За співавторства доцента УжНУ в Чехії вийшла у світ книжка про архієпископа Савватія

Автори монографії – професор кафедри історії університету Палацького в Оломоуці та католицького університету в Ружемберку, д-р Павел Марек (Pavel Marek), доцент Київської Духовної академії, кандидат історичних наук Володимир Бурега та доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету, кандидат історичних наук Юрій Данилець. Публікація здійснено чеською мовою, з включенням додатків на російській та українській мовах.

Загальний обсяг 250 сторінок.

Незважаючи на те, що архієпископ Савватій (Врабец) є однією з найбільш яскравих постатей в історії православ"я в Чехословаччині 1 пол. ХХ ст., про нього ми знаємо мало. З різних причин в історіографії до цих пір йому не приділялося належної уваги. А тому, підготовлене чесько-українське видання є надзвичайно актуальним.

Архієпископ Савватій народився 3 лютого 1880 р. в родині годинного майстра в передмісті Праги. У 1900 р. він виїхав до Росії де закінчив Уфимської духовну семінарію та Київську духовну академію. За покровительства архієпископа Антонія (Храповицького) молодий чех зробив хорошу кар"єру в Росії, зокрема працював заступником єпископа Волинського і ректором Холмської духовної семінарії. У 1921 р. архімандрит Савватій повернувся до Праги, де очолив Чеської православної громади в Празі. На початку 1923 р. в Константинополі відбулося його посвячення в єпископи. Тоді ж патріарх Мелетій (Метаксакис) возвів Савватія в сан архієпископа та створив Архієпископію для всієї Чехословацької республіки. Таким чином, юрисдикція архієпископа Савватія була поширена і на Підкарпатську Русь (Закарпаття).

Як зазначають автори, чехословацький уряд прагнув створити в країні незалежну церкву, а тому підтримав проект автокефалії. Однак, зважаючи на те, що ще з часів Австро-Угорщини на цій території проводила місіонерську роботу Сербська православна церква, між представниками Белграду та Константинополя виникли релігійні суперечки. Цей конфлікт та взаємопоборювання двох церковних юрисдикцій тривав аж до 1946 р.

Під час Другої світової війни архієпископ Савватій активізував свою діяльність, однак у 1942 р. був заарештований нацистами за хрещення празьких євреїв та запроторений до концтабору Дахау. Після війни він був усунутий від справ, продовжував жити в Празі, маючи незначне число прихильників. Помер 14 грудня 1959 р.

Спираючись на чеські та українські архіви автори відтворили складну канву життя та діяльності архієпископа Савватія (Врабец). Чимало виявлених ними документів включено у додатки до книги. Значно полегшує опрацювання монографії хронологічна таблиця та іменний покажчик.
Відрадно, що в часи економічної кризи, яка пронизала світову спільноту, історики продовжують плідно працювати, налагоджувати наукові зв"язки, публікувати праці. Вважаємо, що було б доцільно перекласти книгу російською чи українською мовою та видати її на Україні.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати