В циганських таборах Закарпаття досі живуть, як у Середньовіччі

Запросити їх на весілля – здавна вважали найвищим шиком. Водночас циганами, немов Бабаєм, досі лякають вередливих дітей. Дорослі через забобони їх обходять. При цьому, про справжнє життя ромів пересічному українцеві відомо мало.

Гадаєте, це знімальний майданчик індійського блокбастеру “Мільйонер із нетрів”? Да куди там. Це справжнісіньке передмістя сучасного Ужгорода. Утім, у таких циганських таборах, розкиданих по всьому Закарпаттю, досі збереглися усі ознаки нетрів: зокрема, місцеві тут живуть без водогону, газу, а у деяких будинках навіть немає світла.

Елеонора Кунчар, волонтерка: “Вот такая катастрофа, ни дорог, и вот табор так живет”.

На околицю Холмока навіть швидка допомога не виїжджає. Волонтерка Елеонора – чи не єдина з чужинців, хто добре знає дорогу до центру табору. Вона нам за гіда і за перекладача, бо ані українською, ані російською більшість ромів не володіють. У табір прямуємо повз величезні кучугури сміття.

Елеонора Кунчар, волонтерка: “Сюда сбрасывают мусор, потому что некуда его сбрасывать. И, конечно, санитария здесь ужаснейшая. Крысы тут, безусловно”.

Помешкання тутешніх ромів може вжахнути будь якого захисника прав людини. Наприклад, родина Ренати мешкає в своїй оселі всімох: тесть, чоловік і четверо дітей. Будинком це назвати складно: всередині приміщення навіть стола немає, а замість дверей – целофан на рамі.

У Холмоку в таких умовах мешкає 300 осіб. У більшості - від народження немає жодних документів. Ті, у кого були – з часом повідбирала міліція. Розалія – найбідніша в таборі. Останній свій папірець із печаткою мама п’ятьох дітей нещодавно втратила на залізничному вокзалі.

Через антисанітарію, відсутність нормального одягу та погане харчування роми постійно хворіють. На Закарпатті, за даними ромських організацій, 60 відсотків від усієї циганської малечі – хворі на туберкульоз. Проте лікувати їх – у батьків немає грошей, а в державних органів – жодного бажання.

Єдині статті доходів тутешніх ромських родин – жебрацтво та збір металобрухту. Василь відрання на ногах, щоб прогодувати шестеро голодних ротів, котрі чекають батька вдома.

На справжню роботу в Україні ромів беруть вкрай неохоче. Як розповідають самі цигани, найчастіший аргумент відмови – обличчям не вродився.

Йожі, мешканець циганського табору: “Мы хотим так же жить, как и остальные люди. А теперь как мы же живем в вольной Украине и хотим жить, так как и все”.

За підрахунками експертів, наразі в Україні поза бортом громади живе понад 400 тисяч ромів. І рано чи пізно, владі таки доведеться звернути на них увагу. Оскільки, одна з умов вступу України до Євросоюзу - поліпшення життя в таких циганських таборах.

Теги: циган, ром, табір, Ужгород

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати