Податок на депозити: чи варто панікувати?

Одним з таких кроків може стати введення 5% податку на депозити фізичних осіб. Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді ввести цей податок, що закладено в новому Податковому кодексі (законопроект № 6509).
 
Коментуючи цю ініціативу Уряду, заступник голови Адміністрації Президента Ірина Акімова відзначила, що невеликий податок з депозитів має сенс, оскільки будь-які прибутки фізичних осіб мають оподатковуватися.

Зазначена ініціатива Уряду вже зараз викликає чимало суперечок. Чимало вкладників банків постало перед дилемою щодо подальшого тримання коштів у формі депозитів у банках.
 
Варто відзначити, що практика податку на прибутки фізичних осіб, отримані від депозитів, цінних паперів, тощо, є загальносвітовою. Переважна більшість розвинутих країн вже давно використовує цю практику. Однак тут варто відзначити, що вклади фізичних осіб в європейських банках дотягують до 50 % ВВП країни, а в Україні цей показник не перевищує 10%. Відповідно, великого наповнення бюджету за рахунок цього податку і не буде. Хоча, враховуючи бажання уряду у новому Податковому Кодексі ввести й ряд інших нових податків, зокрема на нерухомість, міг би суттєво збагатитись бюджет. Однак… з останньої редакції Кодексу зник пункт про податок на нерухомість, про що вже встигли повідомити ряд ЗМІ. А податок на депозити і вклади фізичних осіб залишається, однак змінено дату його впровадження. Якщо раніше мова йшла про 1 січня 2011 року, то зараз фігурує 1 січня 2013 року.
 
Хоча, щоб повністю розібратися з податком на депозити, варто відзначити, що його впровадження мало відбутися ще у 2004 році, відповідно до закону про податок на прибутки фізичних осіб. Однак тоді депутати прийняли мораторій на введення в дію цього податку, потім його продовжили і наразі цей мораторій ще діятиме до 1 січня 2012 року. Можливо, враховуючи це, теперішній Кабмін і пішов на такий крок, відстрочивши введення в дію подібного податку. Хоча багато чого залежить і від, власне людського фактору, точніше, від величини депозитних вкладів тих осіб, що впливатимуть на прийняття рішення.
 
У коментарі нашому видання к. е. н. Юрій Кушнір зокрема наголосив: "На мою думку, рішення про впровадження податку на депозити, відповідно до пропонованого Урядом нового податкового кодексу, залежатиме від того, яка частка депозитів багатих людей розміщена в українських банках".
 
З іншого боку, банківський сектор може зіштовхнутися не стільки з проблемою відтоку капіталу, скільки з додатковим навантаженням на роботу самих банківських установ, як вважає керівник закарпатського відділення "А-Банку" Інна Конар: "Даний крок уряду призведе до зменшення дохідності депозитів, оскільки банки будуть виступати податковими агентами, для чого необхідно наймати нових працівників, які будуть вести розрахунки з податковою. У цьому і полягає збільшення витрат банку на обслуговування депозиту. На підняття ставок по депозитам це не мало би сильно вплинути, оскільки, беручи до уваги ситуацію в українських банках, ми можемо казати про їх завантаженість грошима, які і так немає куди інвестувати через ризики, що існують у зв’язку з очікуванням на реформи, які потягнуть за собою нові правила гри у тій чи іншій галузі економіки. Крім того, відтік валютних депозитів за кордон є також мало імовірним через високі відсотки податку на дохід по депозиту у розвинених країнах".

– Ще один аспект введення податку на депозит може стосуватися розкриття банківської таємниці. Банк буде змушений показати, скільки та чи інша особа заробила на депозиті, а відтак можна буде з’ясувати, скільки в неї коштів на рахунку. Щоб цього запобігти, мабуть варто впровадити сукупні відрахування цього податку за рік, — додає Інна Конар.

На її думку, сильного відтоку капіталів з банків не відбудеться, оскільки 5 % податку не буде надто відчутними для вкладника. Фактична втрата доходу фізичної особи не буде перевищувати 1,5%. Хоча, щоб не допустити паніки серед населення, влада мала б провести ґрунтовну роз’яснювальну роботу щодо потреби у цьому податку і можливих результатів для бюджету від його появи.

Загалом, якщо розглядати історію України і її економічну частину, то ми можемо згадати чимало прикладів, коли непогані ідеї мали негативні наслідки через їх реалізацію: це і ваучерна приватизація, і введення єдиного податку, за яким зараз часто ховаються великі капітали, це і Вільні економічні зони, які, окрім Закарпаття, майже ніде по крані так і не стали рушіями економічного розвитку, а "потонули" у скандалах з відмивання коштів.
 
В цілому, ми усі маємо розуміти, що сплата податків є необхідною для будь-якої держави. Економічна криза показала, що в Україні є чимало "прихованих резервів" для наповнення бюджету, однак вони не використовуються через те, що в багатьох галузях економіки є ті люди, які би бажали за краще мінімізувати власні витрати, чи то за рахунок держави, чи то за рахунок робітників. Та ми обираємо владу саме для того, щоб вона проводила справедливий перерозподіл прибутків, щоб той, хто заробляє багато, не ухилявся від сплати податків, а навпаки, сплачував їх і міг вважати себе тією особою, що допомагає іншим, таким чином. Так, це трохи ідеалізовано, однак, сподіваюся, до цього ми колись дійдемо.
 
Наразі ж багато хто знаходиться в очікуванні на новий податковий кодекс, що мав би посприяти у наповненні бюджету, у можливості держави фінансувати не стільки свою соціальну сферу, скільки власний розвиток, наукову сферу, розвиток інфраструктури. Одним з ключових аспектів нашого сьогодення є думати про завтрашній день.

Теги: депозит, податок, банк

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати