Закарпаття: Фермер Марія Орос із Хустщини — "снайпер" у бізнесі

Коли Марія Орос, дорісши до посади директора Ізянського тепличного комбінату, вирішила заснувати власне фермерство, вона ще не була стовідсотково впевнена, що володіє такими бізнесовими рисами характеру. Але чотири роки, що минули з тих пір, показали що вона вміє влучати в "десятку" і на ринку попиту, і в ділових зв’язках.

Щодо першої її „снайперської” якості, то вона проявилася у правильному виборі ніші племінного птахівництва для свого фермерського господарства: простих птахофабрик в області, та й у країні в цілому було вже багато. А от господарств із розведення породистих курей явно бракувало! І у виборі партнерів Марія Василівна не промахнулася, зав’язавши тісні ділові стосунки з угорською фірмою „Аріформ”, котра спеціалізувалася на вирощуванні великих чистопородних бройлерів. Саме у місто Кішкуньфеледгазі, де дислокується ця агрофірма, Марія Василівна і приїхала, завершивши переобладнання колишніх колгоспних корівників на пташники. Одразу ризикнула, завізши з Угорщини велику партію одноденних курчат та півників. І знову влучила в „десятку”: приплод був майже стопроцентним так само, як і яйценесення. Зрозумівши, що знайшла надійних і ста-більних партнерів, Марія Орос сміливо взяла курс на масштабне нарощування виробництва. І тут не промахнулася, позаяк вихід з „конвейера” птахофабрики яєць і курятини зростає у геометричній прогресії. В якості прикладу візьмемо показники тільки двох останніх років. Якщо у 2005-му кури господарства знесли 745 тисяч яєць, то в 2006-му – на мільйон (!) штук більше. Майже у чотири рази зросла кількість проінкубованих яєць – з 157 тисяч штук у минулому році до 575 тисяч у поточному. Аналогічна картина і по м’ясних показниках: у 2005-му вироблено 24 тонн курятини, у 2006-му – 150 (!). Такі, не побоюся напередодні новорічних свят сказати, фантастичні досягнення зробили Марію Василівну помітною фігурою в україн-ському фермерстві, а очолюване нею господарство – одним із лідерів на українському ринку продукції птахівництва. Недаремно ж бо на ізянську птахофірму приїздять за племінними курчатами з Полтавщини і Черкащини, Запоріжжя і Чернівців, Слобожанщини і Галичини тощо. І поки що жоден з клієнтів господарства не поскаржився на те, що придбаний ним молодняк виявився неякісним. Навпаки, завдяки курчатам ізянського походження багато місцевих птахофабрик стали лідерами у своїх регіонах. І дізнаючись про це, Марія Орос щиро радіє за своїх колег. Але при цьому не забуває постійно дбати і про рейтинг свого господарства. Воно й зрозуміло: разом із чоловіком паном Василем вони назвали птахофірму своїм прізвищем. Тим самим подружжя публічно заявило, що воно не боїться зганьбити рід Оросів, бо впевнене в успіхові. І він таки прийшов. Вперше взявши участь у всеукраїнському конкурсі фермерських господарств, що відбувся у листопаді поточного року, ізянська птахофірма посіла четверте місце серед майже ста агропідприємств. Це досягнення засвідчує Почесна грамота Асоціації фермерів та приватних землевласників такого змісту: „Нагороджується фермерське господарство „Орос” Закарпатської області за участь у Всеукраїнському фермерському конкурсі 2006-го року. Президент АФПЗ І.Томич”. Але зрозуміло, що працює Марія Василівна не заради відзнак, а для досягнення щоразу кращих результатів. Про минулорічні я вже розповів вище. Але можна з повним правом сподіватися, що в наступному 2007-му „Орос” зробить помітний крок вперед у своєму розвитку. Підставою для такого оптимістичного прогнозу є будівництво в господарстві цеху охолодженої переробки курятини, яке близьке до завершення. Технологічне обладнання для нього постачає відома польська фірма „Дромаш”. Вона ж здійснить його монтаж і навчання місцевих працівників. Польські спеціалісти на чолі з генеральним директором паном Мареком Фамульським уже кілька разів приїжджали в Ізу, аби проінспектувати хід будівництва, і позитивно його оцінювали. Отож є всі підстави сподіватися, що на початку лютого новий цех стане до ладу. У будь-якому разі Марія Орос у цьому твердо переконана і зацікавлена. Адже новий цех забезпечить безвідходне виробництво продукції та її практично стовідсоткове фасування. А це неодмінно приведе до значного збільшення реалізації, а, значить, і підвищення рентабельності господарства. Отож є всі підстави сподіватися, що „Орос” в наступному році не тільки збереже свої лідерські позиції, а й змінить їх. Недаремно ж бо пані Орос одержала з міжнародної організації „Асамблея Ділових Кіл” листа такого змісту:

„Шановна Маріє Василівно! Всеукраїнський Науково-Дослідний Центр Ефективного управління порушує клопотання до Генеральної дирекції Асамблеї Ділових Кіл про присвоєння Вам, Орос Марії Василівні, за значні професійні досягнення та вагомий особистий внесок у розвиток аграрного сектору економіки, а також за сумлінну працю колективу під Вашим високопрофесійним керівництвом, який робить значний внесок в розбудову країни, високого звання „Лідер України” – з врученням Вам диплома та нагрудного знака з іменним посвідченням. Нагородження відбудеться в м. Києві в урочистій обстановці з відповідними почестями церемоніального протоколу в присутності державних діячів, депутатів Верховної Ради України, керівників провідних підприємств України, представників громадських організацій та засобів масової інформації.

З повагою заступник генерального директора Асамблеї Ділових Кіл, директор ВНДЦЕУ В.В.Вознюк”.

Чого гріха таїти, Марії Василівні приємно було одержати таку звістку з високоавторитетної „Асамблеї Ділових Кіл”. Але більше від неї самої раділи за свою керівницю її підлеглі. Ще б пак – таке міжнародне визнання не до кожного приходить. Проте найбільш з цього приводу радіє чоловік Марія Василівни пан Василь. Воно й зрозуміло: який чоловік не хотів би мати не просто дружину, а дружину-лауреата міжнародної відзнаки „Лідер України”.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати