Закарпатський диво-камінь цеоліт

Українське Закарпаття загальновідоме як у нас, так і за кордоном своїм унікальним кліматом, санаторіями, базами відпочинку. З геологічної точки зору Закарпаття - міжгірна западина, що утворилася в порівняно недалекому, за геологічними мірками, минулому. Рівнина оточена звідусіль горами, це забезпечує м'які погодні умови, достигання фруктів та овочів на 30-40 днів раніше, ніж у сусідніх областях. Можливо, цьому сприяє і внутрішнє тепло Землі - через вулканічне походження більшості гірських порід, із яких складена ця долина, і порівняно тонкої земної кори, а також наявність підземних термальних вод.

Закарпатський диво-камінь цеоліт

Однак лише небагатьом фахівцям відомо, що Закарпаття — одна з найбагатших мінеральних провінцій України. Наприклад, саме тут міститься єдине в нашій країні родовище золота, котре розробляється, — Мужіївське. Також розвідано ряд поліметалевих і рідкісноземельних покладів, унікальні родовища бариту та багато іншого.

У ЦІЙ ПІДЗЕМНІЙ скарбниці є одна гірська порода, унікальність і "різноплановість" якої давно привертає увагу фахівців різних галузей: виробництва будівельних матеріалів, тваринництва, птахівництва, екологів, комунальних служб, ландшафтних дизайнерів і навіть атомної енергетики. Ця порода має загальну назву — "цеоліт".

Загалом цеоліти було відкрито ще 1756 року. Ф.Кронштедт виявив спучення (збільшення об’єму) зразка гірської породи, що супроводилося виділенням води при його нагріванні. Тому він і ввів в ужиток термін "цеоліт", що в перекладі з грецької означає "камінь, котрий кипить".

За спрощеним науковим визначенням, цеоліти — ряд мінералів із тривимірним структурним скелетом, які утворюють системи порожнин та каналів, зайнятих катіонами і молекулами води (так звана "цеолітна вода").

Головною властивістю цеолітів, яка визначає надзвичайно широке їх застосування в побуті та промисловості, є саме наявність порожнин, вода в яких може частково або повністю замінюватись шляхом іонного обміну і дегідратації іншими речовинами.

СКЛАДНО? Скажемо простіше: цеоліти — це фільтр, що затримує в собі шкідливі речовини; це решето, яке дає змогу розділити найрізноманітніші суміші на окремі складові; це губка з водою і корисними речовинами, здатна протягом років живити грунти; це основа багатьох лікувальних препаратів, чиста природна вода, знезараження радіоактивних забруднень та багато іншого.

З якої, на вашу думку, діючої речовини переважно складаються побутові фільтри для очищення води? А грунт у ваших вазонах? Лікувальні препарати для кишківника? А деякі речовини в лотках для домашніх тварин? А косметичні засоби? Правильно, з цеоліту. Перелік можна продовжувати, однак це "всього лише" побутові товари. На значно більше здатний цеоліт у промисловості та сільському господарстві.

Детальне вивчення цеолітів розпочалося в 60-ті роки ХХ століття. За 30 років у Радянському Союзі було проведено величезну кількість досліджень із практичного їх застосування. Випробування виявилися дуже успішними.

Впровадження цеолітів у виробництво зупинили 90-ті роки. Тільки в останні 5-6 років цікавість до них на пострадянському просторі почала знову зростати — звичайно, не випадково. Як і в багатьох випадках раніше, повернення "добре забутого старого" прийшло з-за кордону.

У наш час лідером з виробництва цеолітів у світі є Китай; не набагато відстають США та Японія. Мабуть, уже цього цілком достатньо, щоб звернути серйозну увагу на цеоліти — про китайське "економічне диво" чули всі, а передові позиції США та Японії в економіці не викликають сумнівів.

І тут спостерігаємо (таку, на жаль, не часту) явну перевагу України перед іншими пострадянськими країнами.

Родовищами цеолітів володіють Україна і Росія, але в Росії всі вони — у віддалених важкодоступних районах із погано розвиненою транспортною мережею; у нас, без перебільшення, — в центрі Європи. Крім того, якість цеолітів визначається вмістом активних мінералів — у нас цей показник сягає 80%, тоді як у Росії — 60-70%, а в Китаї ще менше.

Отже, Україна володіє унікальним, за світовими стандартами, родовищем цеолітів.

Тільки перелік галузей застосування з основними результатами ефективності займе не один десяток сторінок. А якщо додати до цього результати всіх досліджень, проведених за 30 років, але поки що не перевірених у промислових умовах, то отримаємо велику книгу.

Тому в цій статті наведу лише кілька прикладів використання цеолітів. Підкреслю: всі вони не лише перевірені у промисловості, а й успішно використовуються на підприємствах України та інших країн.

Екологія

УНІКАЛЬНА іонообмінна селективність щодо радіонуклідів та важких металів дає можливість застосовувати цеоліти для очищення скидових вод атомних електростанцій від радіоізотопів, а також для захоронення радіоактивних відходів, реабілітації забруднених радіонуклідами територій. Цеоліти успішно застосовувалися при очищенні грунтів, будівництві захисних дамб на берегах Прип’яті, захороненні радіоактивних речовин після Чорнобильської трагедії.

Застосування цеолітів як підстилки у тваринницьких комплексах суттєво знижує концентрацію аміаку, сірководню, меркаптанів, летких амінів та інших забруднюючих речовин. Крім того, насичений стоками ферм цеоліт стає чудовим комплексним органо-мінеральним добривом тривалої дії.

Із допомогою цеолітових фільтрів можна очищувати воду від міді, марганцю, нікелю, сполук заліза в підвищених концентраціях. Цеоліт, як іонообмінник катіонного типу, вилучає з води важкі метали, в порівнянні з синтетичними смолами має високу вибірковість до іонів цезію та стронцію.

Ефективні цеоліти і стосовно органічних сполук, наприклад, концентрація найбільш поширеного у воді канцерогену бензапірену зменшується у 260 разів.

Надлишкова концентрація аміаку в воді становить серйозну загрозу для мешканців водойм, викликає стрімке розмноження водоростей. При біологічних забрудненнях ефективність очищення з допомогою цеоліту на 30-80% більша, ніж кварцовим піском.

Звалища побутових та промислових відходів на околицях наших міст можуть бути безпечні для людей при застосуванні цеолітів як адсорбенту і фільтру. При цьому зникають і неприємні запахи. Зараз ці звалища отруюють атмосферу, несуть велику загрозу довкіллю. Яскравим негативним прикладом може бути, наприклад, місто Тернопіль, де звалище стало приводом для активного протистояння жителів і влади.

Цеоліт може стати, без перебільшення, рятівником навколишнього середовища на всіх підприємствах, котрі скидають стічні води, забруднюючи при цьому річки та озера.

Хімічна, нафтова і газова промисловість

ЦЕОЛІТИ успішно застосовуються для: глибокого осушення і очищення газових та рідинних потоків; розділення сумішей вуглеводнів різної будови; пом’якшення водних потоків від катіонів важких металів і поглинання радіонуклідів в атомній енергетиці; як каталізатори хімічних реакцій у процесах крекінгу, при отриманні моторних мастил тощо.

Рослинництво

УНЕСЕННЯ в грунти цеолітів дає подвійну вигоду: забезпечує тривалу дію добрива (ефект пролонгації) і запобігає вимиванню поживних речовин. Це пояснюється тим, що цеоліти характеризуються значним сумарним об’ємом пор і здатні до іонного обміну поживних речовин у добривах.

Застосування цеолітів не лише сприяє зростанню врожайності, а й поліпшує схожість, підвищує стійкість рослин до захворювань.

Цеоліт тривалий час утримує в грунті додаткову кількість води, що при сьогоднішніх частих посухах дуже актуально.

Цеоліт чудово аерує грунти, сприяє розвитку кореневої системи, росту всієї рослини; утримує в зоні коріння достатню кількість води — 40-70% ваги, працює як резервуар зберігання для добрив — нітратів, фосфатів, калію, поживних речовин, найважливіших компонентів для здоров’я рослини та її росту.

Цеоліт відіграє роль поліпшувача грунтів і удобрює їх перед посадкою, зокрема декоративних, хвойних дерев, плодових дерев і кущів, овочів, зернових культур, квітів, трав та інших рослин, газонів, у підготовці субстратів та земляних сумішей як для відкритого грунту, так і для теплиць.

Застосування цеоліту дає позитивні результати в усіх видах грунтів і на 10-30% збільшує врожайність багатьох сільськогосподарських культур — картоплі, ячменю, озимої пшениці, кукурудзи, конюшини та інших. Після внесення цеоліту підвищення врожаїв триває 3-4 роки і більше.

Тваринництво і птахівництво

ЦЕОЛІТИ здатні адсорбувати вуглекислий газ, метан, аміак, сірководень, деякі азотисті сполуки. Проходячи через кишківник тварин, цеоліт видаляє надлишок рідин, шкідливі гази, ендотоксини, завдяки чому виключається діарея. Підвищується засвоєння кормів у зв’язку з внесенням рухливих форм мінеральних речовин (калію, кальцію, деяких мікроелементів), буферним ефектом, що стабілізує кислотність кишкового соку, вміст амонійного азоту, а також поглинанням і винесенням токсичних продуктів травлення і отруйних речовин, котрі потрапили у стравохід із кормами.

Як з’ясовано, цеоліт позитивно впливає на морфологічний склад крові, її окислювально-відновлювальні і дихальні функції. Вважають, що він стабілізує амінокислоти за рахунок поглинання азотного "хвоста" деяких амінокислот із простою структурою, що призводить до зменшення витрат калорій на приріст маси тіла.

Досвід широкого застосування цеолітів у різних типах господарств Росії, США, Японії, Німеччини та інших країн показує, що введення цеоліту в раціон тварин підвищує засвоєння кормів, зменшує падіж, особливо в ранньому віці, запобігає диспепсії, виводить з організму токсичні і шкідливі продукти метаболізму, попереджує захворювання, пов’язані з дефіцитом мікроелементів.

Вчені виявили високу ефективність впливу цеолітів на продуктивність свійської птиці, підтверджують доцільність і високу економічну ефективність застосування природних цеолітів як інгредієнта кормів і мінеральної підгодівлі, лікувально-профілактичного і стимулюючого засобу, а також засобу, що суттєво поліпшує екологію утримання тварин та птиці і робочих місць обслуговуючого персоналу.

Наведу, нарешті, назву унікального родовища цеолітів, єдиного в Україні: це Сокирницьке родовище у Хустському районі Закарпатської області.

Розробляється воно з середини 80-х років минулого століття. Зараз його розробник — ТОВ "Цеоліт". На жаль, доводиться констатувати невеселий факт: продукція підприємства має набагато більший попит на зовнішньому ринку, аніж на внутрішньому. Хто не чув про знамените Рублівське шосе в Москві? Озера в цьому елітному районі очищуються з допомогою нашого, закарпатського, цеоліту. Він же йде на експорт для виробництва ліків, косметики, підстилки в клітках при розведенні шиншил та інших хутрових гризунів. На жаль, більшість покупців неохоче афішує мету закупівлі цеолітів, тому про інші галузі його застосування доводиться лише здогадуватись.

А що ж вітчизняний споживач? За наявності десятків птахофабрик цеоліт використовує тільки одна — Тернопільська; з сотень міст і містечок фільтри в міськводоканалах заповнені цеолітом тільки в Коростені Житомирської області і Шепетівці Хмельницької; всі інші застосовують, як і багато десятиліть тому, звичайний пісок, ефективний лише проти механічних забруднень, та й то не повністю їх видаляє; у рослинництві — одне невелике господарство в Харківській області.

Чомусь у нас, на відміну від решти світу, цеоліт усе ще вважається недостатньо вивченим матеріалом. Але ж, як бачимо, це зовсім не так. Досвід його використання накопичено в багатьох країнах, розроблено оптимальні дози для всіх видів застосування, обчислено економічний ефект.

Отож дуже прикро, що жодної уваги не звертають на цей над­звичайно перспективний з точки зору охорони довкілля матеріал органи влади, зокрема Мінекології та його обласні управління, природоохоронні громадські організації.

Валерій Шовкопляс, геолог, "Сільські Вісті"
10 березня 2010р.

Теги: цеоліт, родовище, мінерал, гірська порода

НОВИНИ: Соціо

22:15
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
15:00
На Запоріжжі поліг Михайло Будул з Керецьківської громади
11:22
/ 1
На війні з росією поліг Віталій Лях з Чумальова Буштинської громади
09:25
У Боздоському парку Ужгорода можна побачити "живих" казкових велетнів
20:07
/ 9
Прем'єр Шмигаль в Ужгороді "запустив" будівництво євроколії до Чопа
21:26
/ 1
У Великих Лучках на Мукачівщині попрощалися з Юрієм Лущаєм, що переїхав з сім'єю з Краматорська і поліг на рідній Донеччині
15:56
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Міланом Бабілою
15:34
В Ужгороді відкрили скульптурку режисеру "Тіней забутих предків" Параджанову
11:23
/ 1
Нижньоворітська громада провела у останню земну дорогу Героя Віктора Петриканина
23:00
/ 12
Ексміністр внутрішніх справ Аваков офіційно став власником 900 га плантацій фундука на Закарпатті
11:40
Зарічанську громаду сколихнула звістка про смерть Героя з Вільхівки Михайла Матіки
» Всі новини