У клубі «Рукавичка» пройшов дитячо-юнацький відкритий чемпіонат Мукачева з боксу

А от від боксерів з-за меж нашої області мені довелось почути жаль з приводу необ'єктивного суддівства по відношенню до них і це не дивно. З місць, які виносили вердикт юним спортсменам, доводилось чути тренерські настанови власним вихованцям, яких вони ж і оцінювали згодом. Однак навіть незважаючи на підводні камені, кожен боксер показав все, на що здатний.
 

Найбільший захват у глядачів викликали дострокові перемоги. Так новодавидківець Степан Качур одразу розбивав захист противника і переамагав в 1-му раунді, а далі встигав секундувати іншим боксерам. Інші впевнено перемагали по очкам. До слова, мукачівцю Василю Оросу впевнено перемагати допомагає хороша фізична підготовка:
 

– Я отримую від боксу добру функціональну підготовку і виховання характеру.
 

Олександр Зіденик кілька разів відправляв Василя Клевяника в нокдаун, однак той вистояв і програв тільки за очками. Більшість боксерів, як то мукачівець Олександр Попович, використовували свою хорошу м'язову підготовку, довжину рук та високий зріст. Інші, як то берегівчанин Балаг Горват та мукачівець Віталій Гембич настирливо йшли в ближній бій, і перемагали значно вищих від себе суперників. Найболючішими для найменших боксерів були удари в печінку, після яких вони припиняли бій.
 

У рівних сутичках перевагу віддавали тому, хто був активнішим. Не останню роль відігравала підтримка глядачів. Так перемогам Василя Павлищинця з Горбка посприяла гаряча підтримка його діда Василя Миговича:
 

– Я на змагання, де внук бере участь в межах Закарпаття, їду постійно. На таких турнірах є на що подивитись. Такі маленькі, а боксують дуже емоційно.
 

Не обійшлося на рингу й без розбитих облич, які виховують характер майбутньої зірки боксу. Серед молоді на перший план виходить витривалість – коли дихання боксера збите і він через неможу продовжує поєдинок. Така риса притаманна справжнім чоловікам.
 

Окрасою турніру організатори прагнули зробити бої майстра спорту Михайла Гомби, однак за відсутності сильних опонентів, його сутички мали дещо штучний характер. Вочевидь не його це рівень битись з іншими закарпатцями. Водночас займатись самозадоволенням нашій молоді не слід, оскільки тренери з іншого боку Карпат привезли не найсильніший склад. Тому віримо, що будуть тренуватись з ще більшим завзяттям і перемагати на змаганнях вищого рангу.