Гноми України

Грайте сурми і трембіти‚ литаври і тулумбаси! Історична подія сталася: Закарпатська обласна рада визнала русинів окремою національністю.

Який це чудовий прецедент для всіх ентузіастів досі неіснуючих націй! У Росії люди‚ помішані на Толкієні‚ записалися ельфами, гобітами і середньоземцями, але знайшлися і скіфи, і хазари, і казакі, і бесермяни, і чудь, і купа інших дивовиж.

Та‚ виявляється‚ диваків і в нас не бракує. Найчисельніші гуцули. Маємо їх аж 21 тисячу 400 осіб. То є поважна компанія, хоча насправді гуцулів у двадцятеро більше. Але чомусь та більшість вирішила не підтримувати шляхетного пориву місцевих патріотів і записалася українцями. Видно‚ самосвідомість їхня ще на нулю. А може‚ репресій бояться? Ще виселять їх із Гуцульщини за відсутністю Сибіру в Кримські гори.

Відразу за гуцулами вишикувалися русини. Їх назбиралося удвічі менше – 10 тисяч 200. Живуть переважно в Закарпатті і розмовляють діалектом української мови наближеним до лемківського. Але знайшлися серед колишніх совітських писак-комуністів кілька баламутів, які вирішили боротися за нову націю. Для цієї мети навіть почали творити на якійсь фантастичній мові літературу. Ба навіть перекладати світову класику.

Повіджте, вуйку, ци не задарь

Колись була Москва спалена,

А пак французам зухаблена.

Вас не забуде Руська зимля,

Як билисьте французькой плимня,

Прославилисьте руськой имня

Коло Бородіна.

А що словниковий запас кожного діалекту обмежений і бракує новітньої лексики, то почали нові слова ліпити‚ як пироги. Ось так виглядає русинська мова у газеті „Підкарпатська Русь”: „Руководствуючись постановленім обласного Совіту Народних Депутату, я урішила восстановити свою настоящу – Русинську националность у паспортові і убернулась из сим вопросом ид руководству Ужгородськой городськой управи, де-м дустала отвіт, што согласно из Конституцийов України, Русинськой национальности не є”.

А так у газеті „Народны Новинкы” (Пряшів‚ Словаччина):

„Міджі проблемами‚ якы не дозволюють розвою тїснїшых контактів Україны з Европсков уніёв, і надїёв на будуче членство в нїй, є позіція того штату односно русиньского жытельства Закарпатя. Україна є єдинов країнов в Европі, котра не узнає Русинів як окрему народность. Русины не суть субетносом Українцїв‚ а така позіція‚ на якій іщі все стоїть Кієв‚ є порушованём основных людьскых прав. Она огрожує снагу Україны зближыти ся з Европсков уніёв, де Русины суть узнаны як окрема народность».

Можна наводити ще чимало цитат з русинської преси Словаччини‚ Закарпаття‚ Румунії‚ Сербії та Америки на доказ того‚ що якоїсь єдиної русинської мови нема‚ а в кожній країні існує інша граматика. Останній перепис‚ на який так надіялися закарпатські русини‚ поклав край наполеонівським планам. Десять тисяч – надто мала кількість, аби роздувати автономію і розвивати національний рух. Але‚ як бачимо‚ вони не здалися. Їх визнали на обласному рівні.

Якщо так далі піде‚ то скоро визнають і гуцулів‚ і лемків. Останніх‚ правда‚ виявилося аж... 672 особи. Звичайно, в дійсності лемків либонь з півмільйона буде, але майже всі вони запродалися українцям. Колись їхню окремішність стимулювали поляки і німці, аби розколоти українців. Але й тепер знайшлися ентузіасти. Правда, тут відбувся розкол не так українців, як самих лемків, бо частина їх записалася русинами.

Самосвідомість бойків ще нижча – їх виявилося тільки 131 особа. Це просто катастрофа для земляків Івана Франка, Михайла Гладія і Василя Базіва. Хоча, якби останні два скинулися, то могли б розбудити заспану самосвідомість ще кількох сотень патріотів, аби не так соромно було перед лемками. Бо чого то їх має бути більше?

Можна сказати, що на межі вимирання опинилася екзотична нація поліщуків. Цих вірних синів Полісся назбиралося в зворушливій кількості 9 осіб, як могікан у часи Фенімора Купера. І ця цифра викликає глибоку тривогу про долю нації. Їм же ж потрібно якось плекати свою багатющу культуру, зберігати традиції, врешті-решт – розмножуватися. Але в такому вузькому колі можна легко з поліщуків виродитися в олігофренів. Це не я, це медики так вважають.

Як бачимо, усі ці екзоти зосереджені в Західній Україні, бо навіть поліщуки сидять на Волині. Ані подоляни, ані слобожани, ані таврійці ще не самовизначилися. Дивно тільки, що зовсім відсутні древляни, сіверяни, поляни і кривичі. Якось мені без них не затишно. Мовчу вже про берендеїв, чорних клобуків, половців та хазарів. Цих теж придалося б бодай на насіння. Але зачекаємо до наступного перепису. Кожна нація мусить мати свій період інкубації і терпляче чекати на з'яву месії.

Та повернімося до наших русинів. Їхній етнічний порив відразу припав до серця російським шовіністам. Зокрема голова комітету ВР України з питань прав людини Леонід Грач з радістю підтримав ініціативу русинів: «Если люди идентифицируют себя как русины, то мы должны предоставить им право так называться — разговоры об этом периодически возникают в солнечном Закарпатье, и очень остры и актуальны для местного населения. Если облсовет положительно решит вопрос о кодификации национальности «русин» и включении ее в список национальностей Закарпатской области, то это будет хорошим подспорьем для того, чтобы поднять эту проблему на уровне парламента. Я как глава комитета по правам человека буду эту идею поддерживать».

Ну‚ бачите‚ які великі перспективи відкриваються для лемків‚ бойків і всіх інших? Досить лише будь-якій обласній раді когось визнати‚ і відразу клятих українців поменшає. На радість усім грачам.

Директор українського відділення Інстітута стран СНГ Владімір Корнілов, кращий друга Затуліна‚ також переживає за русинів: «По этому вопросу на научном уровне проведено ряд встреч и круглых столов — это обсуждалось с историками, священнослужителями. И на научном уровне доказано, что русины — это отдельная народность, которая имеет свой язык, традиции, историю. Они имеют полное право отстаивать свою самобытность, и обязанность государства их поддержать — это будет демократично и в духе европейских традиций».

От як цікаво! Недавно Корнілов дуже обурювався‚ що дитячі фільми будуть дублюватися українською. Цікаво‚ чи не буде він проти‚ щоб вони дублювалися ще й русинською. У газеті „2000”‚ в якій постійно друкується Корнілов‚ не раз агітувалося про об’єднання трьох братніх народів‚ говорилося про те‚ що українці‚ чи то пак малороси‚ просто заблудлі вівці‚ які відірвалися від материнського кореня‚ а мову їм попсували галичани і т. д. І що пора‚ пора нарешті повернутися до витоків‚ об’єднатися‚ злитися і розчинитися. А от із русинами проблем нема – „это отдельная народность”!

А тепер я вам відкрию маленьку таємницю. Увесь той русинський рух фінансується країнами‚ які зацікавлені у асиміляції русинів. Якщо за українців ще може заступитися держава‚ то з бездержавною нацією можна чинити любе. В Румунії‚ Угорщині‚ Сербії і Словаччині на їхню велику радість кількість русинів з кожним роком маліє.

Русинський рух на Закарпатті фінансує Москва. Кому ж як не гаспадіну Корнілову про це знати? Дає Москва гроші і на русинську пресу у Словаччині‚ пам’ятаючи‚ що колись тамтешні москвофіли настільки наблизили русинський діалект до російської мови‚ що вже у міжвоєнний період нічого русинського у тому діалекті не залишилося. Вочевидь і зараз стоїть та сама мета: асимілювати русинів‚ але не на користь українців‚ а росіян.

А щоб не вважали‚ буцім я фантазую‚ то скажу‚ що був присутній при тому‚ як в Ужгороді емісар з Москви розповсюджував русинську пресу видану нібито в Словаччині і при цьому утрясав із місцевими активістами фінансові питання.

Одне слово‚ чекають нас цікаві події після вибрику Закарпатської облради. Тепер і сармати Донбасу від сплячки прокинуться‚ і запарожскіє казакі‚ і таврійські скіфи‚ бо коли нема в хаті господаря‚ то все сиплеться. Бога нєт – і всьо пазволєно.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати