдина законна можливість щось змінити в країні – це прийти на виборчу дільницю й проголосувати. А отже, набір засобів впливу на процес державотворення цим і обмежується для “носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні…” Таким чином, система мінімалізує участь народу у справі керування державою до невигадливого процесу вкидання бюлетеня в урну раз на декілька років і уникає підконтрольності з боку народу, а тому почуває себе безкарною й витіває нахабно та цинічно все, що їй заманеться. Зі зміною осіб на посадах різних рівнів у цій системі сама система залишається незмінною.

Усе сказане в попередньому абзаці – це аверс проблеми. Але є й реверс – байдужість решти суспільства до власних можливостей впливати на хід процесів у державі та свідоме обмеження своїх обов’язків до примітивного малювання галочки чи хрестика в бюлетені раз на декілька років. З незмінним “умиванням рук” після, начебто виконаного громадянського обов’язку: ми їх ото, мовляв, обрали, дак нехай вони тепер за нас думають, як нам жити…” А “обрані”, бідолахи, опиняються тим часом сам на сам, мало того, що зі своїми турботами, так іще ж і людські треба вирішувати, хоча б для видимості, щоб не так кидалася в очі цілковита байдужість до численних потреб “маленького українця”. А ті, котрі теоретично й готові щось зробити (є й такі і їх чимало), то впрягшись в упряжку системи, торувати шлях по-своїй волі не можуть. Система – це множина взаємопов’язаних частин, якщо один чи декілька елементів гальмують її роботу – їх замінюють. Аби втриматися в рамках системи, потрібно справно на неї працювати. Якщо спитати в будь-якого колишнього або чинного патріота-депутата, патріота-чиновника в чому справа, відповідь буде прогнозованою: “Я з усіх сил намагаюся – не дають…” Оце те, про що йдеться.

Одиниці не здатні протидіяти системі. Одну систему може подолати виключно інша система. Цією іншою може бути лише система українського організованого національного визвольного руху з українською національною ідеєю (здобуття Української Соборної Самостійної Держави) на своєму прапорі, очолювана єдиним авторитетним Проводом.

“Без вирішення головного політичного питання – створення української національної держави (УССД) – жодна інша (соціальна, економічна, політична, освітня, культурна, релігійна тощо) проблема ніколи не буде вирішуватися на користь народу” (В. Іванишин).

Отже, головною причиною всіх бід України є бездержавність корінної нації, решта –лише наслідки цього досі невирішеного питання.

Яким же є завдання всіх українців і кожного окремо в його вирішенні? Насамперед, зрозуміти першопричину негараздів.

Ще не стерлися з пам’яті людської події так званої “помаранчевої революції”. Це яскравий приклад того, як цілком конституційним шляхом народ зміг вплинути на хід подій у країні. Слід знати, що влада – це не обов’язково посадові крісла й депутатські мандати. Влада – це здатність впливати на прийняття рішень.

Під час помаранчевого повстання народ узяв владу до своїх рук. Механізм спрацював – люди переконалися у своїй спроможності. Але, вже вкотре в історії, замість боротьби за національну державу річище народного піднесення було направлене в хибне русло змагань за трон для чергового “царя”. Українці повелися на заклик до боротьби не за все, що їм належить, а лише за частину, за покращення умов утримання в неволі. Від цього й розчарування, бо замість здобути “все” – здобули “пшик”, і всі зусилля пішли намарне. І знову “національний провід” виявився неспроможним вказати народові на головну причину всіх лих. І лише тому, що сам не усвідомлював цієї причини. Для її розуміння, потрібно вміти будь-яку людину, будь-яку дію, будь-які обставини оцінювати крізь призму добра чи шкоди перш за все національним інтересам. Здатність до такого розуміння може дати лише знання глибинних процесів, котрі відбуваються всередині нації. А ці знання закладені в основу такого вчення, як український націоналізм.

ВО “Свобода” має цілковиту рацію, коли говорить, що партії національно-демократичного табору дискредитували себе бездіяльністю, порожнім базіканням, сумнівними союзами, підміною національних інтересів власними партійними тощо. Варто було б додати до сказаного: ці партії та організації в умовах політичної кон’юнктурщини відкинули об’єднуючий чинник – національну ідею і весь комплекс напрямних для її утвердження званий українським націоналізмом – виплеканий протягом тисячоліття життя й боротьби, власне, самою українською нацією. Дерево, як відомо, без коріння гине. Так сталося. Відмежувавшись від ідей та чину з позицій українського націоналізму, “націонал-патріоти” поз-бавили себе засобів живлення, закорінених в глибини національної самобутності, а тому їхні стовбури або загнили, перетворившись на політичну трухляву, або вчасно підібрані стали сировиною для різьблених та інкрустованих в національному стилі оздоб і декорацій різних безідейних Блоків.

Мало б також слушність твердження свободівців, що вони сьогодні, є єдиною дієвою політичною силою українців, але з невеличкою поправкою: “Єдиною дієвою політичною силою на партійному відтинку боротьби”. Таке формулювання більше б відповідало дійсності. Але картаючи інших, ВО “Свобода” носить в собі ту ж болячку, що й вищеназвані партії: дбаючи більше про власні партійні інтереси, ніж про об’єднання в рамках організованого націоналістичного руху (бачить націоналізм в своїй особі, а не себе, як складову націоналізму), проголошуючи соціальне важливішим за національне, вигадує “економічний націоналізм” на противагу традиційному, котрий, нагадуємо, є виплеканою в надрах самої нації системою, що регламентує її існування в усіх сферах та площинах буття і в соціальній та економічній, зокрема. Відкидає християнську складову українського націоналізму, а отже, й тисячолітню українську духовну традицію. А тому повторює помилки тих, захоплених соціальним визволенням горе-провідників, через яких надії українців на власну державність обернулися крахом, як на початку ХХ ст., так і в останнє його десятиліття.

У державі, нагадуємо, діє антиукраїнська система з підпорядкованими їй державними інституціями (законодавча, виконавча й судова гілки влади, служба безпеки й розвідка, прокуратура й МВС, армія тощо), значними фінансовими, інформаційними й людськими ресурсами в розгалуженій мережі політичних партій та громадських організацій, підконтрольних їй. Чи здатна одна-єдина партія, діючи лише в політичній площині, протиставити себе системі й побороти її? Чи можливо в межах однієї партії створити інституції, альтернативні вищеназваним? Чи впрягання декількох своїх “коників” у багатотисячну упряж антиукраїнської системи потягне державного воза в напрямку вирішення головного питання українців? Скільки їх вже було, тих “коників”, а віз де?

Творячи свого часу систему українського організованого націоналістичного руху, Євген Коновалець розумів, що силами однієї, навіть такої потужної організації, як УВО, української справи не вирішити. Для цього необхідна участь усього українського народу. Тому лише всеохоплююча, масова, за участю всього українського народу національна революція, під керівництвом єдиного авторитетного Проводу з кращих представників народу, метою якої буде здобуття Української Соборної Самостійної Держави – держави української нації на українських етнічних територіях, яка забезпечить українській нації усю повноту державницького життя і відчуття єдиного повноправного господаря Своєї долі, на Своїй рідній землі, а всім громадянам України інших національностей, не зараженим бацилою українофобії, добробут і процвітання – здатна змінити хід історії і привести українську націю до омріяної віками національної свободи!

Майор СІЧІ Віктор СЕРДУЛЕЦЬ,
м. Чернівці

2011-02-28 / 09:39:00
Spectator-е,

Карпатська Січ - організація, яка законно діяла при законному уряді законної Карпатської України. Це вам підтвердить будь який історик. Так що тепер маєте всі підстави захлинутися своєю україноненависницькою жовчю... :))

Spectator 2011-02-28 / 09:34:00

2 гуцул, 27.02.2011 22:27
"Мадяри!!покайтеся за Карпатську СІЧ"

"Карпатська СІЧ" - нелегальное, пара-милитаризованное, террористического пошиба формирование из числа галицких мигрантов- нелегалов (преступных элементов, польских граждан) на территории суверенного государства - Чехословацкой а потом и Венгерской республик. Уничтожение таких формирований в защиту конституции и государственной целостности станы полностью соответствует требованиям международного права.

Маниакально-параноидная эйфория вызванная наличием dementio senilis.

Ферко 2011-02-28 / 00:30:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

гуцул 2011-02-27 / 22:27:00
Мадяри!!покайтеся за Карпатську СІЧ

дапашліви 2011-02-27 / 21:15:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

комментатор 2011-02-27 / 21:12:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Адмін

бандеровець 2011-02-27 / 20:54:00
Здобудеш волю - заслужиш небо.
Іван Сірко

"З Богом ми покажемо силу і Він знищить гнобителів наших..." (Пс. 48.21.) - саме таке гасло Воїна!

"Шлях Воїна" – саме так ми вирішили назвати сторінку присвячену вихованню молодої людини Ідеї та Чину, Воїна національно-визвольної революції, Лицаря, здатного стати на захист Добра і Справедливості, Нації та Держави, Сім'ї та Моралі.

У час, коли матеріалістичні доктрини роз'їдають душі людей, коли всяка ліберальна, соціалістична, комуністична наволоч зомбує уми молоді, коли з українця роблять духовного раба, не здатного постояти ні за себе, ні за "ближніх своїх", на захист Вічних Цінностей стають ті "немногі", які не на словах, а на ділі захищають інтереси України.

Пацифізм, духовне та фізичне збоченство, "рабськість духу" – все це пропонує сьогодні сучасний глобалізований світ. Ми ж, націоналісти-бандерівці, творимо нову людино-творчу систему, яка вже не один рік формує якісно іншого Українця.

Матеріал, розміщений на сторінці "Шлях Воїна" допоможе як членству нашої Організації, так і симпатикам ідеології націоналізму опанувати ази спеціальних видів підготовки, для того, щоб при необхідності, стати на захист державного суверенітету і територіальної цілісності України, щоб навчитись давати рішучу відсіч всякому людському непотребу, який зазіхає на національну та людську честь і гідність.

Ці матеріали – плід роботи цілої групи "тризубівців", які є або їх творцями, або упорядниками. Дякуємо нашим побратимам за пророблену роботу.

Очікуємо нових надходжень у скарбницю знань та навиків Воїна.

Слава Україні!

Istvan 2011-02-27 / 20:04:00

Да, я филолог.


Я вас запитував, чи ви УКРАЇНСЬКИЙ філолог. Китайський чи угорський філолог не вправі визначати норми української мови. Адмін

верховинець 2011-02-27 / 19:48:00
Я Дякую Адміну сайту за громадянську позицію!!Адмін сайта Олег Диба першим на Закарпатті підняв жовто-синій прапор Держави в Ужгороді!!Слава Героям!

комментатор 2011-02-27 / 17:32:00

Ну, что Вам на это сказать. Сайт, электронное СМИ, Законы украины не регулируют порядок работы, "кто как хочет так и .......".


НО, есть чувство меры, а это показатель "демократии". Демократия - состояние души, внутренняя самоорганизация, а не прописанные правила поведения. Если Вы решили, что Ваша миссия "вертухай на киче", то на том и порешили.


Кстати, за нами наблюдают.


Вам дуже хочеться бути покараним Адміном за "вертухая на киче"?)) Адмін

Селянин 2011-02-27 / 17:29:00

Флуд. Адмін

Селянин 2011-02-27 / 17:25:00

Коментар видалено через порушення "Правил коментування". Ви без хамства спілкуватися вмієте? Адмін