Національні меншини Закарпаття: цифри і факти

З огляду на це, одним із пріоритетних завдань місцевих органів влади є подальше зміцнення історично-традиційної атмосфери міжетнічної злагоди, толерантності співжиття та високого рівня взаєморозуміння між представниками різних національних груп, конкретне вирішення їхніх запитів щодо збереження своєї національної ідентичності.

Освіта і виховання

Для задоволення потреб національних меншин створена мережа освітніх і культурно-мистецьких закладів, яка приведена у відповідність до національного складу населення і постійно вдосконалюється. Вона повною мірою відповідає як чинному законодавству України, так і міжнародним нормам.

В області крім україномовних функціонують 118 загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин, в тому числі 66 з угорською, 12 - румунською, 2 - російською, 1 - українсько-словацькою, 31 - з українською та угорською, 4 - російською та українською, 2 - українською, румунською, російською. Крім цього, діють 5 ліцеїв з угорською мовою навчання приватної форми власності.

Для нечисельних меншин відкрито недільні школи з ромською, єврейською, польською та русинською мовами навчання.
Мережа навчальних закладів постійно удосконалюється та розбудовується.

У 90 дошкільних закладах виховання ведеться мовами національних меншин, в тому числі у 70 - угорською, у 1 - російською, 2 - румунською у 17 - кількома мовами.

Підготовка відповідних кадрів здійснюється на філологічному факультеті Ужгородського національного університету, де функціонують угорське, російське, німецьке, словацьке та румунське відділення.

У 2005 році на історичному факультеті УжНУ відкрито кафедру історії Угорщини та європейської інтеграції, а з вересня 2008 року на базі УжНУ функціонує гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою викладання фахових дисциплін.

Групи з угорською мовою викладання є також в Мукачівському державному університеті, Ужгородському училищі культури, Берегівському медучилищі, відокремленому структурному підрозділі Національного аграрного університету "Мукачівський аграрний коледж".

В обласному управлінні освіти та науки, у міських і районних відділах, де функціонують школи з мовою національних меншин, працюють фахівці зі знанням відповідної мови. В області також діє Центр координації діяльності навчальних закладів національних меншин.

Культура

В області створені належні умови для задоволення культурних запитів, збереження і розвитку культурних традицій національних спільнот. Із 476 клубних закладів області 94  функціонує в місцях компактного проживання національних громад. При них діють 455 колективів художньої самодіяльності, з яких 20 мають звання “народний”, “зразковий”. Серед клубних закладів 74 обслуговують угорців, 5 - румунів, 11 - словаків, 4 - німців. З 499 бібліотек області 112 діє в місцях компактного проживання національних меншин (у т.ч. що обслуговують угорців - 96, німців - 5, словаків - 5, румун - 8). Книжковий фонд їх складає 6,5 млн. примірників (у т.ч. 3,1 млн. на російській, 406,0 тис. - на угорській, 13,99 тис. - на румунській, 5,9 тис. - на словацькій, 4,7 тис. - на німецькій мовах, і 8,4 тис. прим. - іншими мовами). У місцях компактного проживання національних меншин працюють 20 музичних шкіл.

В області діють: Закарпатський обласний український музично-драматичний театр в Ужгороді, Закарпатський обласний російський драматичний театр у Мукачеві та Закарпатський обласний угорський драматичний театр у Берегові.

В області також діють Центр німецької культури „Паланок” в м.Мукачеві, в м.Ужгороді - ромської культури “Романі Яг” та “Романі чгіб”, селищі Солотвино Тячівського району - Центр румунської культури.

Доброю традицією стало проведення щорічних обласних свят і фестивалів національно-культурних меншин Закарпаття за участі офіційних делегацій та мистецьких колективів відповідних зарубіжних країн.

Стало традиційним проведення в області міжнародного телефестивалю народної творчості національних меншин „Мій рідний край”.

За роки Української державності в області споруджено і встановлено понад 60 пам’ятників і пам’ятних знаків на честь відомих діячів культури і важливих історичних подій національних спільнот.

Засоби масової інформації

Національні меншини області мають доступ до засобів масової інформації. Регулярно ведуться телерадіопередачі угорською, румунською, словацькою, німецькою, російською мовами. У ЗОДТРК створено Творче об’єднання програм національних меншин, яке включає редакції угорського, румунського, словацького, німецького мовлень, а з лютого 2008 року – редакцію мов національних меншин (російська, русинська та ромська мови).

Окрім радіотелепередач двічі на місяць випускається теле-радіоальманах “Національно-культурні товариства Закарпаття”, мета якого - найповніше висвітлення життя усіх національних спільнот, що проживають в області (інформаційна хроніка тижня, календар визначних подій у національних меншинах, нариси про історію, культуру, традиції етнічних груп, актуальні інтерв’ю, уроки української мови, рубрики “Закарпаття очима друзів” та “Наші земляки за кордоном” тощо.

Значно збільшено інформаційний простір для висвітлення життя національних меншин краю: в області зареєстровано 20 періодичних видань угорською (разом з дубляжами), 5 - російською, З - румунською, 4 - ромською, 4 - русинською, 2 - словацькою, 1 - німецькою, 49 - двома та більше мовами.

За підтримки обласного бюджету видаються угорськомовна газета „Карпаті ігаз со” та регіональна газета румунською мовою „Мараморошани”.

Окремі національно-культурні товариства мають свої періодичні видання. В обласних газетах систематично випускаються тематичні сторінки під рубрикою “В національно-культурних товариствах”.

Відділом разом з Центром культур національних меншин Закарпаття видається Інформаційний бюлетень, в якому зосереджені матеріали з актуальних питань етнокультурних процесів в області, законодавчих і нормативних актів, рішень органів влади з національних питань, з наукових досліджень в цих сферах, подається хроніка подій життя національних меншин і їхніх громадських організацій. За кошти обласного бюджету видано книгу про діяльність національно-культурних товариств “Єдина родина”. Окремими виданнями опубліковано матеріали науково-практичних конференцій, круглих столів з питань етнополітики.

Віросповідання

Багатонаціональний склад населення Закарпаття зумовив його поліконфесійний характер. Всім національним меншинам створено відповідні умови для сповідування своєї релігії.

В області діють 1640 релігійних організацій 37 віросповідань, з яких: 1550 релігійних громад, 52 монастирі, 6 духовних навчальних закладів, 7 місіонерських товариств, 9 релігійних братств, 4 релігійні центри та 12 релігійних управлінь. Міжконфесійна ситуація в області стабільна.

1550 релігійних громад обслуговує 1606 служителів культу, серед яких 45 є священиками-іноземцями.

Релігійним організаціям національних меншин створено сприятливі умови для задоволення їхніх релігійних потреб згідно власних історичних та етнокультурних традицій. Вони на 80 % забезпечені культовими спорудами. Надається їм і різноманітна допомога та сприяння у здійсненні зв’язків з одновірцями за кордоном, отриманні від них фінансово-матеріальної та іншої допомоги.

Представництво в органах місцевого самоврядування

У відповідності до чинного законодавства України представники національних меншин на рівних підставах обираються до органів місцевого самоврядування та виконавчої влади. Серед депутатів обласної, районних і міських рад 12,8 відсотка складають угорці (147), 1,3 - румуни (15), 0,9 - росіяни (10), 0,2 -німці (2) і по 0,3 відсотка (по 3) - словаки та роми. У Берегівському районі, де проживає 70 відсотків угорців, серед депутатів угорці складають 68,9%. У Тячівському районі 8 румунів (10,8%), у Рахівському - 4 (6,3%).

Всього депутатів обласної ради 90, з них 77 українців (85,6%), 10 угорців (11,1%), 3 румунів (3,3%).

Громадські об’єднання

У розв’язанні проблем соціально-економічного розвитку, подальшій гармонізації міжнаціональних та етнічних відносин в області активну участь беруть громадські організації національних меншин. Сьогодні в області діє 60 національно-культурних товариств зі статусом обласних, в тому числі 13 - угорської, 17 - ромської, 9 - русинської, 5 - російської, по 4 - словацької та румунської, по два німецької та єврейської і по одному - польської, вірменської, білоруської, грецької спільноти.

Вони виступають провідниками відродження і розвитку мов, звичаїв, традицій, культурно-мистецьких надбань національних меншин.

Із представниками національно-культурних товариств в області налагоджена чітка система співпраці, сприяння їм у діяльності. Керівництво облдержадміністрації та обласної ради регулярно проводить зустрічі з лідерами національно-культурних товариств, спільно з ними обговорює актуальні питання та визначає шляхи дальшого розвитку національних спільнот.

Для задоволення потреб національних меншин, сприяння діяльності їх організацій, у жовтні 1999 року в Ужгороді відкрито перший в Україні Центр культур національних меншин Закарпаття. На базі Центру всі товариства мають можливістьбезкоштовно проводити збори, конференції, культурно-масові заходи, приймати гостей тощо.

У березні 2007 року розроблена та схвалена розпорядженням голови і затверджена сесією обласної ради “Програма забезпечення розвитку освіти, культури, традицій національних меншин області на 2007-2010 роки”, мета якої - підвищення рівня задоволення етнокультурних потреб національних меншин краю, дальшого розвитку їхньої освіти, культури.

Програма передбачає реалізацію в області державної політики у сфері освіти та культури, духовних потреб національних меншин, розроблення науково адекватної методики навчання української мови учнів шкіл, вихованців дошкільних закладів з національними мовами навчання та виховання, а також програм, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсу навчання державної мови. Програмою передбачено також створення належних умов для всебічного задоволення освітніх, культурних, духовних потреб етнічних спільнот, їх творчої самореалізації, виховання поваги до народних звичаїв, традицій української нації та національних меншин; проведення модернізації навчально-матеріальної бази закладів освіти, культури; підтримка діяльності закладів освіти і культури недержавної форми власності тощо.

Міжнародні зв’язки

Національні меншини, їхні громадські організації мають можливість вільно встановлювати і підтримувати зв’язки з особами своєї національності за межами України, брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій. А з боку держави цим відносинам сприяє діяльність міждержавних змішаних та двосторонніх, зокрема українсько-румунської, україн¬сько-словацької та українсько-угорської комісій з питань забезпечення прав національних меншин.

Вже кілька років функціонують:

“Об’єднання прикордонних органів самоврядування Закарпаття”, до якого ввійшли населені пункти компактного проживання угорців та Об’єднання органів місцевого самоврядування “Тиса” у місцях компактного проживання румун.

Встановлено прямі зв’язки з державними органами управління сусідніх областей Угорщини, Словаччини, Румунії та Польщі, укладено і підписано рамкові угоди на співробітництво у сфері економіки, освіти та культури. Відновлені Дні добросусідства на кордоні, мета яких поглиблення зв’язків і співробітництва міст і районів області з відповідними партнерами в сусідніх країнах.

Теги: нацменшини, факти, організації

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати