Володимир Шелепець: "Слабкі духом люди в карному розшуку не затримуються"

З нагоди професійного свята - Дня працівників карного розшуку -  ми запросили до розмови першого заступника начальника ГУМВС України в Закарпатській області полковника міліції Володимира ШЕЛЕПЦЯ. Володимир Іванович віддав розшуку десять літ свого життя, керував в останні роки управлінням карного розшуку закарпатської міліції.

“ОПЕРИ” РОЗКРИВАЮТЬ 40 ВІДСОТКІВ  УСІХ ЗЛОЧИНІВ

- Володимире Івановичу! Передовсім вітаємо вас із призначенням на високу посаду. Як перший заступник начальника ГУМВС ви є куратором кримінального  блоку закарпатської міліції, а до того очолювали  безпосередньо карний розшук. Як  оцінюєте роботу закарпатських розшуковиків  за ці роки?

- Справді, з 24-х  років, які я віддав міліції,  десять  припали саме на карний розшук. Був також заступником начальника Ужгородського міськвідділу міліції з оперативної роботи. Так що певний досвід у мене є.

За останні роки  у закарпатському карному розшуку відбулася реорганізація. У 2007-2008 роках   омолодили  практично все управління. Професійне  ядро “оперів” -- ті, кому було 35-40 років,   нині – пенсіонери,  а на їхнє місце ми набирали перспективну молодь  з низових підрозділів. Процес цей  відбувався доволі болісно, але нині  маємо нове професійне ядро колективу.

Перше, що я вимагав від підлеглих, -- це володіти ситуацією, знати в обличчя весь підобліковий елемент, щодня працювати з ним в оперативному плані. Через рік ми вже почали затримувати цілі організовані злочинні групи -- квартирних злодіїв, грабіжників, розбійників. Треба було також навести лад із “гастролерами”. У 2009 році ми  "брали"  львівських, івано-франківських, тернопільських злодіїв. За рік  затримали  сім  “гастролерів”, і всі вони сіли в тюрми. Далі ми спільно з колегами із  Департаменту карного розшуку  МВС та  з інших областей затримали серйозну групу  викрадачів автомобілів -- 24 особи. І тепер  маємо за квартал вже не 19  незаконних заволодінь автотранспортом, як  раніше, а  вісім. І то крали  здебільшого не дорогі іномарки, а старі “Жигулі”, які потім знаходили. Тепер з цим біди в краї немає. Але ми розуміємо: підростає нове покоління злодіїв.  

Найбільше втішає те, що нарешті здійснилася моя мрія: цьогоріч карний розшук почав розкривати 40 відсотків  усіх злочинів, зареєстрованих на території Закарпатської області. Для порівняння, у 2002 році ми розкривали  близько  31-33 відсотків, у 2004-му вийшли на показник 34%. Коли я повернувся в 2007 році у  карний розшук, то цей показник розкриття  становив  34,2%. Поступово ми почали краще розкривати злочини.

Карний розшук повинен у першу чергу розкривати тяжкі та особливо тяжкі злочини. А весь так званий дріб’язок  повинен  залишатися  таким службам:  ДІМ,  КМСД, НДЕКЦ  тощо. Бо тепер виходить, що  разом з вбивствами, тяжкими тілесними ушкодженнями, розбійними нападами, крадіжками та іншими тяжкими злочинами карний розшук розкриває ще й злочини, пов’язані з наркотиками, втягненням неповнолітніх у злочинну діяльність і т.д.

НОВИЙ РІК, А ТУТ - ВБИВСТВО...

-Чи важкими були для закарпатських розшуковиків попередні  роки?

-Так склалося, що кілька років поспіль:  і 2008-й, і  2009-й  ми зустрічали Новий рік, розкриваючи вбивства.  У 2007 році на сам  Новий рік  вбивство сталося у  Мукачівському районі. У 2009-му  за п’ять  днів було три  таких випадки  у Свалявському районі. Лише 2010-й  ми  святкували  вдома з сім’ями. А буквально наступного дня  надійшло повідомлення про те, що  в Мукачівському районі викопали із землі труп вбитого молодого чоловіка... І ось 45 діб ми працювали над розкриттям цього вбивства.  Як наслідок, затримали  групу, яка скоювала злочини на території Закарпатської і Київської областей. До слова, серед них виявився і колишній правоохоронець. У злочинців вилучили шість  “стволів”. 

- Кожен злочин, зрозуміло,  важко розкривати. А які  випадки  вам найбільше запам’яталися?  

- У віддаленому селі Березники на Свалявщині вночі забили до смерті самотню пенсіонерку.  У той час  в Ужгороді вже снігу не було, а там --  по пояс.  Коли ми виїхали на місце події, довелося шукати в селі відразу 12 пар гумових чобіт, бо не можна було    й кроку ступити. На четверту добу наполегливих пошуків ми вийшли на вбивцю, яким виявився 17-річний односільчанин загиблої. На нього   спершу ніхто й   подумати нічого лихого не міг.   

У Мукачеві  на початку лютого  вбили громадянина Я. Зробив це його товариш.  Свідків  у справі щодо цього  злочину не було, тож доказова база  збиралася тяжко.

Уже через два тижні   скоєно  розбійний напад в Ужгороді на жінку-адміністратора одного з  Інтернет-клубів. З метою заволодіння грошима злочинець напав на неї з ножем. Упродовж кількох днів  ми "вирахували" й затримали зловмисника. Ним був  раніше неодноразово судимий житель міста. Цей злочин теж  досить тяжко  розкривався.

Невдовзі   надійшло повідомлення про  розбійний напад із застосуванням зброї на комерційний банк у центрі Рахова. Три доби ми шукали нападників. А злочин, як стало відомо, скоїли  двоє рахівчан та один житель Хустщини. Злочинці були затримані ще до того, як встигли поділити награбовані гроші, які вони закопали в скляній банці у землю. А пістолет  заховали у дитячий м’яч...

Ми ще працювали над розкриттям  рахівського розбою, як  трапилося   нове вбивство у Мукачеві.  Буквально недавно,  в квітні, в Ужгороді  вбили молоду жінку. Її, як з’ясувалося,  зарізав коханець.

ПРО КОЖЕН РОЗКРИТИЙ ЗЛОЧИН МОЖНА КНИЖКИ ПИСАТИ

З інших неординарних злочинів -- затримання в  обласному центрі злодійської групи в складі  одинадцяти  чоловік, усі раніше судимі.  Ці зловмисники  і всі разом скоювали злочини, і кожен  міг піти “на діло” окремо. На перший погляд, крадії  нічим не виділялися: не шикували, вели нормальний спосіб життя, мали сім’ї. На злодійські "вилазки"  ходили, мов на роботу. Ще  й жартували,  мовляв:  наші дружини   підозрюють, що ми ночами десь “наліво” ходимо... 

Знаєте,  цікавим є розкриття кожного злочину. Про будь-який  випадок можна  написати книжку. Розшуковики живуть усім цим   два-три дні, а тільки-но стається новий злочин -- відразу забувають про попередній. У цьому й полягає специфіка роботи працівників карного розшуку. Тут  важливо  не втратити людяності,  щодня  стаючи свідком  крові, бруду та сліз…

- Маємо останнім часом в краї і такий небачений досі вид злочину, як підкидання гранат: прокурорам, адвокатам, підприємцям. Чи вдалося вийти на слід “бомбометальників”?

- За кожним з цих  випадків  стоїть замовник. Але не він кидає гранату, а виконавець.  Не спіймавши виконавця, ми не зможемо вийти на замовника. Хоча сам потерпілий інколи прямо вказує: мені погрожувала ця людина. Проте  досвід свідчить:  професійна підготовка таких злочинів виключає можливість встановлення виконавців. Хоча ми працюємо в цьому напрямі. Одне, що можна сказати, всі ці випадки в Ужгороді абсолютно не пов’язані між собою. Когось хотіли залякати, хтось комусь заборгував гроші і т.д. А якби  мали намір убити --  убили б...

НОВИЙ КЕРІВНИК КАРНОГО РОЗШУКУ         

- Що можете сказати про  нового керівника управління карного розшуку. Кого з колективу  відзначили б  серед  кращих?

-Начальником УКР ГУМВС цього тижня призначено Олексія Шніцера, який  раніше  очолював один з наших відділів.  Втішає, що ми зберегли професійне ядро колективу, у нас нормальний морально-психологічний клімат. Немає  “зальотів”  щодо  транспортної, виконавської дисципліни.  Зрозумійте мене правильно: у карному  розшуку не можна працювати за гроші. Тут  служать  за ідею. Люди отримують моральне задоволення від розкриття злочину. Це як гра в шахи, коли ти перемагаєш,  довівши супернику, що ти розумніший, мудріший  за нього, швидше можеш проводити комбінації. Прямуєш  до перемоги, не очікуючи за це винагороду. Нині, коли криза й нема грошей на премії, ми оголошуємо людям подяки. Бо є за що!

Серед кращих наших працівників хотів би назвати В.Маца, В.Лешка, М.Деяка  та багатьох  інших.  Це ті працівники нашого управління, на яких фактично тримається вся робота. Запрацював нарешті карний розшук Ужгородського міського управління. Стабільно працює цей підрозділ в Ужгородському райвідділі. Одним із базових є розшук у мукачівських міському та районному відділах. Піднявся нарешті карний розшук у Тячівському РВ ГУМВС.  Стабільно працює і розшук  у  Хусті. 

“ТЯГЛОВІ КОНІ” МІЛІЦІЇ  

Але жоден начальник розшуку не може працювати в автономному  режимі без першого заступника, куратора блоку кримінальної міліції. Тільки спільні зусилля цих двох людей в будь-якому міськрайоргані дають хороший результат у розкритті злочинів. Я отримав гарантію від начальника ГУМВС в тому, що перші заступники начальників міськрайорганів та начальники розшуків  залишаються на своїх посадах. Це ті “тяглові коні”, котрі працюють і на яких не впливає жодна політична ситуація. Тішить і те,  що практично кожен перший заступник начальника пройшов свого часу школу карного розшуку.  

- Які, на вашу думку, основні критерії успіху  роботи карного  розшуку?

-Найперше -- це дисципліна. Як вчили мене старші товариші  у далекому  1986 році, гуляй на здоров’я, але  про  роботу не забувай! У нас не може бути такого, як я бачу в деяких інших службах,  щоб  людина не вийшла на роботу.

Другий наш критерій -- ти повинен любити цю роботу.  Тоді  легше подолати  всі перешкоди, можна пояснити ситуацію і в сім’ї. А слабкі за характером люди  у нас довго не затримуються й підшукують собі згодом місця в інших службах.  

НАШІ СІМ’Ї БІЛЬШЕ, НІЖ МИ  ПЕРЕНОСЯТЬ ВСІ “ТЯГОТИ СЛУЖБИ”

- І на завершення, Володимире Івановичу, які ваші побажання колегам з нагоди Дня карного розшуку?

- Передовсім хочу вибачитися перед сім’ями  наших працівників:  дружинами, які тижнями не бачать своїх чоловіків через  їхню завантаженість, дітьми, які зростають  без батьків. Саме вони більше ніж ми, чоловіки, переносять всі “тяготи служби”. Хочу також подякувати батькам наших оперативників, які виховали таких достойних синів. Бажаю усім нових звершень, здобутків, здоров’я, сімейного затишку! Зі святом вас, колеги!

P.S

З нагоди 91-ї річниці  створення карного розшуку в клубі ГУМВС відбулися урочисті збори. З вітальним словом  виступив  начальник закарпатської міліції полковник Віктор Русин. Віктор Павлович, зокрема,  привітав особовий склад та ветеранів розшуку з професійним святом, відзначивши цей підрозділ як один з кращих в Україні,  й висловив сподівання, що оперативники й надалі професійно розкриватимуть злочини. А працювати їм є над чим, адже в області залишаються нерозкритими кілька навмисних убивств, котрі, запевнив керівник, будуть розкриті  ще в цьому році.

Кращих співробітників карного розшуку та ветеранів служби  нагородили відзнаками МВС України, грошовими преміями. Серед них, зокрема, полковники міліції Василь Мацо, Михайло Деяк, підполковник Василь Лешко, ветеран служби Іван Цьока та інші.

Як наголосив у своєму виступі недавній очільник карного розшуку, а нині перший заступник начальника ГУМВС полковник міліції Володимир Шелепець, нинішньому колективу цього підрозділу до снаги розкривати будь-які поставлені перед ними завдання.

Теги: карний розшук, співробітники

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати