Віктор Балога: "Прийти в уряд і не відчувати себе членом команди — абсурд"

— Вікторе Івановичу, ви ніколи не були в команді Віктора Януковича і раптом прийшли в Кабмін. Як це сталося?..

— Історія наших відносин з Януковичем почалася ще в 1999 році. Він був у той час "губернатором" Донецької області, а я - Закарпатської області. Вже тоді я відчув його підтримку, коли на Закарпатті були постійні паводки. З тих пір наша співпраця не переривалося, і в уряді Януковича в 2006 році довелося попрацювати міністром.

— Тобто і в 2005 році, і до цього дня ви постійно підтримували контакти з Януковичем?

— Між нами залишаються нормальні людські стосунки, хоча ми і були в різних командах. У нас одна мета — працювати на Україну.

— Перебуваючи в опозиції, Янукович звертався до вас з різними проханнями, особливо в той час, коли ви очолювали Секретаріат президента?

— Янукович був і залишається лідером однієї з найбільших політичних сил. Крім того, Янукович при президенті Ющенко працював прем'єр-міністром. У той час я виконував доручення, які мені давав президент Ющенко.

— Тобто ви були сполучною ланкою між Януковичем і Ющенком?

— Скажу більше: я був комунікатором між двома Вікторами. І впевнений: влаштовував в цьому питанні обох.

— А що конкретно можна вам особисто поставити в заслугу в перемозі Віктора Януковича на президентських виборах?

— По-перше, президентство — особистий результат Віктора Федоровича. А по-друге, йому допомагали йти до перемоги члени його команди. З етичних міркувань не хочу говорити про свій внесок у цю справу.

— Ви відчуваєте себе повноцінним членом команди Януковича?

— Прийти в уряд і не відчувати себе членом команди — абсурд. Краще тоді взагалі не йти працювати.

Питання виникло тому, що коли в уряд прийшли Володимир Семиноженко і Сергій Тігіпко, "старожили" Партії регіонів були обурені. Вони говорили про те, що ці люди нічого не зробили для перемоги, а посади отримали.

Мені все одно, що говорять. Мене на роботу брав президент. Я несу відповідальність перед ним.

— Після інавгурації президента ви говорили мені, що ні за що не погодитеся очолити МНС. Що змінило ваше рішення?

— Президент кілька разів кликав до себе і запрошував до своєї команди. Був відкритий і щирий. Говорив про свої плани і завдання, які потрібно вирішити. Така позиція глави держави викликала повагу і, не приховую, сильно вплинула на моє рішення. Погодьтеся, якщо глава держави зацікавлений у застосуванні моїх менеджерських якостей в інтересах країни і прямо говорить про це, відповісти відмовою - слабка позиція, що межує з безвідповідальністю.

— Президент пообіцяв вам кар'єрне зростання?

— Мені? (Здивувався.) Підкреслюю: де буду потрібен президенту, там і буду працювати.

— Як ви ставитеся до останніх "посадок" VIP-чиновників? Хто-небудь з них вам, можливо, особливо близький?

— У кожної нормальної людини це викликає дискомфорт, і в мене теж. З усіх заарештованих найкраще знайомий з Юрієм Луценком. Хотілося б, щоб для нього все закінчилося нормально і він вийшов на волю.

— А ви не говорили з президентом на ці теми?

— Ні, мені, крім цього, є про що поговорити з президентом. Насамперед — про роботу.

— Як лідер партії Єдиний Центр ви задоволені її результатом на місцевих виборах?

— Ми взяли голосів стільки, скільки в той час було можливо в конкретних умовах конкретного регіону. Враховуючи, що завзяті місцеві начальники організували проти Єдиного Центру та інших непровладних партій на жорстку протидію, можна говорити про латентні голоси, які взяла наша політична сила. Думаю, коректно стверджувати, що загальнонаціональний результат "Єдиного Центру — 3,5-4% голосів. Для дуже молодої партії це досить пристойно.

— Які амбіції партії щодо парламентських виборів? Ви особисто будете балотуватися до Верховної Ради?

— Місцеві вибори були для нас першим серйозним випробуванням на спроможність. Вважаю, партії цілком під силу поборотися за мандати у Верховній Раді. Вже зараз наші ідеологи та політтехнологи напрацьовують пропозиції щодо виборчої кампанії. Але, як ви розумієте, поки це питання внутрішнього порядку. Як і можливість мого балотування до Верховної Ради.

— За нашою інформацією, ви ведете переговори з мером Черкас Сергієм Одаричем (Партія вільних демократів) і вашим колишнім однопартійцем з "Нашої України" Володимиром Гройсманом про спільну участь у парламентських виборах. Чи так це?

— З Гройсманом я просто знайомий, з Одаричем у мене більш багата історія стосунків. Але на цьому етапі Єдиний Центр ні з ким абсолютно переговорів не веде. Зараз лідери партії відпрацьовують способи участі в наступних виборах, але затвердженої концепції ще немає. Її розробляють Ігор Кріль і Ігор Попов.

— Після виходу з ЄЦ Лесі Оробець, яка була проти вашої співпраці з чинною владою, в партії залишилися невдоволені таким вашим поведінкою?

— Ніхто, крім Лесі Оробець, не виступив проти мого призначення. Прошу зауважити, що рішення про моє входження в уряд ухвалювалося керівництвом партії, а не мною одноосібно.

— А скільки грошей ви готові витратити на парламентські вибори?

— Витратимо все, що будемо мати, а ми нічого не маємо (сміється).

— "Дело" має інформацію про те, що на вашу партію робить ставку Юрій Бойко. Зокрема він збирається балотуватися від Єдиного Центру до парламенту. Прокоментуйте це.

— Різного роду чутки свідчать як мінімум про живучість їх предмета. Значить, Єдиний Центр залишається активним чинником політики. Що ж стосується пана Бойка, нагадаю, що він за станом на сьогоднішній день є чільним членом партії, яка перебуває при владі. Ми зустрічаємося з Юрієм Анатолійовичем на засіданнях уряду, і він ні разу не висловлював нічого подібного про свої плани.

— Чи ведете ви переговори з депутатами парламенту про їх вступ до Єдиного Центру?

— Не бачу кандидатур. Одні навіки вписані в партійні лави Партії регіонів, є ще кілька десятків ідейних депутатів з інших фракцій. А з політичними мігрантами мати справу якось не хочеться.

— До вас часто звертається Віктор Ющенко? Може, про щось просить?

— Ми спілкуємося, хоча й нечасто, як правило, по телефону. Ні про що Віктор Андрійович не просив, та й про що він міг мене просити? У нього є до кого звернутися.

— Ходять чутки, що у вас серйозні кар'єрні амбіції — змінити Азарова на посаді прем'єра. Чи так це?

— Справа в тому, що моє призначення міністром було сприйнято неоднозначно, хтось поставився насторожено, з острахом, сприйняв як якогось конкурента. Судячи з усього, щоб мене про всяк випадок нейтралізувати, і були запущені чисто "совкові" методи дезінформації. При цьому мої "доброзичливці" явно забувають, що всі ми працюємо в команді президента. Всякого роду інтриганство має непривабливий вигляд і шкодить справі. Це потрібно припиняти.

— У недавньому інтерв'ю ви згадали про можливість об'єднання МНС з іншим органом виконавчої влади. З яким саме?

— Президентський указ про адмінреформу розглядаю як стартову позицію для більш широкого завдання — модернізації всієї системи управління державою. Без цього державна машина і далі буде багатотонним незграбним вантажівкою, який все важче утримувати.

Оптимізація структури і штатів МНС почалася ще в листопаді минулого року. У першу чергу ми переорали середню управлінську ланку міністерства. Скоротили керівні штати, в окремих випадках більше ніж наполовину, перевели багатьох генералів і начальників до підрозділів нижчого рівня.

Сегмент "надзвичайних ситуацій" виведений в розряд чільних. Ми намагаємося, наскільки це дозволяє бюджетне фінансування, зміцнювати саме ті ланки, які займаються НС — пошуковиків, рятувальників, авіацію, пожежні частини. Купуємо техніку та обладнання, співробітникам цих підрозділів підвищили зарплату.

Ми хочемо побудувати систему реагування на надзвичайні ситуації за кращими європейськими зразками. Як тільки ця робота завершиться, цілком можливе злиття з іншим міністерством, яке виконує завдання всередині країни. З тим же МВС.

— А коли може бути це об'єднання? Що від цього отримають МНС і виконавча влада в цілому?

— Головне, щоб це працювало на країну. Коли я, як міністр, буду готовий зробити таку пропозицію президенту - негайно передам всі необхідні обгрунтування. Адже остаточне рішення саме за главою держави. Задані сьогодні темп і вектор адмінреформи дають всі підстави вважати, що подальші зміни в системі центральних органів влади цілком можливі. А хто яку посаду займе — питання десяте.

— Зараз у вас три заступники міністра. Плануєте звільнити кого-небудь з них?

— Раніше в МНС було дев'ять заступників міністра, зараз навіть для такої складної структури цілком достатньо трьох-чотирьох.

— Просила вас Ганна Герман, щоб ви залишили на посаді заступника міністра її сина? Коли ви з нею зустрічалися востаннє і з яких питань?

— Після мого призначення Микола Герман за власною ініціативою написав заяву про відставку, прийняту згодом президентом. Таким чином, це делікатне питання вирішилося інтелігентно, без ексцесів. З Ганною Миколаївною в останні півроку я не зустрічався — у нас різні сфери відповідальності.

— А як взагалі проходить скорочення штату? Скільки людей пішло добровільно? Чи немає загрозливого відтоку кадрів?

— Поки точно можу сказати про добровільний відхід на пенсію трохи більше 4 тис. атестованих співробітників з вислугою понад 20 років. З них 418 офіцерів входили в так звану номенклатуру міністра.

Мій підхід у цьому питанні така: зберегти кадри регіональних підрозділів, що виконують всю чорнову роботу. Жоден профі не буде звільнений! Тим, хто потрапив під скорочення, пропонуємо зайняти вакантні посади в інших службах. Запевняю: загрозливого відтоку немає.

Теги: Балога, Єдиний Центр, вибори, Янукович

21 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати