Вони збираються щороку цього дня, бо пам'ятають... Пам'ятають про 6 мільйонів євреїв, які загинули не тому, що були партизанами, не тому, що вони воювали, а тільки тому, що вони були євреями. Та не дивлячись на всі жахіття, які їм довелося пережити, вони пам'ятають і бережуть свої традиції, вони відродили свою мову, мають свою державу Ізраїль, якою пишаються. Та, згадуючи про своїх земляків мукачівців, вони плачуть за тими, кого вивезли у 1941 році до Кам'янця-Подільського, де й розстріляли. Так, це були ті євреї, які не мали угорського громадянства, але ... вони були людьми. Вони плачуть за тими, кого у травневі дні 1944 року було вивезено з Мукачева до Освенціма. Майже 30 тисяч людей вивезли до концтаборів, а повернулось близько 2 тисяч. Про це говорили на траурному зібранні і головний рабин Закарпаття Менахем Тайхман, і керівник єврейської громади міста Абрагам Лейбович, і ведуча мітингу-пам'яті Алла Агафонова. Про це думали всі присутні, дивлячись на палахкотіння свічок, запалених у пам'ять про жертви великої Катастрофи, і добре розуміли слова, сказані головним рабином М. Тайхманом: "...Сьогодні розмовляє душа, сьогодні промовляє серце".
До Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту була приурочена зустріч з жертвами нацистських переслідувань у міськвиконкомі, у якій взяли участь голова міської організації Української спілки в'язнів-жертв нацизму Микола Літковський, члени товариства та особи, представлені до нагородження ювілейною медаллю "65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.". та керівництво Мукачівської міської ради та її виконавчого комітету. Секретар міської ради Іван Маняк, заступник голови Михайло Лабош поінформували присутніх про роботу міської влади, відповіли на запитання, які пролунали у ході зустрічі, та вручили почесним гостям ювілейні медалі.
У листопаді 2005 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію, в якій ухвалила, що день 27 січня щорічно відзначатиметься як Міжнародний день пам'яті жертв Холокосту. У цей день, 66 років тому, Радянська Армія звільнила найбільший нацистський табір смерті Освенцім, у якому були знищені мільйони людей: військовополонені, учасники руху Опору, чоловіки жінки і діти, представники різних національностей, серед яких переважали євреї. У цей день всі люди доброї волі повинні в черговий раз задуматися про дієвий спротив проявам ксенофобії, антисемітизму і недопущення будь-яких проявів геноциду. У цей день повинна розмовляти душа, промовляти серце.
Іван Лендьєл, Мукачево, для Закарпаття онлайн
Автор 2011-01-30 / 12:26:00
Серед тих, хто не повернувся були сусіди і моїх рідних. Вічная їм усім пам'ять.
Учитель 2011-01-30 / 11:14:00
Серед тих, хто не зі своєї волі ступив у провалля, хто був приречений нацизмом стати жертвою Катастрофи людства, були й наші добрі сусіди – родина Берґід. Вічна пам’ять.