За іудейським звичаєм, кожну дитину чоловічої статі треба було присвячувати служінню Богові. Однак коли служіння при храмі було цілком доручене "коліну Левіну" (один із дванадцяти родів ізраїльського народу), тоді за дітей з інших колін було встановлено приносити жертву.
Відповідно до переказу, у храмі до земних батьків Христа підійшла благочестива людина на ім`я Симеон, якому було передвіщено, що він не помре, доки не побачить Спасителя світу. Симеон довго чекав виконання обіцянки Божої - він жив близько 300 років. У храмі праведний Симеон узяв на руки Ісуса, благословив Бога і сказав: "Господи, тепер Ти відпускаєш мене з цього життя в майбутнє, як обіцяно Тобою мені, і я тепер помру спокійно, тому що на власні очі бачив Спасителя світу".
Стрітення символізує зустріч Старого і Нового Завітів: даного єврейському народові Закону Божого і нового, вищого Закону Божественної любові, принесеного у світ Ісусом Христом.
15 лютого 2007р.
Теги: