Китай очима закарпатського студента

Про те що таке насправді Азія і зокрема Піднебесна ми вирішили дізнатися у молодого мукачівського громадського діяча, у минулому - голови студентського самоврядування Мукачівського державного університету, який нещодавно повернувся з навчальної поїздки до Гонконгу.

- Анатолію, як долетів додому і чи вже акліматизувався на Закарпатті після дванадцятигодинного перельоту?

- Долетів добре, однак залишаючи тропічний Гонконг з температурою + 20, прибув у аеропорт Бориспіль, де було -19 за Цельсієм. Ось тоді я відчув справжній морозний Київ, не маючи з собою теплих речей. Але Мукачево зустріло теплою погодою, чому я дуже зрадів.

- Як ти потрапив до Гонконгу і скільки часу там провів?

- Закінчивши Мукачівський державний університет, я поїхав до Чехії продовжувати своє навчання в Празькому економічному університеті, а вже звідти і потрапив до Гонконгу в Китай. Університет у Празі проводив конкурс на навчання по обміну, ось я вирішив взяти участь і цілеспрямовано потрапив в Азію. Навчався один семестр в бізнес школі Гонконзького університету науки та технологій.

- Які враження від самого навчального закладу і тамтешньої системи освіти?

- Університет дуже сподобався. По-перше, своїм зовнішнім виглядом. Він розташований у горах на березі Південно-китайського моря, далеко від ділового центру, мегаполісної метушні і натовпу людей. По-друге, там зібраний сильний викладацький склад з усього світу з дуже солідною дослідницькою базою. І по-третє, там створені чудові умови для навчання і проведення вільного часу. Аудиторії, бібліотеки, гуртожитки, кафе і їдальні, зали для заняття спортом, басейни, все це знаходиться поруч і в гарному стані. Взагалі сам навчальний заклад був збудований на початку 90-х, а за цей короткий час зміг здобути репутацію одного з кращих вузів в Азії.

- Вища освіта чимось схожа на Болонську систему?

- Ні, гонконзькі вузи копіюють американську систему освіти з відносним оцінюванням. Тобто результати тестів залежать не від того, скільки балів ти набрав зі 100 можливих, а навпаки, як ти написав роботу відносно кращого студента в групі. Спочатку це здавалося трохи дивним, але можна звикнути. Тому серед китайських студентів дуже велика конкуренція, адже кожен намагається бути кращим. Вони приділяють навчанню багато часу. Іноземні студенти, зокрема, вибирають курси з вивчення Китаю, його економіки та історії, фінансів, ведення бізнесу з цією країною тощо. Мав цікаві предмети, де розглядали конкретні приклади, як іноземні компанії відкривають для себе китайський ринок, з якими труднощами стикаються, а також робили власні проекти по дослідженню таких фірм.

- А як там живеться викладачам і які у них відносини з студентами?

- Після прийому на роботу університет надає житло викладачам та їх родинам, кожен працівник кафедри має власний кабінет і гідне матеріальне заохочення, яке співставне з заробітними платами американських вузів. Тому туди не так легко і потрапити. Головне завдання професорів і доцентів – це дослідницька діяльність, а викладанню вони приділяють до 8 годин на тиждень. Професійне ставлення таке ж, як до своїх колег - націленість на взаємну активну роботу і співпрацю, слушні поради, ось це запам’ятовується у взаємовідносинах студентів з викладачами. Він запрошує вас на бесіду за чашечкою чаю, щоб обговорити навчальний проект і ви з ним можете провести декілька годин, балакаючи про мандрівки, спорт і нобелівських лауреатів з економіки.

- Досить про навчання, розкажи про саме місто, чим запам’яталося і чи справді там окрім хмарочосів немає нічого? 

- Гонконг - в минулому британська колонія, який був приєднаний до Китаю в 1997 році. Основний Китай і Гонконг відрізняються між собою по менталітету і рівню життя. Сянган, його інша назва, розташовується на багатьох островах і фінансові установи з хмарочосами – це лише одна частина його території. А більшість складають тропічні ліси і заповідники. Найкраще те, що пів години їзди з центру - і ти вже знаходишся на чудовому пляжі з теплим морем і приємним пісочком. Є величезна кількість треків для пішохідного туризму в горах, маркеровані траси, різної складності. Окрім незвичної рослинності, птахів і павуків, під час таких подорожей зустрічали диких псів, і биків, які живуть самі по собі в лісах. А високих будівель дійсно багато. Китайці в них живуть, працюють, відпочивають, спортом займаються. Уяви, наприклад, що вікна твоєї квартири виходять на 48й поверх до квартири сусіда. Або що дитячі майданчики для ігор розташовуються також в хмарочосах, бо поруч просто нема місця. І є райони, де таких багатоповерхівок як грибів у закарпатському лісі після рясного дощу, інакше просто і не скажеш. Але Гонконг вважається одним з найбезпечніших для проживання міст у світі. Я ніколи не бачив там вуличних сварок у чергах чи якихось бійок, “піддатих” неадекватних чоловіків, транспортних пригод, аварій чи що водії сигналять один одному на дорозі. Ввічливе ставлення, бажання допомогти чи підказати іноземцям, взаємна повага – все це дуже імпонувало. 

- Мав можливість помандрувати по Китаю?

- Так, з Гонконгу можна дістатися будь якого куточку Азії. Від сонячних Філіппін до Камбоджі. Все залежить від гаманця і власного бажання. Та й подорож Китаєм була неймовірною, особливо поїздка до Тибетських гір. Величність природи, цікаві маршрути, знайомство з національними меншинами, що живуть у Піднебесній. Сподобалось те, що при невисоких цінах, всюди мене зустрічав гарний сервіс і привітні люди. Азіатський туризм позитивно вирізняється цим від Західної Європи. Мав нагоду познайомитися з мандрівниками з різних країн і континентів. Багато хто подорожує Китаєм та Азією не просто тижнями, а місяцями. Життя в дорозі, постійна зміна місця зупинки, нові люди, враження і досвід. Це багатьох приваблює. Зустрів навіть француза, який вже декілька років працює вуличним жонглером і в залежності від пори року змінює країну перебування: Індія, Непал, Китай, Японія. Його майно – це один наплічник з речами та невеличкий намет. Справжній кочівник.

- Невже сама країна і справді відповідає стереотипу „made in China”?

- Китай – це не лише дешевий одяг, техніка та іграшки, це інший світ. За останні, мабуть, двадцять років вони зуміли створити відповідну інфраструктуру: дороги, вокзали, зв’язок, громадський транспорт, навіть у бідних провінціях, не кажучи вже про розвинуті східні регіони. Вони мають достатньо підприємств, які можуть конкурувати з загальновідомими світовими брендами. Багато міжнародних компаній вибирають саме Китай для аутсорсингу (передача компанією неосновниx бізнес-процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду - авт. ) своїх дослідницьких центрів та виробництва. Там вирує життя і в кризу, це важко не помітити. Китай стає все більш капіталістичною країною в економіці, залишаючись комуністичним в державному управлінні.

- Гадаєш і Україна може мати зиск від китайського потенціалу?

- Я впевнений в цьому. Зараз ми маємо двостороннє урядове співробітництво, науково-технічну співпрацю в поодиноких проектах. Китай надає Україні позики під будівництво інфраструктури міст. Але, я гадаю, такі взаємовідносини необхідно розвивати і поглиблювати. Китай має в розпорядженні значні фінансові ресурси, які намагається диверсифікувати, інвестуючи закордон. Вкладення коштів в українську економіку у вигляді прямих іноземних інвестицій чи private equity (приватний акціонерний капітал - авт.) може стати взаємовигідним для обох сторін.

 - Ну і на сам кінець кілька слів про китайську кухню.

- Рис, одним словом. З рисом там їдять все: м’ясо, рибу, овочі. Куштував і макарони з рису, рис з картоплею, все що завгодно. Китайська кухня мені була довподоби зі своєю різноманітністю страв, способами приготування їжі та вибором закладів харчування. Хоча в Гонконгу є і український ресторан, власники якого - китайсько-українське подружжя. Враження від візиту залишилися тільки позитивні. Тому читачам mukachevo.net  раджу при нагоді відвідати цю цікаву, але водночас невідому для українців країну. 

Теги: Китай, студент, університет, Мукачево, Гонконг

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати