Закарпаття: Як допомогти врятувати Солотвинський солерудник — стратегічне підприємство України?

У нараді взяли участь представники більшості зацікавлених у подальшому поступальному розвитку підприємства сторін — Мінагрополітики, МНС, МОЗ, Держгірпромнагляду, науковців провідних дослідницьких закладів та Закарпатської облдержадміністрації. Проігнорували захід представники Мінприроди, Мінбуду та Тячівської райдержадміністрації..

На засіданні йшлося про шляхи виходу підприємства з надзвичайної ситуації, яка склалася на підприємстві внаслідок недостатнього фінансування з боку держави, що спостерігається останніми роками. Саме цей фактор, на думку учасників наради, не дозволив своєчасно реагувати на ліквідацію наслідків стихійних катаклізмів, зокрема, підтоплення шахт ґрунтовими водами внаслідок паводків 1998-го та 2001-го років та численних карстових провалів, що з'явилися в межах гірничого відводу підприємства, і особливо прогресують протягом останнього півріччя.

Брак належної фінансової підтримки підприємства не дозволив запобігти й моральному та фізичному зношенню основних фондів (будівлі та обладнання
солерудника внаслідок впливу агресивного середовища перебувають у стані, не придатному до експлуатації), призвів до зростання соціальної напруги у колективі та в самому селищі Солотвино, для якого підприємство є містоутворюючим, внаслідок боргів із заробітної плати. Додав напруги ситуації, що склалася, й конфлікт між адміністраціями підприємства та Республіканської алергологічної лікарні. Перші
обстоюють необхідність підвищення розцінок на послуги, що надаються медустанові, інші незадоволені постійними аварійними ситуаціями на солеруднику, що перешкоджають наданню якісних медичних послуг пацієнтам лікарні. На думку
учасників наради, за обставин, що склалися, керівництво та колективи обох структур, що, образно кажучи, є сіамськими близнюками, повинні, замість чвар, об'єднати свої зусилля для досягнення позитивного результату.

Разом з тим на нараді відзначено позитивні зміни у фінансово-господарській діяльності солерудника протягом часу, коли його очолює Василь Бонка. За останні півроку ліквідовано півторамільйонний борг із заробітної плати, укладено мирові угоди стосовно боргів підприємства, які нереально повернути, сплачуються належні відрахування до бюджету, закуплено окремі зразки нового обладнання, проводяться регулярні розрахунки за спожиті енергоносії...

Проте для досягнення обсягів виробництва солі у 15—20 тис. тонн на місяць (наразі тут добувається до 7 тис. тонн), за яких про солерудник можна буде говорити як про стабільне підприємство, ще далеко. Сумніватися у швидкому та успішному подоланні проблем підприємства доводиться й через недосконалу кадрову політику
адміністрації: кращі працівники солерудника давно знайшли себе на вугільних копальнях сусідньої Угорщини, підготовкою ж молодих кадрів тут предметно не займалися упродовж останніх 15 років.

Окремою темою обговорення на нараді стали проблеми безпеки виробництва та стану охорони праці на підприємстві. Адже за Конституцією найбільшою цінністю держави є життя та здоров'я людини. В даному ж випадку йдеться про безпеку не тільки кількох сотень працюючих на підприємстві, а ще більшої кількості пацієнтів, котрі лікуються в республіканській та обласній алергологічних лікарнях.

— Роботу підприємства, яке не гарантує належного стану безпеки як працівникам, так і хворим, — наголосив, виступивши на нараді, перший заступник голови Держгірпромнагляду Геннадій Суслов, — наша структура не може дозволити. Тож виконання приписів працеохоронців, скерованих на забезпечення наших вимог, бачиться завданням №1 поряд з виконанням усіх інших намічених заходів. Наступним кроком нашого відомства — у випадку ігнорування поставлених вимог — будуть подання в обласну та Генеральну прокуратури...

Підсумок наради вилився у висновок про необхідність збереження підприємства у робочому стані, адже консервація його потребуватиме ще більших фінансових затрат, а також загрожує закриттям унікальних лікувальних закладів.

Підготовлено й протокол намірів, що днями ляже на робочий стіл віце-прем'єр-міністра України Андрія Клюєва. Головні серед них: виділення в поточному році коштів і проведення робіт з гідрогеології; виготовлення на їх базі техніко-економічних розрахунків про подальший розвиток солерудника та селища Солотвина в цілому; створення державного концерну управління соляною промисловістю; розробку програми ліквідації надзвичайної ситуації на підприємстві.

На випадок відсутності фінансування цих заходів, учасники наради запропонували й альтернативний варіант виходу з кризи - виключити Солотвинський солерудник із переліку підприємств, які не підлягають приватизації, і шляхом продажу на
конкурсній основі підшукати йому ефективного власника.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати