Про це Закарпаття онлайн повідомили у Прес-центрі УОЗ в Закарпатській області.
У роботі семінару взяли участь радник Міністра охорони здоров'я по співпраці з релігійними організаціями та розвитку паліативної допомоги Леся Брацюнь, начальник управління охорони здоров'я Закарпатської ОДА Роман Шніцер, голова Виноградівської районної ради Олег Любімов, заст. головного лікаря обласної онкологічної лікарні, Олександр Чемет, головний спеціаліст управління охорони здоров'я з паліативної допомоги в Закарпатській області Емілія Венгер представник Українсько-Американського фонду "Відродження" Ксенія Шаповал, голова правління благодійної організації "СОС" Володимир Шевчук, представники духовенства, громадських організацій та медичні працівники району.
Учасники круглого столу обговорювали можливості створення виїзної консультативної служби по паліативній та хоспісній допомозі на базі існуючих медичних закладів та перспективи розвитку паліативної медицини в області. Представник Мукачівської ЦРЛ, де діє хоспісне відділення, розповів про досвід впровадження паліативної медицини у Мукачівському районі.
Як зазначив начальник управління охорони здоров'я Закарпатської ОДА Роман Шніцер
питання паліативної допомоги завжди балансує на межі медицини і духовності. На сьогодні є ряд хвороб, які неможливо, вилікувати. За даними міністерства охорони здоров'я України щороку близько 500 тис. хворих, що страждають на важкі онкологічні, серцево-судинні, нейропсихічні захворювання, туберкульоз, ВІЛ/СНІД та інші невиліковні хвороби у термінальних стадіях, потребують паліативної та хоспісної допомоги. Окрім того, члени сім'ї таких пацієнтів потребують професійної допомоги. Невиліковно хвора людина спричиняє зниження якості життя усієї родини, стає причиною тяжких психологічних, соціальних та економічних негараздів, зубожіння та руйнування сім'ї. Якщо до кількості паліативних хворих додати ще по 1 – 2 родичів, які доглядають за ними, то виходить, що близько 1,5 млн. осіб щороку потребують паліативної та хоспісної допомоги, страждаючи від фізичного та морального болю, від безсилля допомогти рідній людині. Світовий досвід свідчить, що у штат хоспісу або виїзної бригади паліативної допомоги повинні входити не тільки лікарі, медичні сестри, соціальні працівники, але й психологи і священики. Крім цього велику допомогу можуть надати родичі і волонтери, які отримали спеціальну підготовку. Першим кроком в розвитку паліативної та хоспісної допомоги повинні бути загальнолюдські цінності – співчуття та милосердя. Держава повинна забезпечити правовий супровід, а бізнес та громадянське суспільство – створити матеріальні та духовні засади розвитку паліативної та хоспісної допомоги.
Детально зупиняючись на започаткуванні консультативно-виїздної допомоги у Виноградівському районі радник міністра Леся Брацюнь завважила, що з огляду на традиції і особливості нашого регіону це дуже перспективний напрямок. Разом з тим, завважила, що дотепер залишаються неврегульованим низка питань, зокрема щодо надання знеболюючих наркотичних засобів для хворих.
По закінченні круглого столу був проведений благодійний аукціон з представленням виробів дітей дитбудинку "Берізка", отримані кошти від якого підуть на потреби утримання хоспісної палати
Довідка: На сьогодні в Закарпатті живуть такі категорії населення, які потребуватимуть паліативної допомоги: понад 56 тисяч інвалідів, у тому числі – 7000 інвалідів першої групи; з усіх інвалідів майже 4000 – одинокі інваліди, у тому числі близько 800 – першої групи; також в області 19 тисяч одиноких громадян похилого віку, 1100 осіб, яким виповнилося 90 і більше років, які переважно хворі і потребують паліативного чи хоспісного догляду.
За рекомендаціями ВООЗ близько 60% хворих у термінальних стадіях хронічних соматичних захворювань і 85-90% онкологічних захворювань потребують паліативної і хоспісної допомоги.