"Динамо" - "Закарпаття" 2:0. На "ведмедя", друзі, я вийду без переляку

Гра почалася з невеликою, але помітною перевагою господарів поля, проте першого небезпечного епізоду довелося чекати майже десять хвилин, поки Болохан після подачі кутового не втратив за спиною Юссуфа. Нігерієць зряче пробивав головою в ближній до себе кут, але на півметра маху дав. І вже через пару хвилин Ярмоленко на межі офсайду отримав передачу на хід у штрафний, до Андрія ззаду-збоку підскочив Хауш, вставив ногу перед лівим інсайдом "Динамо", зачепивши п'ятою м'яч, а Ярмоленко полетів на газон через стегно Богдана. Шмигельський, без коливань, вказав на точку, а Мілевський впевнено катнув в лівий від себе кут - 1:0. Надь напрям удару вгадав, але не дотягнувся. Тут, до речі, слід відзначити ще один нюанс - деякі в момент передачі Єременко вбачають офсайд, однак я, за результатами перегляду відеофрагменту, схильний вважати, що Андрій був чітко на одній лінії з Хаушем.

Динамівці, за інерцією, провели ще парочку перспективних флангових атак, дружними рядами пролетіли повз гарну подачу Маграо від прапорця, а після цього гра стала потихеньку переміщатися до воріт господарів.

Для початку Давидов, після подачі з лівого флангу, у боротьбі з Алмейдою замість удару головою пустив свічку над штрафною. Тут же - не дотягнувся до м'яча після прострілу. А на 19-й хвилині Леандро, після швидкісного випаду, здорово "вирізав" справа з-під Сілви на лінію воротарського майданчика і Вукоєвич лише в останній момент в підкаті перервав передачу на Давидова. Ще подача, потім ще кутовий, Шовковський на виході, дальній неточний удар Райчевіча, тямуща "підсічка" на Трішовича (Вукоєвич виніс за брівку), і знову простріл зліва, і знову... "Закарпаття" у ці хвилини виглядало веселіше, мобільніше і, що цікаво, допускало менше браку на стадії організації атак. Так, з останнім пасом ніяк не складалося, проте в центрі поля ужгородці поводилися з м'ячем акуратніше за киян. А основні проблеми в штрафну "Динамо" приходили з флангу Сілви, де Леандро з товаришами гуляли, як у себе на кухні. Протилежний фланг практично не працював, але і тієї небезпеки, яка приходила зліва і по центру, вистачало з лишком. Балувалися, балувалися динамівські захисники і таки догралися. На 37-й хвилині Давидов рвонув на побачення з Шовковським, Алмейда зважився на підкат ззаду, до м'яча не дотягнувся, зачепив ногу ужгородського форварда і відправив того на газон. Арбітр свиснув, і народ завмер в очікуванні санкції. Гравці "Закарпаття" спробували було "підказати", Шмигельський допомогу у трактуванні правил рішуче відкинув, покликав жестом Алмейду і вивудив з кишені червону картку.

Газзаєв відреагував на цю прикру несподіванку виходом Бетао (замінений Єременка в серцях жбурнув на брівку щитки, красномовно продемонструвавши свою думку з приводу рішення наставника), а динамівці, як не дивно, завелися, перехопили ініціативу і кінцівка першого тайму пройшла під знаком легкої територіальної переваги "Динамо". Що, втім, анітрохи не завадило підопічним Гамули на останній хвилині створити повноцінний гольовий момент біля воріт Шовковського: подача Лісіцина з правого флангу знайшла на лінії воротарської верхівки Леандро, але чудово зіграв досвідчений голкіпер киян, грамотно виставивши руки на шляху м'яча і зблокувавши його політ у створ. Леандро знову упустив Сілва, це якщо кому раптом цікаво.

Складно сказати, про що говорив зі своїми підопічними в роздягальні Валерій Газзаєв, ще складніше припустити, як би розвивалася гра, не забий динамівці другий м'яч у самому дебюті другої половини зустрічі, але оскільки забили - всі ці роздуми відразу стали неактуальні. Йшла 48-я хвилина зустрічі, коли Мілош Нінкович, виправдовуючи горде звання атакуючого хавбека чинного чемпіонату України, врозріз катнув між двох захисників, увірвався в штрафну з флангу Сілви, поставив корпус Болохану і пробив в ближній кут. Надь чомусь чекав удару в дальній, "перекластися" до пуття не встиг, і рахунок у матчі став 2:0 на користь господарів. А камера вихопила донезмоги засмученого Гамулу. Воно й зрозуміло...

На відміну від першого тайму, коли забитий м'яч став своєрідним "сигналом до відступу", господарі на свою половину поля відкочуватися і не подумали. Справа спорилася, комбінаційна гра налагодилася, відсоток браку значно зменшився, чом би й не пограти? Наступного потенційно гольового епізоду довелося чекати всього хвилин п'ять, але вже закрутили так закрутили динамівці, нічого не скажеш! Маграо віддав Мілевському в центр, прискорився, отримав назад і здорово видав передачу в штрафну на Ярмоленка. Якщо і був там офсайд, розібратися по традиційно дивних повторах до кінця не вдалося, але навіть якщо не було, завершення атаки у виконанні Ярмоленка дуже порадувало Шевченка, що стояв у кількох метрах. Витягнуті руки і німе запитання "Як?!" говорять самі за себе. А коли молодий форвард "Динамо" після відмінної передачі з глибини втік по лівому флангу, але замість нормальної передачі з підкруткою "від голкіпера" на Мілевського ледве-ледве катнув м'яч прямо в руки Надю, "старші товариші" вирішили: хорошого помаленьку. І в чотири передачі удвох пройшли оборону "Закарпаття". Бити з кута воротарського випало Мілевському, Шевченко, про всяк випадок, пішов на дальню штангу, Леандро після удару Артема встиг вставити ногу, Надь зумів зачепити рикошет кінчиками пальців, а Комарницький, у свою чергу, намагаючись перекинути м'яч головою через поперечину, потрапив прямо в неї, рідну. У-ух, ну і епізод, краса. А там і штрафний від Шевченка до рук Надя наспів, і Мілевський у відмінній ситуації з прийомом не подружився...

Втім, не "Динамо" єдиним - ужгородці також не дрімали, періодично влаштовуючи господарям локальні неприємності. То Шовковського змусять на виходах попрацювати, то скористаються рідкісною помилкою досвідченого голкіпера і силами Трішовича з гострого кута засандалять над поперечиною (але ж як Невуче передачу в штрафний просив, як просив!), то Бетао двічі поспіль заблокує удари Давидова метрів з 12-ти... Але шикарніше всіх "виступив" Микуляк, відразу після виходу на заміну ледь не зламавши поперечину гарматним ударом метрів з 30-ти! Відскік, до м'яча кидається Іванов, а Бетао, "залишивши ногу", м'яко чіпляє Олексія в своїй штрафній. Гра продовжується, повторів доводиться чекати довго, однак ракурс залишає бажати кращого, про що і повідомляють режисера коментатори трансляції. І, нарешті, вже в доданий арбітром час Райчевич непогано, але трохи зависоко, пробив здалеку. Що стало відповіддю на попередній епізод, в якому Вукоєвич, після подачі Маграо, присівши, "на точність" підрізав м'яча у дальній кут, але трошки не склалося.

І все, завіса. "Динамо" здобуває 21-у перемогу в чемпіонаті, і напередодні битви на "Донбас Арені" зберігає відрив триочковий від лідируючого "Шахтаря". "Закарпаття", в свою чергу, опускається на останню сходинку турнірної таблиці, пропускаючи вперед криворізький "Кривбас", що зіграв внічию з "Дніпром", і приступає до підготовки до домашнього матчу з "Таврією". Відставання від "Чорноморця" як і раніше становить чотири очки й самої лише перемоги в останньому турі чемпіонату на криворізькому "Металургу" (що теж досить проблематично) орлам Гамули все одно не вистачить.

У цілому, сьогоднішній матч сподобався. Насамперед, приємно здивували ужгородські футболісти, котрі в першому таймі після пропущеного м'яча і до видалення практично повністю перегравали суперника. Що стосується динамівців, їх змогло струсити лише видалення Алмейди, після чого навіть у меншості "Динамо" заграло набагато швидше, цікавіше і, головне, винахідливіше, розумніше. Думати стали більше, комбінувати успішніше, рухатися, в потрібні моменти звільнятися від опіки, передачі точніше віддавати... Загалом, заграли так, як від них очікувалося ще в першому таймі, в рівних складах.

Переходячи до персоналій, у складі гостей хочу виділити працездатні настирливі "краї" - Леандро і Лісіцина, лідера команди Трішовича, хоча в окремих епізодах серб і перетягував ковдру на себе, непогано відіграв Надь (так, другий гол у ближній кут може занести собі в пасив, але скільки підчищав за центрбеками!) і, зрозуміло, розумницю-форварда Сергія Давидова, який доставив немало клопоту київським центрбекам. Ну і Бойко з Райчевичем слід згадати, опорні хавбеки проробили значний обсяг роботи в центрі поля, змушуючи динамівців більше "працювати" через фланги.

У "Динамо" традиційно виділю Шовковського (хоча і не без помарки в епізоді з ударом Трішовича), вдало вийшов на заміну Бетао (виглядав вже ж усяк краще за видаленого Алмейду, хоча от подивитися б з іншого ракурсу той епізод з падінням Іванова), непогано виглядав Маграо, пару разів відмінно підстрахував своїх захисників Вукоєвич, встигаючи, при цьому, систематично фолити в центрі поля (занадто багато порушень у Огнена, занадто), а що стосується форвардів... Скажімо, найактивнішим і найменш тямущим із всієї трійки був Ярмоленко, Мілевський у плані зв'язки атак сьогодні зіграв набагато корисніше, ніж в окремих попередніх матчах, а Шевченко, що недолікувався до кінця, трохи загубився. Ні, нижче свого "рівня надійності" не опустився, але може набагато краще. Сілва? Ну, гол, звичайно, забив, молодець, проте фланг свій Леандро в першому таймі начисто програв, і що б ми зараз говорили, забий ужгородці до перерви?

Резюмуючи, зазначу, що в цілому, по грі, перемогу динамівців слід визнати цілком закономірною, дивує лише те, що для перетворення рою безглуздо-сонних мух у нормально граючу команду знадобилося дочекатися видалення. А в останні хвилини матчу в голові чомусь крутилась стара добра дитяча пісенька:

… На медведя я друзья,
На медведя я друзья,
Выйду без испуга.
Если с другом буду я,
Если с другом буду я,
А медведь без друга.

Переклад Закарпаття  онлайн. Можна припустити, що таким своєрідним чином загадкова підсвідомість вирішила відзначити традиційно потужну підтримку динамівського фан-сектора. Що ж, дванадцятий гравець у динамівців завжди гарний, головне, щоб футболісти частіше про це згадували і рідше "балували" відданих шанувальників тією тужливою тяганиною, яку усі бажаючі мали нещастя спостерігати в першому таймі сьогоднішнього поєдинку.

Теги: Динамо, Закарпаття, Газзаєв, Гамула

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати