Десять років тому молодий біолог Олег Мельниченко покинув життя в місті й оселився біля лісу. Збудував для себе чудернацький будиночок з глини, а їсть лише те, що виростив сам.
Закарпатський Робінзон. Так місцеві називають біолога з Ужгорода – як і герой роману Даніеля Дефо, він власноручно облаштував нове життя подалі від цивілізації. Ось це - колишня університетська турбаза “Скалка” за 15 кілометрів від Ужгорода. Відлюдник Олег живе трохи далі. Місце обрав не випадково.
Олег Мельниченко, закарпатський Робінзон: “Закарпаття – це перлина України. “Скалка” - це перлина Закарпаття, а моя вілла – це перлина “Скалки”. Прикинь: перлина, перлина, перлина. Три перлини. Краса в кубі”.
Кілька років тому в Олега з’явилося хобі, що перетворило його на місцеву знаменитість — будівництво. Він сам собі зводить будинки. Зараз це хатинка з глини в африканському стилі, що стоїть на шести колонах. Заввишки вона сім метрів. Своє житло Олег жартома називає “Пізанською” вежею. Бо “триповерховий” будинок трохи перекосило.
Олег Мельниченко, закарпатський Робінзон: “Вона зроблена з підножних матеріалів. З глини? по якій ми ходимо, з сіна по якому ми також ходимо. Ми не помічаємо, що з цього можна зробити будинок. Тут нічого не купувалось. Все безкоштовне. От і все”.
Щоб не мерзнути взимку – Робінзон розробив власну систему обігріву. Вугілля від вогнища ставить у спеціальну нішу. Воно нагріває глиняні стіни, і в кімнати надходить тепло. Архітектурне творіння вдалося таким чудернацьким, що подивитися на нього ходять чи не туристичними групами.
Тарас Вовчин, гість Олега: “Почув про Олега від друга, побачив фото. Мені стало цікаво подивитись як він живе. Сподобалось спілкуватись з ним і слухати історії про його життя”.
Робінзон Олег їсть тільки те, що виростив сам на городі. З міста йому підвозять лише соняшникову олію та цигарки. Свідомо не користується і досягненнями сучасної техніки – навіть електрики не має.
Віталій Глагола, журналіст: “Поряд із ділянкою тягнеться електрична лінія, однак підключатися до неї Олег не планує. Принципово не має навіть мобільника, віддаючи перевагу прямим контактам. Вже до зими він обіцяє збудувати тут нову, схожу на цю, глиняну будівлю. Каже, що ідей ще вдосталь, був би час та погода”.
А от П’ятниці в Робінзона Олега немає. Дружина й син-школяр залишилися в Ужгороді. Іноді вони приїздять до нього в гості. Але жити так далеко від цивілізації поки що бажання не мають.
читач два 2010-06-03 / 10:27:00
ну то його право. нормальна реакція людини яка сердита на чоловіка
читач 2010-06-03 / 10:16:00
Його дружина Наташа розповідає, що чоловік втік з міста, бо не захотів утримувати сімю, ростити сина. Ось такий він герой!!!!!!!!!!!!!!
Реалія 2010-06-03 / 09:13:00
Дочекаєтся ратушняковських забудовників і вся романтіка під корінь
Оксана 2010-06-03 / 09:08:00
Была у него в гостях. Могу сказать, что работает на своем участке побольше чем некоторые в городе. Он постоянно в работе, у него огород большой. Еще много чего... так, что в городе побольше тунеядцев будет))
Сергей 2010-06-03 / 08:59:00
Классно! Тунеядец стал героем сюжета! Родил ребенка и сказал: "Спички-масло будут приходи!"
Wild Rover 2010-06-02 / 23:03:00
минулого літа я бухав на скалці бачив його хату цю!!! Я памятаю ще довго думав "Що за ху**а крива така?!" бо дійсно виглядає незрозуміло і нетипово для традиційної архітектури Закарпаття (африканська хата як не як)))))))