Виявляється, Гомер писав про нас...

Очільники двох таборів Менелай і Пріам особисто практично не воювали, зате їхні найближчі підлеглі звитяжили за кількох – особливо Ахілл з Гектором.. Але найбільш цікава схожість полягає в тому, що формально обидва конфлікти почалися через конкретну особистість: у греків через Єлену Прекрасну, у нас – через Бориса Тарасюка. Звісно, і там, і тут то був тільки привід, але ж таки через одну-єдину людину.

Б.Тарасюк давно перетворився на символ. Під час Другої Світової окремі безіменні висотки, може, і не мали самі по собі якогось вирішального значення, але за їхнє взяття чи утримання часто гинуло більше люду, ніж при штурмі великих міст. У світі символів діють зовсім інші закони, ніж у світі раціональному. Питання, чи є Б.Тарасюк міністром, чи не є, уже вийшло за ту межу, до якої можливий компроміс. Воно перетворилося на питання принципу для обох команд. Не виключено, що ситуація із Б.Тарасюком обговорювалася на зустрічі Президента з Прем’єром напередодні підписання державного бюджету. Проте, як показали наступні події, чіткої домовленості так і не було досягнуто. Статус названої персони і далі тлумачиться двома політичними силами цілком протилежно.
Під Троєю усе кінець-кінцем вирішилося завдяки хитромудрому Одісею. Він запропонував ахейцям зробити вигляд, ніби ті знімають облогу і йдуть геть, лишаючи троянцям на добру згадку про себе велику скульптуру коня. Правда, у чреві коня виявився штурмовий загін, котрий згодом відкрив ахейцям браму Трої зсередини. У сучасній Україні обидві конфліктуючі сторони нині мають широкі можливості застосувати оту ж тактику троянського коня. Найімовірніше таким конем виявиться Конституційний Суд. І Президент, і Прем’єр зараз однаково переконані, що більшість суддів стануть саме на його бік.

Проте переконливо спрогнозувати поведінку суддів, здається, не здатен ніхто. Здійснена 8 грудня 2004 р. конституційна реформа виявилася досить заплутаним лабіринтом з багатьма прихованими пастками. Чинна редакція Конституції дозволяє досить широко тлумачити її, оскільки багато чого у ній однозначно не прописано. Звичайно, це справа Конституційного Суду. Але, в принципі, описана Конституцією модель державного устрою не влаштовує нікого з провідних політиків України. Навіть один з її найпалкіших захисників О.Мороз вимагає подальшого реформування у частині розширення прав місцевого самоврядування. Іншими словами йдеться якщо не про руйнування, то про значне ослаблення владної вертикалі.

Нинішня Конституція має чимало суперечностей, а з суперечливого тексту можна вивести що завгодно. Як жартують математики, якщо двічі по два п’ять, значить існують відьми. Таких відьом з наявного тексту Основного Закону вилетить ще чимало. Справжні професіонали можуть своїми офіційними тлумаченнями як знімати наявні там суперечності, чи принаймні послаблювати їх, так і навпаки – посилювати. Юриспруденція – бритва з двома лезами.
А все ж Троянська війна зовсім не була якимось переломним фактом світової історії. Якби не Гомер, що перетворив її на цілий епос. Так і нинішні журналісти інколи занадто міфологізують нинішнє протистояння. І все ж – міфи розсипаються, а життя продовжується. Ахейці врешті-решт повертаються з війни додому, троянці засновують Рим. Нема, мабуть, іншої ради і в українців.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати