Ще раз про закарпатський г(и)мн

У кінці минулого року ЗМІ розповсюдили вість про те, що облрада затвердила слова і музику гимну Підкарпатської Руси 1920-1939 рр. як гимн Закарпаття. Рішення облради викликає рішуче заперечення, бо він – анахронізм (закарпатці давно "оставили глубокий сон", вважають себе українцями; щоправда, деякі "русини" після нього стали надбадьорими). Науковці Закарпаття справедливо критикують неоднозначне рішення облради від 22 грудня 2009 року.

Із великою зацікавленістю ми ознайомилися з думками інтелігенції краю про зазначену ухвалу – із статтями С.Федаки та Й.Кобаля в газеті "Срібна Земля – Фест" (31 грудня – 5 січня 2010 р.). Але ми заперечуємо твердження С.Федаки, ніби текст гимну Підкарпатської Руси знають "від сили кілька десятків чоловік". Оскільки гимн дозволяли співати навіть у часи гортіївської окупації, всі наші земляки, що народилися в 1920-35 рр. минулого століття, мали б знати його слова й мелодію (звичайно, хто добре вчився або не забув). Цю урочисту пісню знають сотні тисяч корінних мешканців області. Кілька днів тому, відзначаючи завершення свят різдвяного циклу, зібралася група наших земляків у Києві – парафіян церкви св.Василя Великого. Серед нас був один заробітчанин 1960 р. народження із с.Нижнє Болотне, що на Іршавщині, переконаний, свідомий українець. Коли прийшлося до слова, він почав співати "Подкарпатськії русини..."!

С.Федака припускає, ніби автором слів Гимну Підкарпатської Руси був С.Фенцик. Одначе текст "Подкарпатские русины..." надруковано за два роки до народження цього політичного й культурного діяча в збірнику М.Врабеля "Русский соловей. Народная лира, или собрание народныхъ пісней на разныхъ угрорусскихъ нарічияхъ" (Унгвар-Ужгород, 1890; із технічних причин тут і далі букву оригіналу "ять" ми замінили літерою і). Із заголовку збірника виходить, що "Подкарпатские русины..." співали принаймні вже в кінці 19 ст. Та С.Федака, як і деякі інші автори (наприклад, І.Поп: "Энциклопедия Подкарпатской Руси". – Ужгород, 2001. – С.382), твердить, що мелодію Гимну Підкарпатської Руси в 1919 р. створив С.Фенцик. На якій підставі? Може, С.Фенцик здійснив одну з обробок готової мелодії (будучи диригентом хору греко-католицького катедрального собору в Ужгороді).

Ось перед нами книжка, яку видало крайове товариство "Просвіта": "Хоры на слова Александра Духновича. Выдано на день 125-літного ювилею народження славного подкарпатского поета-будителя. 24.ІV.1803 – 24. ІV. 1928" (без зазначення місця й року видання). У збірці на слова О.Духновича подано ноти до 8 творів О.Духновича і зазначено, кому належить до них музика (Я.Ярославенко, М.Гайворонський, Ф.Колесса, М.Рощахівський). Лише при двох творах написано: "1.Гимн Подкарпатских Русинов.Гарм. З.Лиско. 2.Я.Русин быв.Гарм. О.Кизима". Отже, упорядник не знав, кому належить музика до цих текстів. Він тільки повідомив, хто гармонізував її. Немає жодних підстав  для твердження, що наш старий крайовий гимн – "величання конкретного карпаторуського фюрера" С.Фенцика і таким чином компрометувати стару патріотичну пісню, а з нею – і рідну культуру 19-20 ст.

Закарпаття – поліетнічний край, тому нині для нього бажаний гимн, який би зі щирим серцем співали його мешканці будь-якої національності. Закарпатська область – християнська земля, через це гимном повинен бути текст, у якому згадується Господь Бог.

На нашу думку, чудовим гимном Закарпаття був би патріотичний вірш знаного підкарпатського поета 19 ст. отця ("батька", як тоді казали) Олександра Павловича "Отечественна любовь подкарпатскихъ Русиновъ", до якого повністю підходить мелодія Гимну Підкарпатської Руси (коли останній рядок строфи поезії О.Павловича повторювати).

Ось текст вірша О.Павловича:

Господи! Благословляй

Нашъ Карпатский милый край!

Его горы, равнины,

Всі племена, родины.

Боже! Дай, бы, якъ рай,

Счастливъ былъ карпатский край!

Отче мира!  Изливай

Благодать на милый край!

Помози честно жити,

Отечество хранити!

Господи, защищай

Нашъ родимый милый край!

("Вінецъ стихотворений о.Александра Ив. Павловичъ [!]. Собралъ,... упорядилъ и издалъ Иванъ А. Поливка". – Ужгород, 1920. – Стор.29.). Цей текст без суттєвих змін можна наблизити до норм сучасної української літературної мови і нинішнього суспільного життя:

Господи, благословляй

Наш Карпатський милий край,

Його гори, рівнини,

Всі племена, родини!

Боже, дай, щоб (або: аби) як рай,

Щаслив був Карпатський край!

Отче світу, виливай (або: ізливай, посилай)

Благодать на милий край!

Поможи чесно жити

І Вітчизну (або: Україну) хранити.

Господи, захищай

Наш родимий (або: Карпатський) милий край!

Прошу передати мої міркування до відповідної інстанції Закарпатської обласної ради й обласної адміністрації та спеціальної конкурсної комісії .

З повагою В.В.Німчук, доктор філол.наук, чл.-кор. НАН України

Теги: гімн, гимн, Духнович, рада, слова, музика

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати