Творці українського рукописного Святого Письма відвідають храми Закарпаття

"Але рукописних церковних книг у нашій країні не створювали вже чотири століття, не вважаючи на швидку руку скопійованих за часів СРСР, - і то, не через бажання створити шедевр, а тому, що друкувати їх було заборонено", - розповідає директор однієї з київських ювелірних фірм Ігор Бреставіцкій. Він-то разом з Сергієм Соловйовим, керівником майстерні церковної рукопису "Духовна спадщина", і вирішив заповнити прогалину і знайти однодумців, разом з якими можна взятися за переписування Євангелія.

"4 роки тому я почав його читати, - розповідає Сергій Соловйов. - Кожен день, не важливо - п'ять хвилин, десять або годину. Воно стало більше, ніж настільною книгою, мені захотілося щось для нього зробити. Ми вирішили, що писати буде одна людина - почерк тоді однаковий. І що працювати він буде потрошку у різних куточках України, заїжджаючи навіть у найменші села. Так книга вбере в себе духовність всієї країни. А у вихідних даних ми впишемо, коли і в яких храмах вона писалася. До проекту залучати треба тільки людей з вірою в душі. Адже інакше вона не буде відрізнятися від надрукованій? ".

"Мандрівний" проект виявився дуже трудомістким. Тому команда вирішила, продовжуючи над ним працювати, виготовити ще одне Євангеліє. Воно писалося в Києві, без роз'їздів по всій країні, і тому було готова вже через 8 місяців.

Максим Евсейчік, переписувач "виїзного" Євангелія, каже, що в проекті задіяні виключно віруючі люди. "Та й без ентузіазму тут не можна: бувають простої, поки дістанемо матеріали, а оплата - невелика", - пояснює він. Скільки саме - не уточнює, посилаючись на конфіденційність інформації про заробітну плату. Подібного роду послуги на ринку коштують від 3 тисяч гривень на місяць.

Оскільки Максим - професійний маляр, то каліграфія для нього - штука не нова.

З собою готові листи Максим не возить. Каже, що це небезпечно дуже - раптом дощ або крадіжка? Тому на шляху з Криму, наприклад, до Закарпаття він заїжджає до Києва і залишає листи в майстерні. І тільки тоді, коли писарська робота буде повністю закінчена, приступають іконописці і оформлювачі.

Доля книжок поки не визначена: "До нас зараз звертаються колекціонери, бажають отримати вже переписане Євангеліє в приватні зібрання. Але ж наша мета - передати книги суспільству, зробити доступ публічним для всіх віруючих. Наприклад, була думка класти нове Євангеліє поруч з Пересопницьким для президентської присяги. Це буде означати, що разом з корінням потрібно пам'ятати і про сучасність ", - говорить Сергій Соловйов. Він сподівається, що влада підтримає цю ідею.

Щодо матеріальної частини - книга писалася на рідкому зараз пергаменті. Потрібен був матеріал зі шкіри теляти, а його в Україні не виробляють. Тому замовляли в Лондоні і Єрусалимі 380 аркушів (стільки сторінок в Євангелії) по 150 доларів (тобто близько 57 тисяч доллаорв). Чорнила використовували як за старих часів - залізо-галлові.  Їх готує писар із залізного купоросу і галлів (наростів на дубових листках).

Теги: книги, церква, Україна

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати