Може краще виставити усіх нас на продаж десь у Донецьку? — Відповідь лісопереробників Закарпаття на "прозорий" наказ Держкомлісу

Лісогосподарники Закарпаття вважають, що це призведе до знищення усієї галузі.. Крім того, наказ Держкомлісу поставив і системне питання: хто на місцях господар — місцеві громади, виробники і місцева влада чи окремі чиновники з центру.

"КІЛЕРСЬКИЙ НАКАЗ"

Наказ залишає без сировини усі лісопереробні підприємства краю уже з початку нового року. Бо кому потрібна уся деревина — різних сортів і порід, обсягом понад 508 тисяч кубів і загальною тільки стартовою вартістю 121,8 млн. грн.? А саме такі параметри деревини, що склала закарпатський лот. Жоден наш виробник не зможе навіть взяти участь в аукціоні, бо не знайде необхідних для внесення як застава 6 млн. грн. Напрошується єдиний висновок: механізм продумано під те, щоб увесь ліс оптом скупив посередник, який потім продаватиме його вроздріб за власними цінами і на власний розсуд, або скупить іноземний посередник, зарубавши на корені наших переробників, щоб потім завозити в Україну готову продукцію.

З приводу цього наказу сесія облради на засіданні 16 грудня прийняла звернення до Держкомлісу з проханням докладно роз`яснити положення наказу і документів, що регламентують його втілення. Днями голова облради Михайло Кічковський направив телеграму голові Держкомлісу В. Сівцю із застереженням, що виконання наказу призведе до значних економічних втрат і непередбачуваних соціально-політичних наслідків.

А 21 листопада з приводу цього наказу в облдержадміністрації відбулася нарада під головуванням першого заступника голови ОДА Івана Балоги за участю заступників голови облдержадміністрації, начальників управлінь, представників держлісгоспів та деревообробних підприємств.

Як зазначив Іван Балога, цей, на перший погляд, дуже гарний, прозорий і корисний наказ може призвести до надзвичайної біди у лісовій та лісопереробній галузях краю. Приймався він без будь-яких консультацій з громадськістю, підприємцями і владою в регіонах. А для отримання "віз" в Міністерстві економіки та інших профільних відомствах, за словами Івана Івановича, "нагинали через коліно".

ПОРТРЕТ ЖЕРТВИ

Парадокс ще й у тому, що коли слідувати наказу, то проданий на біржі у Києві ліс протягом наступного року і рубати буде нікому! Держлісгоспи мають лише застарілу техніку та можливості, які дають змогу виконати лише 30-40% робіт, решта на конкурсній основі рубають лісопереробні підприємства, які протягом останніх років, аби мати що переробляти, змушені були купувати відповідну техніку й займатися лісозаготівлею. За статистикою, 80-90% лісопереробників займаються і лісорозробками. При цьому наш ліс є… найдорожчим в усій східній Європі! Як зазначалося на нараді в ОДА, через це йде постійне зменшення поставок бодай частково обробленої деревини за кордон. Хоча у цьому році експортовано 337,5 тисячі куб. м пиленого лісу, що свідчить про орієнтацію суб’єктів підприємницької діяльності на експорт ділової деревини, а не продукцію глибокої переробки.
На нараді підприємці нарікали, що на деяку деревину, яка входитиме до лоту, ціни підвищено на 15-25%. Натомість заготівельники деревини стурбовані, аби при визначенні її вартості враховувалися інфляція, зростання мінімальної зарплати, подорожчання енергоносіїв.
Закарпаття, яке колись славилось меблями на всю шосту частину земної кулі — СРСР, область, яка постачала мистецькі витвори з дерева в кабінети і помешкання перших осіб могутньої держави, лише починає відроджувати цю галузь. Для меблевого виробництва в Україні практично не виробляється устаткування, до того ж потрібні школи меблевого дизайну, дуже гнучкий підхід, адже меблі, так само як одяг, повинні відповідати стилю, смаковим і споживчим характеристикам, загалом моді.

За даними Мінпромполітики, Україна вже нині потребує вдвічі більше меблів, ніж виробляє. Але у найближчі роки прогнозується ріст виробництва тільки на 15-17%. Значну загрозу вітчизняні меблевики бачать у нелегальному імпорті, який за інформацією торгово-економічних місій при посольствах України за кордоном, наприклад, у 2003 році склав майже 225 млн. дол. США, що у 3,5 рази перевищує дані офіційної статистики. На нараді в ОДА констатували, що Росія вже збільшила мито на вивіз деревини і мито на ввіз продукції деревообробки, тому треба звернутися до Верховної Ради, щоб вона теж подбала про захист власних виробників. Якщо, звичайно, вони будуть.

У структурі загальнообласного обсягу реалізованої продукції частка деревообробної галузі становить 8,7%. Реально працюючих, а не декларативних переробників деревини нині Закарпатті більше півтори сотні. Тільки за 9 місяців цього року вони інвестували в основний капітал 63,5 млн. грн., або 16,3% загальнопромислового обсягу інвестицій. Ступінь зношення основних засобів – 33,9% при 44,8% загалом у промисловості області. За 11 місяців цього року обсяги виробництва на підприємствах по виробництву та обробці деревини зросли на 9,8%, меблів – на 12,8% (при програмному завданні – відповідно 9 та 10 %).

Складним залишається фінансове становище галузі: частка прибуткових підприємств становить всього 68%, а сума прибутку – 15,3 млн. гривень, тоді як 32% підприємств мали збитки 32 млн. гривень. Середня зарплата на підприємствах з виробництва деревини за останній рік зросла на чверть і становить 858,9 гривні, найвища платня у галузі – на СП «Фішер-Мукачево» -- 1744 грн., СП ТОВ «Проза ЛТД» - 1356 гривень. Із запровадженням наказу Держкомлісу десятки тисяч краян залишаться без зарплати взагалі.

ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ

Бойкотувати наказ, не виконувати, залишити все, як є — такі заклики звучали на нараді. Відтак сформулювали пропозиції, які повинна розглянути і затвердити сесія облради. Полягають вони у наступному:

— необхідно, щоб біржові торги проводилися щоквартально;

— проводились на території Закарпаття, можливо і в районах;

— створити і зареєструвати лісоторгову біржу;

— лісосічний фонд, який виставляється на торги, затверджувати на сесії облради;

— формування лотів доручити управлінню лісового господарства та погоджувати із профільною комісією облради;

— стартову ціну формувати з урахуванням інфляції, рентабельності, рівень якої визначити;

— при проведенні торгів надавати перевагу суб’єктам, які працюють прозоро, сплачують всі податки та відрахування, виплачують належну зарплату, що має підтверджуватися довідками райдержадміністрацій, податкової, екології, фондів соціального захисту тощо.

Лісопереробники вважають, що наказ Держкомлісу повинен оцінити й Антимонопольний комітет, адже він веде до створення монополістів, до того ж зовсім не природних і навіть не державних, а комерційних. Також прозвучала пропозиція про створення громадського об’єднання переробників лісу, яке могло б системно відстоювати інтереси лісової галузі Закарпаття. Створення такої структури рекомендувалося ще на початку цього року під час підготовки програми відновлення та розвитку меблевого виробництва Закарпаття. Недарма ж кажуть, що гуртом і батька легше бити. На загрози потрібно відповідати системно, а не просто воланнями. Скажімо, ВАТ "Перечинський лісохімкомбінат", основним власником якого є Дніпропетровське об’єднання "Поліпром" уже подало позов на оскарження наказу до Київського міського господарського суду, а також отримало експертний висновок вчених кафедри господарського права юридичного факультету Київського державного університету ім. Т. Шевченка що наказ є неправомірним. З`явилася інформація, яка наразі не отримала офіційного підтвердження, що прем`єр-міністр призупинив дію наказу до 1 лютого. Якщо це справді так, то потрібно скористатися "відстрочкою" і захистити права виробників.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати