ЧИМ ЖИВЕ ЗАКАРПАТТЯ ПІСЛЯ СВЯТ — Голова Закарпатської ОДА Олег ГАВАШІ

Найважливіша подія - перебування на Закарпатті 14-15 січня Президента України Віктора Ющенка та зустріч глави нашої держави з Прем’єр-міністром Угорської Республіки Ференцем Дюрчанем і Президентом Румунії Траяном Басеску.. Більше про це, а також про питання, які нині актуальні для регіону, знає його керівник Олег Гаваші. З ним наше інтерв’ю.

— Олеже Олодаровичу, візит Президента України до Закарпаття торік приніс чимало позитиву для області, бо дав поштовх для вирішення низки важливих для регіону питань. Яка мета нинішнього приїзду глави держави, що йому вдалося вирішити під час перебування в Закарпатській області?

— Найперше відзначу, що нинішній приїзд Віктора Ющенка — це один з перших таких візитів Президента, коли він в одній області перебував протягом двох днів. В рамках цього візиту глава держави здійснив низку дуже важливих для Закарпаття зокрема та для України загалом переговорів. Президент зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Ференцом Дюрчанем, Президентом Румунії Траяном Басеску, і під час переговорів керівники держав обговорили питання, що стосується як власне країн, так і прикордонних областей. Всі ті питання, які обговорювалися та вирішувалися, мають прямий стосунок як до Закарпатської області, так і до наших сусідів – угорської Саболч-Сатмар-Березької області та румунських повітів Байя-Маре і Сату-Маре. Ми маємо чимало спільних проблем і питань, які потребують нагального вирішення. І я радий, що під час зустрічей нашого Президента з керівниками Угорщини та Румунії багато уваги приділялося якраз питанням прикордонного співробітництва і розвитку наших областей.

— Під час візиту йшлося про те, що угорська сторона готова надавати реальну допомогу Закарпаттю, оскільки в нашій області живе основна маса етнічних угорців. Чи говорилося про спеціальні цільові програми, що мали б стартувати найближчим часом?

— Європейський Союз виділяє значні кошти на програми транскордонного співробітництва, і якраз солідні суми надходять саме тоді, коли ці програми є спільними для кількох держав. Наша основна мета в рамках програм добросусідства – розробити такі проекти, в яких були б зацікавлені кілька держав, кілька прикордонних областей. Одна з таких програм була опрацьована між Україною та Угорщиною – це протипаводковий захист. На жаль, такої програми немає на сьогодні з Румунією, хоча потреба в подібній співпраці є. Під час теперішньої зустрічі Віктор Ющенко й Траян Басеску домовилися, що у квітні цього року, коли запланований офіційний візит Президента України до Румунії, буде розглянуте питання підготовки програм спільних заходів по протипаводковому захисту басейну річки Тиса.

— Протипаводкові заходи в Закарпатті торік, безперечно, виконані на дуже високому рівні. І це відзначив сам Президент України, наголосивши, що задоволений виконаним. Водночас відомо, що фінансування протипаводкової програми цього року дещо зменшено. Чим це «відгукнеться» Закарпаттю, для якого на сьогодні паводки — основний біль?

— Та сума, яка закладена в Державному бюджеті України для протипаводкових програм Закарпаття на поточний рік, менша за фінансування минулого року. Торік ми отримали 100 мільйонів гривень, в тому числі 30 мільйонів виділялися як субвенція через Міністерство з надзвичайних ситуацій, і це власне ті кошти, які спрямовані на відновлювальні роботи на об’єктах комунальної власності, на відселення сімей з тих зон, де проходять активні зсувні процеси, на відбудову шкіл. На жаль, на цей, 2007-ий, рік виділені кошти лише по лінії Держводгоспу, Міністерство з надзвичайних ситуацій нічим Закарпаттю не допоможе.

Коштів на цей рік виділено, вважаю, доволі мало, хоча заплановано було виділити 140 мільйонів. Ми отримали фактично 70,9 млн. грн. – це половина від запланованої суми. Є сподівання, що вдасться на найвищих рівнях домовитися (і під час нинішніх переговорів президентів порушувалося це питання) про створення спільних міждержавних протипаводкових програм, на які будуть залучені кошти Євросоюзу.

- Ви кажете, що торік значною була допомога Закарпаттю через Міністерство надзвичайних ситуацій. Зараз ніби знову маємо земляка на посаді очільника цього ключового відомства. Чи можемо на нього сподіватися?

- На сьогодні, на жаль, Нестором Шуфричем нічого не зроблено, аби збільшити фінансування протипаводкової програми «Тиса». В той же час маємо повне порозуміння з керівництвом Держводгоспу. Через це відомство надходитимуть кошти на відновлювальні та захисні роботи — будівництво ІІ черги дамби в Чопі, протипаводкові заходи, які мають бути проведені у Виноградівському, Міжгірському, Рахівському, Тячівському, Мукачівському, Перечинському та Іршавському районах. Усі ці роботи будуть проведені у повному обсязі, й дамби, які заплановані до будівництва, функціонально захищатимуть від паводків.

До речі, протипаводкова програма розроблена до 2015 року, і я сподіваюся на те, що наступного року фінансування буде збільшене. Разом з тим, є надія, що бюджет буде переглянутий і області виділять на ці цілі більші кошти.

- Під час приїзду Президента України порушувалися й питання забезпечення прав нацменшин, зокрема здобуття ними освіти рідною мовою. Це дуже актуально насамперед для Закарпатської області, і Віктор Ющенко на цьому наголошував. Відомо, що зараз у нас вирішене питання складання іспитів до навчальних закладів мовами нацменшин. Але є проблема з тестами при закінченні шкіл. Чи намагаєтеся ви вирішити цю проблему?

- Під час зустрічі Президента України з Ференцом Дюрчанем було наголошено на тім, що той позитивний крок, який був зроблений Міносвіти України щодо проведення загального тестування з метою об’єктивного оцінювання знань учнів при випуску зі школи та вступу до вищих навчальних закладів, став проблемою для тих учнів, які закінчують школи своєю рідною мовою або другою мовою навчання. На Закарпатті досі аналогічні проблеми вирішувалися, вступні іспити дозволялося здавати рідною мовою, а по предмету «українська мова» проводився залік. Така система тестування, яка зараз буде діяти, не дозволить випускникам використовувати рідну мову, оскільки результати таких іспитів зазвичай перевіряються у інших регіонах, де немає спеціалістів зі знанням потрібних мов. Наприклад, минулого року результати тестів із Закарпаття перевіряли в Харківській області та місті Києві.

На рівні Закарпаття ми це питання можемо вирішити, але йдеться про те, аби з результатами випускних іспитів рідною мовою діти мали право вступати до інших навчальних закладів по всій території України.

- Ще кілька запитань, важливих для Закарпаття. Днями прозвучала інформація, що за простій залізничних вагонів з «Преміксом» заборговано «Укрзалізниці» 5.5 мільйона гривень. Чи є сподівання, що питання цих хімікатів зрештою зрушиться уже з «довгої колії»?

- Питанням «Преміксу» в першу чергу займається міністерство охорони навколишнього природного середовища. Минулого року, одразу після призначення, перший виїзд нового міністра Василя Джарти був саме на Закарпаття. Тут була проведена спільна колегія, прийняті важливі для регіону рішення, особливо щодо виділення коштів для різних цілей. Повинен сказати, що перші 400 тисяч гривень, які були виділені на утилізацію хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), яких по області під відкритим небом немало, ми використали: роботи проведені, і три райони у нас на сьогодні повністю очищені від отрутохімікатів. Цьогоріч ця робота триватиме, і за два роки плануємо очистити всю область від такої «хімії».

Щодо «Преміксу». Частину було завантажено у спеціальні вагони, частина й досі зберігалася під відкритим небом. Перед Закарпатською облдержадміністрацією поставлено завдання розпочати контейнеризацію цієї речовини.

На сьогодні більше половини суміші «Премікс» зібрано в герметичні контейнери, роботи продовжуються. Я певен, що за півроку всі речовини, які знаходяться на територіях населених пунктів, ми зможемо контейнеризувати. Наступний етап – що робити з «Преміксом», куди вивозити? Відповіді на ці запитання повинні дати спеціалісти.

- Днями ДК «Газ-України» повідомило, що Закарпаття дуже погано розраховується за спожитий газ. Компанія оприлюднила дані, згідно з якими рівень оплати закарпатців за спожите блакитне паливо не перевищує 3 відсотків. Водночас газовики кажуть, що є області, де за газ не розраховуються взагалі. Чи не виникнуть у зв’язку з цим проблеми з газопостачанням краю?

- Закарпаття отримало ліміти на І квартал поточного року – ми повністю розрахувалися за минулий рік. Проблеми з оплатою виникають, в першу чергу, через ту позицію, яку зайняли окремі депутати, роблячи популістські заяви та закликаючи не розраховуватися за газ, бо невідповідна ціна… Ми будемо робити все для того, аби поліпшити проплату за використаний газ. До речі, й природа нам сьогодні допомагає, і як результат, маємо значну економію і природного газу, і електроенергії. Якщо порівняти споживання газу за цю зиму й минулорічну, то зараз споживання газу скоротилося практично на третину. І це незважаючи на те, що кількість споживачів збільшилася у зв’язку з газифікацією протягом минулого року значної кількості населених пунктів Закарпаття. Тому проблеми з газопостачанням у області, думаю, не виникнуть.

- Ваше ставлення до про мораторій на продаж землі. З огляду на малоземельність Закарпаття, актуальне це питання для нас чи ні?

- Питання дуже спірне, навколо нього точаться дискусії, як на мене – чи так, чи інакше, але землю продавати будуть. Я не бачу об’єктивних причин, з огляду на які на сьогодні треба встановлювати мораторій на тимчасовий продаж землі сільськогосподарського господарства. Продаж землі повинен відбуватися, і Президент правильно вчинив, коли прийняв таке рішення. На жаль, і в цьому випадку присутні інтереси окремих груп, і дуже шкода, що ці інтереси захищають народні депутати.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати