Микола Зимомря став Почесним Доктором УжНУ

У Дипломі зазначено: "Вчена рада Ужгородського національного університету присвоїла почесний ступінь Почесного Доктора Ужгородського національного університету Миколі Зимомрі за особливі заслуги в розбудові національної освіти і науки, утвердження високого міжнародного авторитету Університету та плідну культурно-громадську діяльність".

Варто наголосити: Миколі Зимомрі судилося понад тридцять літ працювати у стінах Храму науки у місті над Ужем. Отже, ухвала з боку Вченої ради, яку підписав ректор Ужгородського національного університету проф. Микола Вегеш, цілком заслужена. Одному з авторів цих рядків випала нагода бути присутнім на цій пам’ятній урочистості.

Але зробимо невеликий екскурс у минуле… Народився Микола Іванович Зимомря 30 листопада 1946 року в селі Голятин Міжгірського району, що на Закарпатті. Вчився на відділеннях української та німецької філології Ужгородського університету (1962–1967). Працював учителем німецької мови в Ужгородській СШ № 5 (1966-1967) та в УжДУ (1967–1993). 1969–1972 – навчання в аспірантурі Берлінського університету ім. Гумбольдта, де захистив кандидатську дисертацію на тему "Сприйняття української літератури в німецькомовних країнах від першовитоків до 1917 р. До історії російсько-українсько-німецьких літературних взаємодій" (1972). 1980-1982 – докторантура при Інституті світової літератури ім. М.Горького АН (Москва); 1984–захистив докторську дисертацію на тему "Міжлітературні зв’язки та роль перекладу у художньому процесі". Працював завідувачем кафедр німецької філології УжДУ (1973-1979), іноземних мов (1986-1993), професором Педагогічної академії в Слупську (Польща, 1993-1995), професором Закарпатського Інституту післядипломної освіти (1995-1997), Балтійської гуманістичної вищої школи в Кошаліні (Польща, 1997-2002). Від 2003 р. завідує кафедрою теорії та практики перекладу в Дрогобицькому державному педагогічному університеті ім. І. Франка.

Микола Зимомря – автор понад вісімсот опублікованих праць з проблематики порівняльного літературознавства, перекладознавства, культурознавства. Цій проблематиці присвячені монографічні видання: "Сприйняття творчості Тараса Шевченка" (Берлін, 1976), "Художній переклад і рецепція в контексті взаємодії літератур" (Ужгород, 1981), "Августин Волошин" (1994; 1995), "Джерела вічної краси" (1996), "Німеччина та Україна: у нарисах взаємодії культур" (1999), "Животворна змагальність освіти" (2000), "Благодать та її джерела" (2002), "Опанування літературного досвіду" (2003), "Долі в людях" (2006), "Провісник доби. Августин Волошин" (2006) та ін. Упорядкував та видав твори: Ольги Рішаві ("Голуба мандрівка", 1979), "Рокам подвоєно ціну" (1996), Ю.Боршоша-Кум’ятського ("Молитви серця", 1995), О.Фельбаби-Косач ("Коли цвітуть троянди", 1998), М.Слабака ("Малинове коло", 2000), І.Трача ("До тебе, Україно, піснею прийду", 2000), Д.Павличка ("Наперсток", 2000), П.Головчука ("Корінням з України", 2000), Г.Зимомрі ("Верховинські співанки", 2001), А.Трембач ("Вервиця", 2002), О.Петик ("Лемківські пороги", 2002), Я.Гудемчука ("Різноцвіття", 2003), а також низку наукових збірників: "Юрій Гуца-Венелін і слов’янський світ" (1992), "Професор Іван Гранчак" (1997), "Благовісник праці: Науковий збірник на пошану акад. М.Мушинки" (1998), "Тотожність та партнерство: Науковий зб. на пошану проф. А.Вірського" (2000), "Дар служити науці: Науковий зб. на пошану проф. В.Задорожного" (2001), "Джерела інтерпретації: Науковий зб. на пошану проф. Ю.Борєва" (2005; 2006), "Світ мови: поетика текстових структур. Науковий зб. на пошану проф. А.Мойсієнка" (2009), шеститомник "Україна-Польща" (1999-2006) та ін.

Переклав збірку поезій "Київ у травні" (2001) Д.Павличка – німецькою мовою, польськомовні твори "Гармонія псалму" (2003) Олександри Шевелло, німецькомовні розділи "Історії карпатських русинів" Михайла Лучкая (2004) –українською мовою, а також польськомовну працю Івана Павла II "Встаньте, ходімо!" (2005; співавтор – І.Зимомря).

Сьогодні М.Зимомря – академік Академії Вищої школи України, член спеціалізованих Вчених рад при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка; член експертної ради при Державній акредитаційній комісії України з гуманітарних та соціальних наук; член редколегії періодичних видань – альманаху українців Європи "Зерна", журналів "Карпатський світ", "Белз", "Гуманістичний вісник", "Соборність", "Освіта Закарпаття". Лауреат Міжнародних літературних премій ім. І.Кошелівця (2001) та Б.Лепкого (2005). Нагороджений знаками "Відмінник освіти України" (1996), "Петро Могила" (2006).

Він також є членом Національної спілки журналістів України (1980), членом Національної спілки письменників України (2008), почесним доктором Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1999), почесним професором Балтійської гуманістичної Вищої школи в Кошаліні (Польща, 2000).

Відрадно, що уродженцеві гірського села з Міжгірщини судилося сягнути помітних вершин у різних духовних устремліннях.

Теги: УжНУ, університет, Почесний Доктор, Микола Зимомря

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати