- З воротарською позицією у нас все гаразд - і Надь, і Бабенко, і Михайлов кваліфіковано працюють на тренуваннях та на усі сто готові вступити в бій: я впевнений у своїх підопічних, - розпочав розмову Володимир Володимирович.
- У суботу на київській "Оболонь АРЕНІ" Дмитро Бабенко виявився чи не найненависнішим опонентом для місцевої публіки.
- На теоретичних заняттях я постійно повторюю, що голкіпер повинен виручати увесь колектив. Тільки завдяки цьому можна виконати не тільки завдання зі збереження прописки у прем'єр-лізі, а й замахнутися на вищі позиції. Тож відбивши пенальті Дмитро нічого особливого не зробив. І чим більше в його активі буде матчів на нуль, тим краще йтимуть справи у команди.
- Проте, на жаль, таких поєдинків з початку сезону до останнього матчу не було жодного.
- Вони просто не виручали у потрібний момент. Так, вдалих сейвів було також чимало, однак у вирішальну секунду Саша Надь і Діма Бабенко виявлялися безсилими. Що ж, на те і тренування, аби виправляти помилки. Власне, цим з дня в день і займаємось, а хто кращий на даний момент, той і гратиме в основі.
- Повернімося до перипетій 7-го туру. Із яким завданням команда їхала у Київ до "Оболоні"?
- Звісно, після виграшного рахунку простіше відповідати, однак ми й справді не збиралися ділитися очками з "пивоварами". Гра була, як кажуть, не за три, а усі шість залікових балів між ймовірними конкурентами у боротьбі за еліту. Скажу за себе - під час матчу був настільки впевнений у нашій силі, що навіть не хвилювався.
- Навіть коли арбітр призначив пенальті у ворота "Закарпаття"?
- Не повіриш, але й у той момент також: мав якесь передчуття, що Бабенко справиться з ударом. Врешті, було б не логічно, аби ми не перемогли - позаду залишилося чимало покладених зусиль на тренуваннях. А хороша робота повинна винагороджуватися, правда?
- Авжеж. Вірю, що все буде на нашу користь і в наступній зустрічі з "Дніпром". Певно, розпитувати про настрій у колективі - зайве?
- Налаштування у нас як ніколи бойове. Ніхто з підопічних не дозволяє собі шапкозакидання в бік дніпрян, однак і боятись іменитих гостей не будемо. Так, ми програли їм у літньому кубковому двобої, проте аж ніяк здамося: що є сил намагатимемось не відпустити команду Володимира Безсонова з очками. Передумови? Найперше, після двох виграшів наші футболісти стали впевненішими і, не побоюсь сказати, сильнішими. Тим паче, до нас долучилися кваліфіковані новачки.
- Володимире Володимировичу, не омину й питання щодо потенціалу голкіперів з молодіжного складу ФК "Закарпаття". Чи бачите перспективу вирости у дійсно класних майстрів Юрію Славіку та Мирославу Лютнянському?
- Ще б пак! Інакше вони б не грали у нашій молодіжці. Навіть попри кілька неоднозначних матчів у виконанні Славіка на старті сезону він все одно ще доведе свою невипадковість у футболі. І за сезон-другий, сподіваюсь, цілком серйозно стукатиме у двері першої одинадцятки основи. А Лютнянський тільки розпочинає свій шлях у великому футболі, тож все у його руках. Якщо на повну викладатимуться на тренуваннях та іграх - виростуть у хороших профі. Прикладів цьому чимало.
- Спасибі за розмову.