Стежина Степана Жупанина

Гортаючи сторінки цього науково-популярного видання, я мимоволі помандрував у далекі повоєнні сорокові роки. Згадав двох хлопчиків, які постійно відвідували дитяче відділення районної бібліотеки, яким завідувала моя дружина Ірина Юліївна. Вони схожі були тільки в тому, що багато читали художньої літератури, навіть твори такі, які були в програмі старших класів середньої школи.

Ці два книголюби часто виступали перед дітьми, які тут збиралися, розповідали зміст прочитаних книг, висловлювали свої думки з приводу прочитаного. Вони допомагали випускати "Дитячий світ". Це були Володимир Лендєл, згодом ректор Ужгородського університету і Степан Жупанин — письменник і науковець.

Автор "Стежини" багато попрацював над книгою. Він особисто добре знав Степана Ілліча, але для читачів, студентів потрібні були і архівні дані, і спогади друзів, письменників. Твір вийшов справді цікавим, повчальним. В нарисі "Йому шептали квіти в полі..." йдеться про дитинство, навчання в школі, в районній газеті "Нове життя", навчання в університеті, зустрічі з видатними письменниками, науковцями, поїздки за кордон.

Автор глибоко розкриває ту атмосферу, яка панувала в другій половині минулого століття. Закарпатська молодь, яка зазнала утисків різних окупантів, що хазяйнували в нашому краї, горнулася до науки, здобувала вищу освіту. Багато юнаків і дівчат ставали кандидатами, докторами наук. Земляки Степана Ілліча — доктори наук Іван Химич, Володимир Лендєл, кандидати наук Степан Поляк, Михайло Бровдій та ін. Він тепло розповідає про міцну дружбу з Петром Скунцем, Василем Ігнатом, Іваном Петровцієм та іншими письменниками Карпатського краю.

У розділі "Педагогічна нива" Василь Шкіря стверджує, що педагогічна праця і дитяча література неподільні для Степана Жупанина. Він написав понад 300 статей, брошур з педагогіки і психології, утверджував свій погляд на виховання школярів. І приємно, що має послідовників у багатьох вузах і школах краю.

Добре зробив автор, що присвятив цілий розділ публікаціям у пресі про поета і науковця. В них ідеться про велетенську роботу, яку виконував протягом свого життя на ниві красного письменства та науки Степан Жупанин.
Читач дізнається також про окремі видання поетичних збірок поета пісні, написані видатними композиторами України Анатолієм Кос-Анатольським, Лесею Дичко та ін. Подано також бібліографію статей про Степана Жупанина, публікації у підручниках, посібниках, педагогічній пресі, є список основних наукових праць. Словом і педагог, і учень, і студент, і кожен хто цікавиться розвитком літератури і наукою в Закарпатті почерпне з цієї книжки для себе велику користь. Жаль, що дуже малий тираж. Всього 300 примірників.

Я згадав про двох хлопчиків із Іршави. Мені приємно, що мої зустрічі з ними давали мені радість і задоволення, бо ніколи не випадали з поля мого зору. Я слідкував за їх ростом, пишався їхніми відкриттями, публікаціями. Вони й досі живуть у моїй уяві, як спогад минулих літ.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати