Євген Станкович: «У нашій країні – культурний вандалізм»

У Галичині на кілька днів загостював Дніпропетровський театр опери і балету. Привезли вистави двох класиків – балет італійця Джузеппе Верді “Дама з камеліями” та хореографічне сказання живого класика української музики Євгена Станковича “Княгиня Ольга”. На прем’єру своєї вистави зі столиці приїхав і сам академік, Герой України Євген Станкович. Про роль української музики у контексті світової, навчання у Львівській консерваторії, засади викладацької діяльності, небажання спілкуватися з пресою, сім’ю, спадковість та багато іншого – в ексклюзивному інтерв’ю маестро “Високому Замку”.

Євген Станкович: «У нашій країні – культурний вандалізм»

 

- Щодо місця української музики в контексті світової, то це важке питання, – розпочав нашу розмову Євген Федорович. – Але мушу зазначити, що українська музика – не гірша за світову в усіх вимірах. Українська композиторська школа не випадає зі світового контексту.

- Чому ж тоді, час від часу спілкуючись із виконавцями світового рівня і запитуючи, чи виконується українська музика за кордоном, у відповідь чую тільки три імені: Сильвестров, Станкович та Скорик?

- І це погано. У всіх країнах світу цим питанням займається держава. Навіть у радянській імперії була спеціальна каста композиторів, яку пропагували у світі. Наприклад, Хачатуряна. Якщо країна не буде піарити свого, нічого не вийде! Чому за кордоном грають Сильвестрова, Станковича і Скорика? Тому що нас особисто знають. Але це випадковість, а не політика держави. Раніше цим займалася Спілка композиторів, а зараз ми у стані жебрацтва. Кілька днів тому нас взагалі хотіли викинути з приміщення...

- Рейдерське захоплення?..

- Так, нам ледве вдалося відбитися! У нашій країні не розвиток, а культурний вандалізм. Зараз виграє тільки той, хто самотужки може себе пропагувати. Добре пам'ятаємо ті часи, коли будь-яка відсилка нот за кордон була небезпечною для композитора. Поступово ситуація зміниться. Але якщо держава не візьме на себе обов'язкове пропагування наших композиторів за кордоном, нас у світі ніхто не знатиме. Усі виконавці, що приїжджають в Україну, виконують музику своїх країн. Й отримують під це ґранти. А що в нас? Замість того, щоб розвивати культуру і мистецтво, маємо суцільну політичну гризню. Оце на першому плані в Україні. А порятунок потопельника – в руках самого потопельника. Тому багато української талановитої молоді й виїжджає за кордон – у пошуках кращої долі...

- Ви розпочинали навчання у Львові...

- Так, вступив у Львівську консерваторію 1962 року. Вчився в Адама Солтиса. Станіслав Людкевич вів у мене фольклор. Роман Сімович – поліфонію. Анджей Нікодомович – загальне фортепіано. Мав щастя побачити весь букет видатних особистостей, котрі в той час викладали у Львівській консерваторії. Це був великий дарунок у моєму житті і долі. А у Київській консерваторії мені викладав Борис Лятошинський.

- Які настанови Бориса Миколайовича застосовуєте у своїй викладацькій діяльності?

- Не можу сказати, що Лятошинський вчив чогось конкретного – він вчив жити музикою. І пробую це робити... Не знаю, чи вдається. Намагаюся вчити своїх студентів професіоналізму.

- Розкажіть про свою сім'ю. Скільки років ви одружені?

- Страшно сказати – майже п'ятдесят. Одружився, до речі, у Львові. Моя майбутня дружина тут закінчувала музичне училище. Донька у мене музикант – вчений секретар академії. Син грає в оперному театрі на скрипці. Як кажуть, яблуко від яблуні недалеко падає (сміється. – Т. К.). Хоча не знаю, чи це добре для дітей, чи погано?..

- А ви теж – яблуко від яблуні?

- Ні. Я пробився як дикий паросток – у моїй сім'ї ніколи не було музикантів. Вчився у музичній школі по класу баяна. Закінчив училище як віолончеліст. В Ужгороді, де навчався, не було композиторського факультету, тому й приїхав до Львова.

- Ніколи не пошкодували, що присвятили своє життя саме цьому фахові?

- Розчаровуватися – не розчаровувався, але, траплялося, проклинав (сміється. – Т. К.).

- Ноти часто шматуєте?

- Ні, тому що нотний папір зараз дефіцит (сміється. – Т. К.).

- Онуки також займаються музикою?

- Поки що, хвала Богу, ні! Це важка робота. Тут треба бути фанатом. Іншого виходу нема. Щоб по десять годин на день грати, треба бути ненормальним...

- Як ставитеся до власних творів?

- Стараюся всі любити. Але річ у тім, що не всі вони, на жаль, звучать... Коли роблю одну роботу, уже думаю про іншу. І воно мене затягує... Тобто я не нарцистично ставлюся до своєї творчості, і не критично – просто працюю. А що далі буде, мене, відверто кажучи, мало цікавить.

- Чи траплялися випадки, коли ви були незадоволені виконанням свого твору?

- О-о-о! Багато! Зараз, на щастя, таке трапляється рідше – не те що років 10-15 тому.

- Як чините у таких випадках?

- Та ніяк! Просто розвертаюся і йду додому. Трапляються різні випадки. Погане виконання може статися через недбале ставлення – тоді навіщо взагалі брати твір до виконання? Виконавці – живі люди, й у них, як і у всіх, бувають вдалі і невдалі дні. Але останнім часом зріс виконавський рівень – і в Києві, і за його межами. Нарікань усе менше.

– Чи завжди важко дається робота?

- По-різному. Часом все відбувається швидко, і я отримую від роботи надзвичайне задоволення. А часом заважають якісь кути... Великий композитор Чайковський писав: "Я працюю, як кравець, – кожного дня по п'ять-шість годин. І примушую себе до цього нелюдськими зусиллями". А я повторюю приказку, що апетит приходить під час їди. У творчому процесі людина часто мучиться, і це нормально. Без мук не обійтися. Так сконструював Творець. Раніше працював тільки по ночах – мені так було комфортно. А тепер вже здоров'я не дозволяє.


Довідка

Євген Станкович (19.09.1942 р.н.) – композитор зі світовим ім'ям, твори якого звучать у найкращих концертних залах світу. Голова правління Національної спілки композиторів України. Народився у закарпатському містечку Свалява у родині вчителів. Початкову музичну освіту здобув у Мукачевому (клас баяна). Вчився у Львівській та Київській консерваторіях. Станкович – визнаний лідер української композиторської школи. Його твори різноманітні за жанрами: симфонії, інструментальні концерти, камерно-інструментальні твори, балети "Прометей-Распутін", "Майська ніч", "Ніч перед Різдвом", "Вікінги", фольк-опера "Коли цвіте папороть". Озвучив десятки фільмів. Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, премії Міжнародної трибуни композиторів ЮНЕСКО, академік Академії мистецтв України. Викладає у Національній музичній академії ім. П. Чайковського. Професор, завідувач кафедри композиції. Герой України.

Тетяна Козирєва, Високий замок

10 грудня 2010р.

Теги: Станкович, композитор, музика

Коментарі

Тетяна Грицищук 2010-12-10 / 09:47:00
"У нашій країні не розвиток, а культурний вандалізм."

Пан Станкович про нинішню ситуацію сказав дуже влучно.

НОВИНИ: Культура

10:18
/ 2
Провідного актора Закарпатського муздрамтеатру удостоєно звання "Заслужений артист України"
22:05
Фестиваль "Срібний Татош" цьогоріч скасували
15:38
Завершується прийом творів на Конкурс малої прози імені Івана Чендея
12:11
/ 1
Дерев'яні церкви Закарпаття – національна спадщина
16:04
Вийшов друком четвертий випуск наукового щорічника "Етніка Карпат"
02:23
/ 4
Не тільки Україна повинна вшанувати Уласа Самчука
11:33
Закарпатки, що проживають нині в Будапешті, влаштували поетичний флешмоб до дня народження Ліни Костенко
09:25
Письменниця Тетяна П’янкова презентувала в Ужгороді роман "Чужі гріхи"
11:11
Через карантин Мукачівський драмтеатр транслюватиме свої вистави онлайн
15:04
/ 2
В Ужгороді представлять нові видання про Карпатську Україну
11:36
У Зняцеві на Мукачівщині представлять книжку до сторіччя Юрія Гойди
02:51
Зірки балету Катерина Кухар та Олександр Стоянов везуть в Ужгород "Кармен-сюїту" і "Шехерезаду"
14:05
"Максимум хітів" презентували в Ужгороді
09:36
Виставу "Думи мої, думи" до Шевченківських днів показали в Ужгороді
09:23
Концерт до Міжнародного жіночого дня відбувся в Ужгороді
01:03
Ще п'ятеро закарпатських письменників стали членами НСПУ
02:56
У Виноградові відкрилася виставка художниці Гелени Матій
13:02
Дмитро Кешеля презентував школярам в Ужгороді свою нову книгу "Весільна феєрія"
10:44
/ 1
Закарпатську шевченкіану на сцені Закарпатського муздрамтеатру продовжить вистава "Думи мої, думи..."
09:16
В Ужгороді відкрили фотовиставку "Вона"
09:20
До ювілею Ужгородської дитячої музичної школи ім. Чайковського викладачі влаштували "весняний" концерт
18:06
206-у річницю від дня народження Тараса Шевченка відзначили сьогодні в Ужгороді концертом "У нашім раї на землі”
11:42
У скансені в Ужгороді відкрилася "весняна" виставка "Заквітчані"
11:17
/ 1
В Ужгород із концертом завітає Народна артистка України Людмила Марцевич
03:59
/ 1
В Ужгороді звучала "Весна на вулиці Волошина"
» Всі новини