—Іване Тиберійовичу, чи здатне нинішнє "Закарпаття" зі своїм кадровим потенціалом досягти визначеної цілі — повернутися до прем'єр-ліги та хто буде головними конкурентами для вас у цій боротьбі?
—Гадаю, нинішній склад команди, без перебільшень, може це зробити. Є деякі позиції, котрі необхідно посилити, приміром, лівий край півзахисту. Нині непогану гру демонструють амбітні "Титан", вінницька "Нива", "Буковина". Але це лише амбіції, й незабаром все повинно стати на свої місця. Можливо, вже в наступному турі. Більш-менш реальними претендентами й нашими конкурентами на підвищення у класі є ПФК "Олександрія" та алчевська "Сталь" з амбітним Анатолієм Волобуєвим. Поки що ФК "Львів", за кадровим потенціалом, не дотягує до рівня прем'єр-ліги. На це реально налаштовується "Кримтеплиця" з Молодіжного, де є стабільне фінансування та належна інфраструктура.
—Початок сезону неприємно вразив — дві поразки ужгородців, але згодом, як-то кажуть, команда виправилась і порадувала вболівальників трьома яскравими перемогами. У чому причина невдалого старту?
—Поганим старт був лише у втраті очок. У першому турі хлопці поїхали в Олександрію і, схоже, ще до гри вважали себе переможцями, але не так сталося... Хоча, за грою, володінням м'ячем, ми переважали, а от забили нам через прикру помилку в обороні. Та й до дій арбітрів у цьому матчі багато запитань, але вони нам не підзвітні, нехай розбираються відповідні інстанції. А з "Чорноморцем" наші хлопці хотіли виграти вдома малою кров'ю, без зусиль. Навіть могли б це зробити, якби Артюх забив пенальті, але натомість в кінці пропустили гол і — програли. А далі вони зрозуміли, що в першій лізі легко очки здобути не вдасться, що й тут потрібні самовіддача, настрій, боротьба. Це підтвердили наступні матчі. Втім, коли хлопці забивають в перші 30 хвилин три м'ячі, то розслаблюються й просто утримують результат, а це вже перший дзвінок для головного тренера, який має мотивувати гравців на весь матч, щоб в майбутньому це не зіграло з ними злого жарту. Історія пам'ятає, коли команда в першому таймі вела 3:0, а в кінці програла поєдинок.
—До закриття трансферного вікна у команді ще можуть з'явитися нові футболісти?
—Селекційна служба клубу активно займається пошуком кваліфікованих гравців. Незабаром команду можуть поповнити кілька нових виконавців, навіть з іноземним паспортом.
—Нині дії рефері ретельно оцінює новий куратор українського арбітражу італійський фахівець П'єрлуїджі Колліна. Чи відчуваються певні зміни в суддівстві?
—Рішення Григорія Суркіса запросити Колліну в Україну незабаром дасть свої плоди. Певні зміни вже відчуваємо у матчах прем'єр-ліги, а тим паче відбулися зміни і в структурі ФФУ. Ліквідували експертну комісію, яка в складі 10 чоловік завжди виправдовувала ті чи інші рішення суддів й ігнорувала позицію клубів. Свіжим прикладом, коли присутність Колліни на матчі мала певний вплив на ведення гри арбітром, був поєдинок "Дніпро" — "Металіст", коли спочатку Сергій Даньковський після забитого м'яча вказав на центр поля, а потім, дослухавшись до порад асистента, виправив свою помилку й призначив вільний удар.
—Хто наразі представляє інтереси клубу в ПФЛ?
—Майже ніхто. Донедавна "Закарпаття" мало членство у Центральній раді ПФЛ. На жаль, нині ми не маємо представництва у цьому органі. Навіть в прем'єр-лізі немає повноважного органу, який би захищав інтереси клубів, доводиться через ЗМІ привертати увагу компетентних інстанцій до своїх проблем і доводити певну інформацію. Хоча вже й окремі видання грішать однобокістю. До прикладу, висвітлення матчу третього туру "Прикарпаття" — "Закарпаття" в одній із спортивних газет. Журналіст наголосив, що ми здобули перемогу завдяки сумнівному пенальті, що рефері в моменті фіксації порушення правил у карному майданчику господарів помилився. Не розумію, як журналіст ще до рішення компетентних органів (адже відповідними циркулярами ФІФА та УЄФА заборонено давати оцінку діям рефері до їхнього рішення) визначає — була помилка головного судді чи її не було. Тим часом арбітр Віталій Дяденко й надалі продовжує обслуговувати матчі й жодних дисциплінарних санкцій проти нього вжито не було. Також не розумію, спостерігаючи це, до речі, лише в Україні, чому водночас деякі особи обіймають дві посади — власника клубу і віце-президента в футбольних інстанціях на громадських засадах? Цього явища потрібно позбуватися, адже вони мають певний вплив на ті чи інші рішення даних футбольних інституцій. Невже ПФЛ та ФФУ не в змозі самостійно, за рахунок штатних працівників, упоратися з покладеними на них завданнями щодо організації та проведення відповідних заходів, адже фінансуються вони чималими коштами саме футбольних клубів? На жаль, багато запитань досі залишаються відкритими.
—Нині активно обговорюється питання введення високих технологій у футбол — відеоповторів, датчиків на воротах, які фіксували б взяття воріт. Ваша думка з цього приводу?
—Це буде великий крок уперед. Повертаюся до поєдинку "Дніпро" — "Металіст", коли всі глядачі бачили фол, а арбітр чомусь ні. То чому ж шляхом відеоповтору не допомогти суддям розібратися в епізоді. Думаю, того безчинства на стадіоні — закидання пляшками і розбитої голови — вдалося б уникнути. Адже наявність великого екрана на стадіоні, спільний перегляд моменту глядачами і суддівською бригадою формують спільну думку.
—Чи є певна взаємодія клубу з футбольними дитячо-юнацькими школами з метою поповнення кадрового потенціалу команди вихованцями закарпатських тренерів?
—З цього приводу цими днями відправив листа до голови закарпатської ОДА Олександра Ледиди з метою удосконалити роботу крайових ДЮСШ. Адже саме ці дитячі спортивні заклади утримуються завдяки закарпатським платникам податків, а згодом їхні вихованці опиняються у зовсім інших регіонах і захищають честь клубів Львівщини, Донеччини чи Київщини. Намагаємося удосконалити співпрацю дитячих шкіл і клубу, хочемо, щоб здібні юні футболісти передусім заграли в клубі, який презентує їхню малу Батьківщину. Саме тому розпочали активну співпрацю з усіма причетними органами з метою захисту і збереження закарпатських вихованців у клубі. А саме — розпочалася розробка типового контракту учнів футбольних дитячо-юнацьких шкіл з професіональним клубом. До речі, в цьому напрямку роботи нас підтримує і ФФУ, від якої цими днями отримали листа за підписом А.Бідненка саме з вимогою налагодити механізми взаємодії з усіма відповідними органами з метою захисту своїх вихованців.
Роман Сенишин, газета "Український футбол"