Торік у Центрі народознавства в Києві Віктор Андрійович урочисто відкрив "Мамаєву слободу" — церкву Покрови Божої Матері. Розробку дизайну іконостаса в натурі виконав усе той же І.Куруц — нащадок давніх угорських повстанців Ференца Ракоці.
Лише робота на вищому регістрі творчого горіння була сенсом життя Івана Куруца. Вона й спалила його. Нещодавно його поховали друзі й соратники в Ужгороді.
Народився Іван Куруц 4 травня 1953 року. Після армійської служби на Донбасі у внутрішніх військах рік навчався на підготовчих курсах, а потім у 1975 році вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська академія мистецтв). Був закріплений за кафедрою "Художнє скло". На фініші навчання успішно захистив диплом анімалістичною композицією, виконаною в техніці гутного скла. За це був щиро вдячний викладачам з фаху М.Тарнавському, Н.Федчуну, Ю.Дворніку, Л.Штернштейну.
В основному жив і працював у Львові. Зробив багато різьблених іконостасів для храмів України та Польщі. Як художник працював на Київській кіностудії імені О.Довженка. Для фільмів режисера Савельєва "Тайни Чингісхана" та режисера Іллєнка "Мазепа" разом з І.Якубовським зробив різьблений трон Чингісхана та виносний іконостас. На троні в одному з розважальних телефільмів недавнього часу "возсідав" сам Ф.Кіркоров.
Також Іван Куруц займався пейзажним живописом. Він дуже полюбляв малювати альпійські луки, краєвиди рідного села Керецьки. Наш земляк також є співавтором інтер'єрів та іконостасів у церквах на Закарпатті. Зокрема, в Сасові (1982), Торуні (1991). Його руки зробили іконостас у нижньому храмі православного Хрестовоздвиженського собору в Ужгороді. Митець розробив і виконав іконостас церкви в Котовську Херсонської області.
Вагомий доробок митця Івана Куруца протягом майбутніх років радуватиме людей і творитиме світлу ауру пам'яті про чудового чоловіка і художника.
Василь ЗУБАЧ, "Фест".
02 лютого 2007р.
Теги: