Пошуки пропажі начальник служби дільничних інспекторів Берегівського райвідділу ГУМВС Іван Фединишинець доручив своєму підлеглому Арпаду Гомокі. Оскільки крадіжка сталася у навчальному закладі, до справи приєднався і рідний брат "шерифа" Михайло, який працює у кримінальній міліції у справах дітей. Найперше, стражі порядку з’ясували, що зникла оргтехніка дивним чином, бо вікна -- цілі, двері -- зачинені на замок. Не виключалася, що до крадіжки можуть бути причетні хтось із школярів.
Невдовзі у поле зору міліціонерів потрапили 14-річний Сергій та на рік старший Георгій. Хлопці – родичі та ще й обидва з неблагополучних сімей. Тому "тусувалися" разом. Старший взагалі ніде не вчиться і не працює. Спілкування з міліціонерами неабияк приголомшило хлопців. Зізнаватися вони не хотіли, та заплутавшись у своїх показаннях, невдовзі оповіли про недавнє вечірнє "навчання" у школі.
Перед тим, як іти "на діло", Сергій зумів роздобути ключ від замка вхідних дверей школи. Коли село окутала темрява, вдвох подалися до навчального закладу. Спочатку безперешкодно проникли у фойє школи, де зберігаються ключі від класів. А далі -- все було справою техніки. Взяли один комплект оргтехніки, хоча тут знаходилося з півтора десятка комп’ютерів. Решту розклали так, щоб не було жодного порожнього столу, адже так важче одразу зауважити зникнення. Двері знову позачиняли. Крадене спершу заховали на горищі закинутого колишнього магазину. Через декілька днів, подумавши, що все заспокоїлося, перенесли "товар" додому до Георгія. Непомітно продати оргтехніку в селі досить проблематично.
Міліціонери вилучили крадене і повернули законним власникам. На цьому справа не закінчилася. Невдовзі стражі порядку з’ясували: саме ці хлопчаки "скинули" у ромському поселенні DVD-плеєр марки "Соні", а ось звідки він взявся, пояснити не змогли...
По селу пішов поголос про схильних до крадіжок юнаків, у міліцію почали звертатися місцеві жителі, в яких теж напередодні зникли речі. Отож на допомогу "шерифові" прийшли працівники карного розшуку берегівської міліції Юрій Філе та Андрій Бадо. Виявилося, що "дівідішку" згадана пара, до якої приєднався ще й 14-річний Степан, викрала з будинку 25-річного Рудольфа. Господар ненадовго відлучився з дому, навіть не зачинивши вхідні двері. Це зауважили малолітні злодії. Двоє залишилися "на атасі", третій пробрався всередину будинку й поцупив "японця". Далі знову відзначився Георгій. Хоча тепер уже напарника обрав іншого, на рік молодшого Віктора. Хлопець теж з бідної сім’ї, ще навчається у школі. Удвох під покровом ночі вони викрали два килими з одного обійстя і вдало "скинули" їх місцевим ромам. За виручені гроші юнаки придбали собі їжу. Та бажання поласувати чимось смачним штовхнуло юнаків на нову крадіжку. Цього разу уночі Георгій та Віктор проникли на інше подвір’я, де з курятника поцупили 10 курей. "Спеціалізувалися" хлопці і на велосипедах, які також цупили з обійсть своїх односельців. Одну двоколісну "машину" за 40 гривень продали місцевим ромам, іншу, щоб не попастися, обміняли у цьому ж ромському поселенні. Незважаючи на юний вік, хлопчаки досить уміло маскували своє злодійське хобі. Усі вони -- родичі між собою. Отож, коли мали намір скоїти чергову крадіжку, вдома казали, що спатимуть у родича, а в якого, ніхто не уточняв.
У неблагополучних сім’ях батьки, як правило, не надто переймаються своїми чадами. Тож юнці цим і користувалися. А ще крадене у себе намагалися не тримати, а чимшвидше продавали чи обмінювали. Правда, з комп’ютерами цього зробити не встигли...
Міліціонери нині з’ясовують, чи, бува, малолітні не причетні до скоєння й інших крадіжок. Георгій, найімовірніше, продовжить навчання в дитячій колонії. Вирішуватиметься і доля його приятелів по злодійському "ремеслу", які можуть скласти йому компанію за колючим дротом. Відповідати доведеться і батькам за неналежне виховання своїх дітей.